70. Визначте та охарактеризуйте прийоми творчої уяви

Аглютинація– об’єднання у створюваному образівластивостей і елементів образів інших предметів. Завдяки цьомупроцесу живому приписуються ознаки, притаманні неживому,створюються казкові образи: дракони, русалки, крилаті бики, атакож реальні машини та механізми: танк-амфібія, аеросани,тощо

Гіперболізація– збільшення образу реального об’єкта абокількісна зміна його частин. Даний спосіб використовувався длястворення образів богатирів, багатоголових драконів, багаторукихбогинь в індійській міфології, Гулівера.

Типізація– уявне виокремлення істотного в одноріднихявищах і втілення його в новому образі, завдяки чому цей образпоєднує в собі риси, притаманні різним об’єктам. Пояснюючистворення літературних образів, Максим Горький говорив, що вонине є конкретним відтворенням характеру певної людини, а «берутьтридцять-п’ятдесят осіб однієї лінії, одного ряду, одного настрою і з

них створюють Обломова, Онєгіна, Фауста, Гамлета, Отелло…

Загострення– акцентування якоїсь частини образу або певноївластивості, унаслідок чого новий образ набуває особливоївиразності. У такий спосіб створюються шаржі й карикатури

Аналогія – прийом побудови образу за принципом схожості. Наприклад, за принципом схожості до стрикози був створений вертоліт.

71. Обґрунтуйте положення про провідну роль уяви у творчій діяльності

Уява – одна з провідних характеристик творчої особистості. Творчість – це передусім процес створення нового продукту завдяки і сприйманню, і пам’яті, і мисленню, і, звичайно, уяві. В цьому переліку головне місце належить саме уяві, її глибині і яскравості.

Уява - психічний (інтелектуальний) процес створення образів предметів, ситуацій, обставин шляхом установлення нових зв'язків між відомими образами та знаннями. Уява надає людині можливість виходити за межі реального світу, переміщувати речі та події в майбутнє, минуле, в інші світи та простори. Принциповим є те, що уява пов'язана з образами, уявленнями, хоча продукт уяви оформлюється знаково - у вигляді, наприклад, опису, тексту, тобто вербально (скажімо, як фантастичний твір

Творча уява має довільний, продуктивний характер і завжди включена у творчу діяльність. Це самостійне створення нових, оригінальних образів. Творчість - це діяльність, унаслідок якої людина відкриває щось нове, створює нові оригінальні твори, матеріальні та духовні цінності. Творча і репродуктивна уява взаємопов'язані й переходять одна в одну.

72. Дайте загальну характеристику психічному процесу «воля». Поясніть функціональну специфіку волі у порівнянні з іншими психічними процесами.

Воля – форма психічного відображення, що проявляється в здатності до вибору дій, пов’язаних з подоланням зовнішніх чи внутрішніх перешкод.

Функції: Воля забезпечує виконання двох взаємопов’язаних функцій — спонукаль­ної і гальмівної. В них вона і виявляється.

Спонукальна функція забезпечує активність людини і характер її дій відповідно до свідомо поставленої мети. Воля додатково спонукає людину до дій, змінюючи їх зміст, значення, викликаючи переживання, пов’язані з передбачуваними наслідками діяльності.

Гальмівна функція волі проявляється у стримуванні небажаних проявів активності. У вольових діях людини велику роль відіграють мотиви діяльності, те, що спонукає її до дій. Підготовка вольової дії називається її мотивуванням.

Воля є важливим компонентом психіки людини, нерозривно пов’язаної з мотивами, пізнавальними та емоційними процесами;Вольові дії за своєю природою причинно зумовлені, виникають в процесі активної взаємодії з середовищем;Вольові властивості (якості) особистості являють собою стійкі психічні утворення;Вольова активність має складну психологічну структуру і включає в себе 1) ставлення до зовнішніх впливів; 2) мотивацію; 3) свідому саморегуляцію

Порівняно з емоціями й почуттями у волі домінуючу роль відіграє безпосередній вплив людини на довкілля. І це виражається в багатьох діях і рухах. Якщо емоції визначають спрямованість дії, то воля - це вже сама дія.

Воля - це психічна функція, яка передбачає: регулювання людиною своєї поведінки відповідно до найбільш значущих для неї мотивів; гальмування інших мотивів, спонукань, намагань; організацію дій, учинків згідно зі свідомо поставленими цілями. Саме в цих діях і виражається воля.

Воля невід'ємна від свідомості, від свідомих дій. Вона передбачає регулювання поведінки особистості, панівну роль людини в регулюванні дій у зв'язку з пізнаною необхідністю на основі знань.

Воля залежить від інших процесів у свідомості - вона не має суверенності, тобто неспроможна до здійснення самостійного активного впливу, володарювання.