55. Визначте і охарактеризуйте основні операції мислення.

Порівняння - мислення зіставляє речі, явища і їх властивості, виявляючи схожість і відмінності, що призводить до класифікації.

Аналіз - уявне розчленування предмета, явища або ситуації для виділення складових елементів. Таким чином, ми відокремлюємо неістотні зв'язки, які дані в сприйнятті.

Синтез - зворотній аналізу процес, який відновлює ціле, знаходячи суттєві зв'язки і відносини. Аналіз і синтез в мисленні взаємозв'язані. Аналіз без синтезу призводить до механічного зведення цілого до суми частин, також неможливий синтез без аналізу, так як він повинен відновити ціле з виділених аналізом частин. У складі мислення деяких людей спостерігається схильність - в одних до аналізу, у інших до синтезу.

Бувають уми аналітичні, головна сила яких-в широті синтезу.

Абстракція - виділення однієї будь-якої сторони, властивості і відволікання від інших. Так, розглядаючи предмет можна виділити його колір, не помічаючи форми, або навпаки, виділити тільки форму. Починаючи з виділення окремих чуттєвих властивостей, абстракція потім переходить до виділення нечуттєвих властивостей, виражених в абстрактних поняттях.

Узагальнення (або генералізація) - відкидання одиничних ознак при збереженні загальних, з розкриттям істотних зв'язків. Узагальнення може відбутися шляхом порівняння, при якому виділяються загальні якості. Так, відбувається узагальнення в елементарних формах мислення. У вищих формах узагальнення здійснюється через розкриття відносин, зв'язків і закономірностей.

Абстракція і узагальнення є двома взаємопов'язаними сторонами єдиного розумового процесу, за допомогою якого думка йде до пізнання. Пізнання відбувається в поняттях, судженнях і умовиводах.

Класифікація - систематизація супідрядних понять якої-небудь області знання або діяльності людини, використовувана для встановлення зв'язків між цими поняттями або класами об'єктів.

Категоризація - операція віднесення одиничного об'єкту, події, переживання до деякого класу, яким можуть виступати вербальні і невербальні значення, символи і тому подібне

56. Охарактеризуйте загальний процес мислення та його основні стратегії при розв’язанні задач.

Цей процес завжди виникає у взаємодії суб'єкта з довкіллям та з іншими суб'єктами. Безперервне пізнання від простіших до складніших і суттєвіших сторін об'єкта здійснюється завдяки функціонапьно-операційному боку мислення, або механізмові "аналізу через синтез". Узагальнено можна сказати, що у взаємодії суб'єкта з дійсністю мислення виникає і формується як безперервний процес (аналізу, синтезу, узагальнення, конкретизації), збагачуючи свідомість знаннями, досвідом розв'язання проблем, забезпечуючи процес спілкування.

Реальний процес мислення починається з аналізу того, що нам відомо, а що не відомо, не дано в умовах проблемної ситуації. Тут, як тільки вдається відділити відоме від невідомого, проблемна ситуація перевизначається у завдання. Завдання є проблема з конкретними умовами.

Наступний етап - це визначення етапів вирішення, висунення гіпотез, тобто припущень про можливі шляхи вирішення завдання.

Саме рішення може мати характер перебору варіантів, випадкових спроб або раптового осяяння. Цей, третій етап, визначається тактикою рішення.

Четвертий, заключний, етап являє собою перевірку отриманого результату шляхом зіставлення з вихідними умовами. Головні стратегії мислення при вирішенні завдань, це: випадковий перебір варіантів, тобто шляхом проб і помилок; раціональний перебір, тобто визначення типології завдання, звуження кола пошуків до знаходження ключового моменту; систематичний перебір, коли людина охоплює своїм розумом всю сукупність можливих гіпотез, а не тільки найбільш підходящі. Це - сама фундаментальна стратегія. Інтуїція, або осяяння, коли, миттєво узагальнюючи всі ознаки та умови правильного рішення людина відкриває необхідний спосіб розумових дій.

Стратегії мислення

При вирішенні завдань можливе застосування трьох стратегій, що розрізняються за ефективністю і складності.

1) Випадковий перебір (формулювання гіпотези випадковим чином і рух до неї методом проб і помилок;). Найчастіше використовують діти. Часто не призводить до вирішення завдання або може призвести до плачевних результатом (наприклад, при випадковому розпізнаванні отруйних грибів);

2) Раціональний перебір (вибирають центральне або найбезризикованіше припущення, який веде до рішення, а потім змінюючи по одному елементу йдуть до правильного рішення).

3) Систематичний перебір (охоплення всіх гіпотез та їх аналіз). Використовується в науковому дослідженні.