48Визначте і охарактеризуйте основні порушення пам'яті.

Порушення пам'яті називається амнезія. При амнезії людина забуває про ті чи інші події. Причиною амнезії служить або захворювання, або інше порушення (в результаті травми, крововиливу, перевтоми) роботи нейронних мереж головного мозку.

Неможливість згадати події минулого називається ретроградна амнезія. Так буває при алкоголізмі, старечому слабоумстві.

Неможливість згадати недавні події називається антероградной амнезією. Такі люди не можуть засвоювати нову інформацію, навчатися.

Спотворюється пам'ять і в ситуації стресу. Ось чому свідчення очевидців стресогенних подій вкрай ненадійні. Крім того, на спотворення процесів пам'яті впливає сама структура особистості людини, ступінь його культурного розвитку, система установок і переконань, а також загальна психологічна зрілість. Люди демонстративного складу схильні «прісочінять» або спотворювати пригадують події. Емоційно в'язкі схильні пригадувати безліч дрібних деталей, упускаючи головне і т.д. Тільки здоровий спосіб життя та заняття розумовою працею дозволяють до старості зберегти відмінну пам'ять. 49. Охарактеризуйте розвиток пам'яті в онтогенезі. Первісним проявом пам'яті можна вважати умовні рефлекси, які спостерігаються вже в перші місяці життя дитини, наприклад припинення плачу, коли до кімнати входить мама. Більш чітко прояв пам'яті виявляється тоді, коли дитина починає пізнавати предмети. Вперше це спостерігається в кінці першого півріччя життя, і спочатку впізнавання обмежується вузьким колом об'єктів: дитина дізнається мати, інших людей, які його постійно оточують, речі, з якими він часто має справу. Поступово коло предметів, які дитина дізнається, збільшується. Подовжується і прихований період. До кінця другого року життя дитина може дізнатися те, що бачив за кілька тижнів до цього. Саме невеликою тривалістю прихованого періоду пояснюється те, що перші наші спогади про дитинство відносяться до періоду чотирьох – пятирічноговіку. Спочатку пам'ять носить мимовільний характер. У преддошкольном і дошкільному віці діти зазвичай не ставлять перед собою завдання щось запам'ятати.Розвиток довільної пам'яті в дошкільному віці відбувається в іграх і в процесі виховання. При цьому діти переважно спираються на наочно сприймаються зв'язку предметів, явищ, а не на абстрактно-логічнівідносини між поняттями. Бурхливий розвиток характеристик пам'яті відбувається в шкільні роки. Це пов'язано з процесом навчання. Процес засвоєння нових знань зумовлює розвиток, перш за все довільній пам'яті. У цьому віці пам'ять розвивається у двох напрямках - довільності і свідомості. Одне із завдань вчителя в початкових класах - навчити дітей використовувати певні мнемонічні прийоми. Це, перш за все, поділ тексту на смислові, простежування основних змістових ліній, виділення смислових опорних пунктів чи слів, повернення до вже прочитаним частин тексту для уточнення їх змісту, уявне пригадування прочитаної частини і відтворення вголос і  Вихованню позитивних властивостей пам'яті в значній мірі сприяє раціоналізація розумової та практичної роботи людини: порядок на робочому місці, планування, самоконтроль, використання розумних способів запам'ятовування, з'єднання розумової роботи з практичної, критичне ставлення до своєї діяльності, вміння відмовитися від неефективних прийомів роботи та запозичити у інших людей ефективні прийоми. 

50. Дайте загальну характеристику мислення. Мислення - це психічний процес, який забезпечує здатність зіставляти, порівнювати, тобто аналізувати отримані в безпосередньому відчутті і сприйнятті образи, співвідносячи їх з образами пам'яті, і з цього аналізу робити висновки про події.

Психологічна сутність мислення полягає в тому, що цей психічний процес дозволяє живій істоті пізнавати світ не тільки пасивно, а й діяти в ньому; не тільки суб'єктивно, а й об'єктивно, тобто у власній логіці світу.

Завдяки цим властивостям мислення, жива істота, психіка якого наділена мисленням, здатне вирішувати завдання, тобто знаходити такі способи дій і дізнаватися такі сторони явищ, які не дані ним безпосередньо у відчутті і сприйнятті. Більше того, мислення дозволяє передбачати розвиток подій.

Мислення, таким чином, виходить за межі безпосереднього психічного відображення. Мислення відображає не просто окремі предмети і явища і їх властивості, але відображає зв'язки між предметами, явищами та їх властивостями. А людське мислення, на відміну від мислення тварин, здатне забезпечити пізнання сутнісних зв'язків, тобто тих, які складають справжню природу речей: закони і принципи їх існування.

Це, по-перше, тісний зв'язок людського мислення з промовою і мовою; це, по-друге, соціальна природа мислення; це, по-третє, узагальненість і опосередкованість людського мислення; це, по-четверте, існування особливих законів мислення - його внутрішньої логіки, що і робить можливим пізнання речей, які взагалі не можуть бути сприйняті, наприклад, елементарні частинки, і про які можна тільки мислити.

Таким чином, людське мислення є вищий психічний процес, що забезпечує пізнання світу в його найпотаємніших і сутнісних властивостях.