44. Визначте і охарактеризуйте процеси пам'яті. Пам'ять складається з трьох процесів:

1) запам 'ятовування, або закріплення, інформації (фіксація);

2) збереження, або утримання, інформації (ретенція);

3) відтворення інформації (репродукція).

Ці процеси тісно пов'язані один з одним, і поділ їх до певної міри умовний.

1. ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ – це закріплення образів сприймання, уявлень, дій, переживань і зв’язків між ними через контакти нових даних з набутим раніше досвідом.Матеріальною основою цього процесу є здатність мозку утворювати тим часові нервові зв’язки. Запам*ятовування може бути короткотривалим, довготривалим і оперативним. Воно також може бути довільним абомимовільним, смисловим (логічним) або механічним. 

Умови Довільного Запам’ятовування: 1) чітка постановка мети; 2) наявність мотивів, що спонукають запам’ятовування; 3) розуміння інформації, що треба запам’ятати; 4) використання логічних прийомів запам’ятовування (складання плану, порівняння, класифікація, систематизація); 5) повторення; 6) використання інформації, що  необхідно запам’ятати в практичній діяльності.

Умови Мимовільного Запам’ятовування: 1) якість дієвого ставлення до матеріалу; 2) ступінь включення матеріалу у зміст основної мети діяльності; 3) рівень зацікавленості  та  емоційного відношення.

2.  ЗБЕРЕЖЕННЯ – це процес утримання в пам’яті інформації, що була одержана у ході набування досвіду. Великою мірою він залежить від якості та глибини запам’ятовування, використання матеріалу пам’яті в своїй діяльності. Збереження може бути активним  і пасивним. При активному збереженні матеріал, що утримується, піддається внутрішній перебудові,від простого циклічного повторення до включення в системи нових семантичних зв’язків.При пасивному збереженні матеріал, що утримується,  не має активних перетворень. 

3.ВІДТВОРЕННЯ – процес відновлення збереженого матеріалу пам’яті для використання в діяльності і спілкуванні. Матеріальною основою відтворення є пожвавлення або повторне збудження раніше утворених у мозку нервових зв’язків.Розрізняють два види відтворення: впізнавання і згадування. Впізнавання – це відтворення якого-небудь об’єкта в умовах повторного його сприйняття. Згадування – це відтворення попереднього досвіду відповідно до змісту та завдань діяльності. Як різновид згадування існує також пригадування, тобто згадування, що вимагає від людини активних розумових зусиль, пов’язаних з переборенням певних труднощів. Згадування  також може бути мимовільним або довільним. Як один з різновидів відтворення є спогади – локалізовані в часі та просторі згадування людиною свого минулого життя, переважно в яскравій образно-логічній формі, з усіма обставинами. 

4. ЗАБУВАННЯ – процес, протилежний збереженню, і проявляється він у тому, що актуалізація забутих образів, чи думок затруднюється, або стає взагалі неможливою. Процес грунтується на явищі гальмування умовно-рефлекторних зв*язків і згасання слідів, що створювали запам*ятовувння.                                             Темп забування – це крива, за якою в першу годину ми забуваємо близько 40% інформації, яку запам’ятали, за наступні 8 годин ще майже 40%, а далі забування різко уповільнюється, хоть кількість збереженої інформації все ж продовжує зменшуватись десь до 3%. Темп залежить від об’єму запам’ятовуваного матеріалу, його змісту, міри усвідомленості та ступеня значимості матеріалу, вкючення його в діяльність суб’єкта

45. Дайте змістовну характеристику процесу забування. Визначте його роль в житті людини. Забування - це процес, що полягає у неможливості відтворити матеріал, що був закріплений в пам'яті. В першу чергу забувається те, що не є важливим для людини, не знаходить зв'язків із її попереднім досвідом. Також, на думку 3. Фрейда, забувається (витісняється з пам'яті) те, що людина не хоче пам'ятати. Швидкість, із якою забувається деякий матеріал, тим більше, чим він більше за обсягом, менш структурований і беззмістовний, чим менше зв'язків існує між ним і відомим раніш.

За дослідженнями Г. Еббінгауза в перші 12 годин після запам'ятовування забувається біля 60% матеріалу, після процес забування іде значно нижчими темпами і через 6 діб пам'ятається приблизно 20% початкового матеріалу.

Процес забування ґрунтується на явищі гальмування нервових зв'язків, що утворилися при запам'ятовуванні. Воно може відбуватися внаслідок діяльності, що передувала запам'ятовуванню або відбувалася після нього.

Теорія згасання.  Відсутність вправи є головна причина згасання слідів.

Інтерференція: ідея цієї теорії забування полягає в тому, що інформація – стара чи нова – якимось чином утруднює відтворення іншої інформації, що зберігається в довгочасній пам’яті. Існує дві парадигми для дослідження інтерференції: ретроактивне гальмування і проактивное Ретроактивне гальмування є результат взаємодії великої кількості змінних, серед яких: а) подібність між двома завданнями; б) ступінь навчання; в) обсяг матеріалу, що заучується.

46. Поясніть явище ремінісценції РЕМІНІСЦЕНЦІЯ.Слово це, як ви «чуєте», має латинське коріння і несе в своїй основі значення «спогади, пригадування, нагадування», загалом - все, що пов'язане з нашою пам'яттю, а точніше діями, їй виробленими.  Основна функція. - функцію нагадування. Ось вже де доречно буде сказати: «Чим більше знайомий з попередньою культурою, тим краще осягаєш подальшу».    Особливою формою довільного відтворення запам´ятованого матеріалу є пригадування. Це - складний процес пам´яті, що являє собою пошук необхідного матеріалу в довготривалій пам´яті. Оскільки матеріал у пам´яті організований певним чином на основі смислових ознак, які становлять це поняття або образ, то його пошук також є не сліпим блуканням у комірках пам´яті, а певним рухом до потрібного матеріалу по семантичній системі або дереву. Отже, зусилля під час пригадування спрямовані на організацію пошуку інформації, що відповідає її організації в пам´яті. Для полегшення довільного відтворення матеріалу ефективним є використання елементів «зовнішньої пам´яті» - використання знаків, заміток («вузликів на пам´ять»), записів тощо.Ремінісценція - факт поліпшення відстроченого відтворення, тобто спогад спочатку забутого матеріалу.

47. Поясніть явище інтерференції Причиною, яка погіршує запам'ятовування, може бути інтерференція, зумовлена змістом матеріалу. Негативний вплив діяльності, що передувала запам'ятовуванню, має назву проактивної інтерференції. Наприклад, якщо перед заучуванням індивід отримує погані звістки або вчить подібний складний за змістом матеріал, то ефективність запам'ятовування знижується.

Негативний вплив діяльності, що здійснюється після запам'ятовування, називають ретроактивною інтерференцією. Вона особливо чітко виявляється тоді, коли услід за заучуванням виконують подібну діяльність або якщо ця діяльність вимагає значних зусиль. Наприклад, якщо доводиться вчити два предмети, іспити з яких треба складати в один і той самий день.

Інтерференція знижує ефективність короткочасної пам'яті і обмежує притік інформації в тривалу пам'ять. При великому обсязі матеріалу його середина запам'ятовується гірше, ніж початок і кінець.

Інтерференція: ідея цієї теорії забування полягає в тому, що інформація – стара чи нова – якимось чином утруднює відтворення іншої інформації, що зберігається в довгочасній пам’яті. У численних експериментах були встановлені основні закономірності ретроактивного та проактивного гальмування. Ретроактивне гальмування є результат взаємодії великої кількості змінних, серед яких: а) подібність між двома завданнями; б) ступінь навчання; в) обсяг матеріалу, що заучується.