
- •Дайте визначення «психіки». Визначте основні різновиди психічних явищ.
- •Вкажіть часові межі етапів розвитку психології і охарактеризуйте донаукову стадію становлення.
- •Визначте і охарактеризуйте основні психологічні школи (напрямки).
- •Охарактеризуйте положення (місце) сучасної психології в системі наук.
- •Назвіть підстави, які визначають структуру сучасної психології, охарактеризуйте галузі сучасної психології.
- •Покажіть логіку виникнення міждисциплінарних напрямів психологічної науки. (пит. 5, 6)
- •Дайте загальну характеристику методів психології, наведіть їх класифікацію.
- •10. Охарактеризуйте метод спостереження в психології, визначте його різновиди.
- •11. Охарактеризуйте методи опитування як методи психологічного досліджування: бесіда, інтерв’ю, анкетування.
- •12. Охарактеризуйте методи аналізу продуктів діяльності.
- •13. Охарактеризуйте експеримент як провідний метод психологічного дослідження, визначте його різновиди
- •14. Охарактеризуйте метод тестування як специфічний метод дослідження
- •15. Визначте суть проблеми об’єктивності у психологічних дослідженнях
- •16. Визначте основні стадії (рівні) розвитку психіки.
- •17. Поясніть різницю між явищами «подразливість» та «чутливість»
- •18. Визначте і охарактеризуйте допсихічні біологічні форми реагування на подразник
- •19. Охарактеризуйте такі вроджені форми поведінки як рефлекс та інстинкт
- •20. Охарактеризуйте такі пластичні форми поведінки як умовний рефлекс, навик та інтелектуальна дія
- •21. Визначте будову нервової системи людини та охарактеризуйте її функції. Визначте значення нервової системи в психічному відображенні.
- •22. Опишіть структуру та функції головного мозку людини. Визначте значення головного мозку в психічному відображенні.
- •23. Охарактеризуйте свідомість як вищу, інтегруючу форму психіки.
- •24. Визначте основні складові та охарактеризуйте структуру свідомості.
- •25. Визначте і охарактеризуйте психічні прояви (явища) несвідомогорівняпсихічноговідображення.
- •26.Обгрунтуйте значення та роль несвідомого як рівня психологічного відображення у життя людини.
- •27.Дайте загальну характеристику психічному процесу «відчуття».Визначте фізіологічну основу відчуттів.
- •28)Наведіть класифікації відчуттів за різними підставами.Охарактеризуйте відповідні різновиди відчуттів.
- •30)Визначте і поясніть загальні властивості відчуттів.
- •31. Визначте і поясніть процесуальні властивості відчуттів.
- •32. Дайте загальну характеристику психічному процесу сприймання. Визначте фізіологічну основу сприймання.
- •33. Визначте і охарактеризуйте основні властивості сприймання людини.
- •34. Наведіть класифікації сприймання за різними підставами. Охарактеризуйте відповідні різновиди сприймання.
- •35. Дайте змістовну характеристику сприймання простору.
- •37. Дайте змістовну характеристику сприймання часу.
- •38. Поясніть відмінності між процесами «відчуття» та «сприймання».
- •39. Дайте змістовну характеристику основних етапів розвитку в онтогенезі відчуттів та сприймання.
- •40. Дайте загальну характеристику психічному процесу «пам’ять». Поясніть специфічність памяті у порівнянні з іншими психічними пізнавальними процесами.
- •44. Визначте і охарактеризуйте процеси пам'яті. Пам'ять складається з трьох процесів:
- •48Визначте і охарактеризуйте основні порушення пам'яті.
- •51. Дайте змістовну характеристику етапам розвитку мислення у філогенезі: від тварини до людини.
- •52. Обґрунтуйте положення про соціальну природу людського мислення.
- •53. Визначте і охарактеризуйте основні різновиди мислення.
- •54. Визначте і охарактеризуйте основні форми мислення.
- •55. Визначте і охарактеризуйте основні операції мислення.
- •56. Охарактеризуйте загальний процес мислення та його основні стратегії при розв’язанні задач.
- •57.Охарактеризуйте розвиток мислення в онтогенезі та визначте його основні етапи.
- •58. Поясніть сутність зв’язку таких психічних процесів як «мислення» та «мовлення».
- •59. Дайте загальну характеристику психічному процесу «мовлення». Поясніть специфічність мовлення у порівнянні з іншими психічними пізнавальними процесами.
- •60. Визначте і опишіть фізіологічні основи мовлення. Опишіть основні мовленеві центри головного мозоку.
- •61.Поясніть різницю між явищами сигнал та знак. Поясніть механізм функціонування другої сигнальної системи
- •62. Поясніть співвідношення понять мова і мовлення
- •63. Визначте та охарактеризуйте основні функції мовлення
- •65. Охарактеризуйте Розвиток мовлення в онтогенезі
- •66. Визначте і охарактеризуйте основні розлади мовленнєвої діяльності
- •67. Дайте загальну характеристику психічному процесу уява.
- •68. Визначте і опишіть фізіологічні основи уяви
- •69. Визначте та охарактеризуйте основні різновиди уяви
- •70. Визначте та охарактеризуйте прийоми творчої уяви
- •71. Обґрунтуйте положення про провідну роль уяви у творчій діяльності
- •72. Дайте загальну характеристику психічному процесу «воля». Поясніть функціональну специфіку волі у порівнянні з іншими психічними процесами.
- •73. Визначте і опишіть фізіологічні основи волі
- •74. Поясніть сутність явища «вольова дія». Охарактеризуйте структурні компоненти вольової дії.
- •75. Охарактеризуйте розвиток здатності до вольової регуляції в онтогенезі.
- •76. Визначте та охарактеризуйте типові порушення волі
- •77. Дайте загальну характеристику психічного процесу «увага». Поясніть функціональну специфіку у порівнянні з іншими психічними процесами.
- •78. Фізіологічні основи уваги.
- •79. Визначте та охарактеризуйте основні види уваги.
- •80. Визначте та охарактеризуйте властивості уваги
- •81. Охарактеризуйте розвиток уваги в онтогенезі та визначте його основні етапи.
- •82. Дайте загальну характеристику психічному процесу «емоція». Поясніть функціональну специфіку емоцій у порівнянні з іншими психічними процесами.
- •83. Опишіть фізіологічні основи емоцій.
- •84. Поясніть відмінність між такими психічними явищами як «емоційна реакція», «емоційний стан», «настрій».
- •85. Поясніть відмінність між такими психічними явищами, як «емоції» та «почуття».
- •86. Поясність сутність такого емоційного явища як «афект»
- •87. Поясніть сутність такого емоційного явища як «стрес».
- •88. Наведіть класифікації емоцій за різними підставами. Охарактеризуйте відповідні різновиди емоцій.
- •89. Визначте та охарактеризуйте вищі почуття людини.
- •90. Обгрунтуйте положення про роль та значення емоцій в життєдіяльності людини.
- •91. Дайте загальну характеристику рівнів активності свідомості.
- •92. Охарктеризуйте стан сну, визначте його основні стадії.
- •93. Поясніть роль та значення сновидінь у психічному функціонуванні людини.
- •94. Визначте та охарактеризуйте змінені стани свідомості.
- •95. Дайте загальну характеристику такий психічній властивості як темперамент.
- •96. Визначте та охарактеризуйте фізіологічні властивості темпераменту (за Павловим)
- •98. Визначте та охарактеризуйте психологічні властивості темпераменту.
- •99. Аргументуйте необхідність урахування темпераменту в професійній діяльності вчителя.
- •100. Дайте загальну характеристику такій психічній властивості як характер.
- •101. Структура характеру
- •102. Розкрийте зміст поняття «акцентуація характеру». Наведіть коротку характеристику основних типів акцентуації характеру.
- •103. Визначте та охарактеризуйте властивості характеру.
- •104.Охарактеризуйте етапи розвитку та закономірності формування характеру в онтогенезі
- •105. Природні і соціальні передумови характеру
- •106. Поясніть різницю між характером та темпераментом.
- •107. Дайте загальну характеристику здібностей.
- •108. Поясніть, як і які психофізіологічні властивості нервової системи впливають на прояв різних здібностей.
- •109. Поясніть різницю між психічними властивостями людини, такими як «задатки», «схильності» та «здібності».
- •110. Обґрунтуйте положення про задатки як про природні передумови здібностей.
- •111. Визначте та охарактеризуйте структуру і різновиди здібностей.
- •112. Охарактеризуйте рівні розвитку здібностей.
- •113. Охарактеризуйте етапи розвитку та закономірності формування здібностей в онтогенезі.
- •114. Розкрийте особливості нерівномірності у розвитку здібностей.
59. Дайте загальну характеристику психічному процесу «мовлення». Поясніть специфічність мовлення у порівнянні з іншими психічними пізнавальними процесами.
Мовлення - центральний психічний процес, який відрізняє людину від тварин. Саме завдяки промовы існує власне людське мислення, в тому числі і, перш за все, теоретичне. Людина може використовувати досвід поколінь, тому що йому доступні тексти, в яких зафіксовані відкриття і роздуми людей які жили раніше. Людина здатна керувати своєю поведінкою і поведінкою інших.
Щоб зрозуміти сутність цього психічного процесу, слід згадати основне призначення психіки - це орієнтування в навколишньому світі і вироблення програм поведінки і діяльності. Досі при розгляді психічних процесів ми висвітлювали так зване предметне орієнтування, тобто способи реакцій на світ об'єктів і явищ. Але не менш важливою стороною психіки є і орієнтування живих істот один в одному, і їх вплив один на одного, і вироблення програм поведінки і діяльності у відношенні один одного.
Для цього у всіх живих істот існує система сигналізації. За допомогою сигналів, тобто спеціально вироблених голосом або частинами тіла виразних рухів живі істоти передають і отримують один про одного і один від одного життєво важливу інформацію.
Встановлено, наприклад, що у мавп гамадрилів, є близько 18 сигнальних криків. А у людиноподібних мавп шимпанзе - близько 40. Але не тільки мавпи подають сигнали небезпеки, агресії, орієнтовні та інші. Це ж ми спостерігаємо і у птахів, і у кішок, і у собак, тобто у тих істот, які існують в безпосередній близькості від людини. Абсолютно ясно, проте, що системи сигналів притаманні абсолютно всьому тваринному світу, оскільки всі живі істоти спілкуються один з одним.
При цьому існує величезна, принципова відмінність між сигналізацією у людини і тварини. Відмінність полягає в тому, що, по-перше, тварини користуються тільки сигналами, у яких немає самостійного поза ситуативного предметного значення, а є тільки значення, прив'язане до даної ситуації або функції. Іншими словами, сигнали тварин не позначають об'єктів, а тільки стан середовища або власний стан: страшно, небезпечно, корм. Першу відмінність можна сформулювати й так: у тварин є сигнал, але немає знака. Їх крики і рухи є виключно відповідними за принципом безумовного або умовного рефлексу, реакціями на той чи інший подразник. Друга відмінність сигналізації у тварин і людини полягає в тому, що людина у своїх виразних рухах і звуках користується не просто знаком, але системою знаків.
60. Визначте і опишіть фізіологічні основи мовлення. Опишіть основні мовленеві центри головного мозоку.
Фізіологічно мовлення означає утворення і функціонування другосигнальних умовних рефлексів. Слово як подразник особливого роду виступає при цьому в трьох формах: як чутне, видиме (написане) і промовлене. Рух мовного аппарату спостерігається у всіх трьох випадках.
Звуковим елементом слова є фонема-специфічний мовний звук, що володіє смислорозрізнювальною функцією.Голосні звуки утворюються в результаті безперешкодного проходження звукової хвилі через всю порожнину рота. Приголосні звуки утворюються у разі перешкод, створюваних язиком, зубами, м'яким і твердим небом; так ми отримуємо губні, зубні, гортанні, шиплячі, свистячі та інші приголосні звуки. Носові звуки утворюються у зв'язку з діяльністю носового резонатора разом з усією артикуляційної системою. Найбільш рухомим елементом артикуляційної системи є язик, який бере участь в утворенні майже всіх фонем.
У людини в головному мозку є 11 мовних зон, тобто зон, що відповідають за звукообразование, звукопроізнесеніе, за відповідність звуків.
Головними з цих 11 зон є три: центр Брокá, який знаходиться в лобовій долі лівої півкулі і відповідає за приведення в дію мовного апарату, тобто за механізм говоріння; центр Верніке, який знаходиться в лівій скроневій долі головного мозку і забезпечує розуміння мови; а також кутова звивина - ділянка мозку, що примикає до центру Верніке і забезпечує взаємодію між сигналами різного виду (зоровими, слуховими, руховими) мають відношення до мови й мовлення.Значення цього центру в тому, що слово - не просто звуковий, але і оптичний, і сенсорно-руховий подразник. Саме робота сенсорно-рухового аналізатора в кутовій звивині є базисним компонентом говоріння як мовного процесу.