
- •Дайте визначення «психіки». Визначте основні різновиди психічних явищ.
- •Вкажіть часові межі етапів розвитку психології і охарактеризуйте донаукову стадію становлення.
- •Визначте і охарактеризуйте основні психологічні школи (напрямки).
- •Охарактеризуйте положення (місце) сучасної психології в системі наук.
- •Назвіть підстави, які визначають структуру сучасної психології, охарактеризуйте галузі сучасної психології.
- •Покажіть логіку виникнення міждисциплінарних напрямів психологічної науки. (пит. 5, 6)
- •Дайте загальну характеристику методів психології, наведіть їх класифікацію.
- •10. Охарактеризуйте метод спостереження в психології, визначте його різновиди.
- •11. Охарактеризуйте методи опитування як методи психологічного досліджування: бесіда, інтерв’ю, анкетування.
- •12. Охарактеризуйте методи аналізу продуктів діяльності.
- •13. Охарактеризуйте експеримент як провідний метод психологічного дослідження, визначте його різновиди
- •14. Охарактеризуйте метод тестування як специфічний метод дослідження
- •15. Визначте суть проблеми об’єктивності у психологічних дослідженнях
- •16. Визначте основні стадії (рівні) розвитку психіки.
- •17. Поясніть різницю між явищами «подразливість» та «чутливість»
- •18. Визначте і охарактеризуйте допсихічні біологічні форми реагування на подразник
- •19. Охарактеризуйте такі вроджені форми поведінки як рефлекс та інстинкт
- •20. Охарактеризуйте такі пластичні форми поведінки як умовний рефлекс, навик та інтелектуальна дія
- •21. Визначте будову нервової системи людини та охарактеризуйте її функції. Визначте значення нервової системи в психічному відображенні.
- •22. Опишіть структуру та функції головного мозку людини. Визначте значення головного мозку в психічному відображенні.
- •23. Охарактеризуйте свідомість як вищу, інтегруючу форму психіки.
- •24. Визначте основні складові та охарактеризуйте структуру свідомості.
- •25. Визначте і охарактеризуйте психічні прояви (явища) несвідомогорівняпсихічноговідображення.
- •26.Обгрунтуйте значення та роль несвідомого як рівня психологічного відображення у життя людини.
- •27.Дайте загальну характеристику психічному процесу «відчуття».Визначте фізіологічну основу відчуттів.
- •28)Наведіть класифікації відчуттів за різними підставами.Охарактеризуйте відповідні різновиди відчуттів.
- •30)Визначте і поясніть загальні властивості відчуттів.
- •31. Визначте і поясніть процесуальні властивості відчуттів.
- •32. Дайте загальну характеристику психічному процесу сприймання. Визначте фізіологічну основу сприймання.
- •33. Визначте і охарактеризуйте основні властивості сприймання людини.
- •34. Наведіть класифікації сприймання за різними підставами. Охарактеризуйте відповідні різновиди сприймання.
- •35. Дайте змістовну характеристику сприймання простору.
- •37. Дайте змістовну характеристику сприймання часу.
- •38. Поясніть відмінності між процесами «відчуття» та «сприймання».
- •39. Дайте змістовну характеристику основних етапів розвитку в онтогенезі відчуттів та сприймання.
- •40. Дайте загальну характеристику психічному процесу «пам’ять». Поясніть специфічність памяті у порівнянні з іншими психічними пізнавальними процесами.
- •44. Визначте і охарактеризуйте процеси пам'яті. Пам'ять складається з трьох процесів:
- •48Визначте і охарактеризуйте основні порушення пам'яті.
- •51. Дайте змістовну характеристику етапам розвитку мислення у філогенезі: від тварини до людини.
- •52. Обґрунтуйте положення про соціальну природу людського мислення.
- •53. Визначте і охарактеризуйте основні різновиди мислення.
- •54. Визначте і охарактеризуйте основні форми мислення.
- •55. Визначте і охарактеризуйте основні операції мислення.
- •56. Охарактеризуйте загальний процес мислення та його основні стратегії при розв’язанні задач.
- •57.Охарактеризуйте розвиток мислення в онтогенезі та визначте його основні етапи.
- •58. Поясніть сутність зв’язку таких психічних процесів як «мислення» та «мовлення».
- •59. Дайте загальну характеристику психічному процесу «мовлення». Поясніть специфічність мовлення у порівнянні з іншими психічними пізнавальними процесами.
- •60. Визначте і опишіть фізіологічні основи мовлення. Опишіть основні мовленеві центри головного мозоку.
- •61.Поясніть різницю між явищами сигнал та знак. Поясніть механізм функціонування другої сигнальної системи
- •62. Поясніть співвідношення понять мова і мовлення
- •63. Визначте та охарактеризуйте основні функції мовлення
- •65. Охарактеризуйте Розвиток мовлення в онтогенезі
- •66. Визначте і охарактеризуйте основні розлади мовленнєвої діяльності
- •67. Дайте загальну характеристику психічному процесу уява.
- •68. Визначте і опишіть фізіологічні основи уяви
- •69. Визначте та охарактеризуйте основні різновиди уяви
- •70. Визначте та охарактеризуйте прийоми творчої уяви
- •71. Обґрунтуйте положення про провідну роль уяви у творчій діяльності
- •72. Дайте загальну характеристику психічному процесу «воля». Поясніть функціональну специфіку волі у порівнянні з іншими психічними процесами.
- •73. Визначте і опишіть фізіологічні основи волі
- •74. Поясніть сутність явища «вольова дія». Охарактеризуйте структурні компоненти вольової дії.
- •75. Охарактеризуйте розвиток здатності до вольової регуляції в онтогенезі.
- •76. Визначте та охарактеризуйте типові порушення волі
- •77. Дайте загальну характеристику психічного процесу «увага». Поясніть функціональну специфіку у порівнянні з іншими психічними процесами.
- •78. Фізіологічні основи уваги.
- •79. Визначте та охарактеризуйте основні види уваги.
- •80. Визначте та охарактеризуйте властивості уваги
- •81. Охарактеризуйте розвиток уваги в онтогенезі та визначте його основні етапи.
- •82. Дайте загальну характеристику психічному процесу «емоція». Поясніть функціональну специфіку емоцій у порівнянні з іншими психічними процесами.
- •83. Опишіть фізіологічні основи емоцій.
- •84. Поясніть відмінність між такими психічними явищами як «емоційна реакція», «емоційний стан», «настрій».
- •85. Поясніть відмінність між такими психічними явищами, як «емоції» та «почуття».
- •86. Поясність сутність такого емоційного явища як «афект»
- •87. Поясніть сутність такого емоційного явища як «стрес».
- •88. Наведіть класифікації емоцій за різними підставами. Охарактеризуйте відповідні різновиди емоцій.
- •89. Визначте та охарактеризуйте вищі почуття людини.
- •90. Обгрунтуйте положення про роль та значення емоцій в життєдіяльності людини.
- •91. Дайте загальну характеристику рівнів активності свідомості.
- •92. Охарктеризуйте стан сну, визначте його основні стадії.
- •93. Поясніть роль та значення сновидінь у психічному функціонуванні людини.
- •94. Визначте та охарактеризуйте змінені стани свідомості.
- •95. Дайте загальну характеристику такий психічній властивості як темперамент.
- •96. Визначте та охарактеризуйте фізіологічні властивості темпераменту (за Павловим)
- •98. Визначте та охарактеризуйте психологічні властивості темпераменту.
- •99. Аргументуйте необхідність урахування темпераменту в професійній діяльності вчителя.
- •100. Дайте загальну характеристику такій психічній властивості як характер.
- •101. Структура характеру
- •102. Розкрийте зміст поняття «акцентуація характеру». Наведіть коротку характеристику основних типів акцентуації характеру.
- •103. Визначте та охарактеризуйте властивості характеру.
- •104.Охарактеризуйте етапи розвитку та закономірності формування характеру в онтогенезі
- •105. Природні і соціальні передумови характеру
- •106. Поясніть різницю між характером та темпераментом.
- •107. Дайте загальну характеристику здібностей.
- •108. Поясніть, як і які психофізіологічні властивості нервової системи впливають на прояв різних здібностей.
- •109. Поясніть різницю між психічними властивостями людини, такими як «задатки», «схильності» та «здібності».
- •110. Обґрунтуйте положення про задатки як про природні передумови здібностей.
- •111. Визначте та охарактеризуйте структуру і різновиди здібностей.
- •112. Охарактеризуйте рівні розвитку здібностей.
- •113. Охарактеризуйте етапи розвитку та закономірності формування здібностей в онтогенезі.
- •114. Розкрийте особливості нерівномірності у розвитку здібностей.
44. Визначте і охарактеризуйте процеси пам'яті. Пам'ять складається з трьох процесів:
1) запам 'ятовування, або закріплення, інформації (фіксація);
2) збереження, або утримання, інформації (ретенція);
3) відтворення інформації (репродукція).
Ці процеси тісно пов'язані один з одним, і поділ їх до певної міри умовний.
1. ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ – це закріплення образів сприймання, уявлень, дій, переживань і зв’язків між ними через контакти нових даних з набутим раніше досвідом.Матеріальною основою цього процесу є здатність мозку утворювати тим часові нервові зв’язки. Запам*ятовування може бути короткотривалим, довготривалим і оперативним. Воно також може бути довільним абомимовільним, смисловим (логічним) або механічним.
Умови Довільного Запам’ятовування: 1) чітка постановка мети; 2) наявність мотивів, що спонукають запам’ятовування; 3) розуміння інформації, що треба запам’ятати; 4) використання логічних прийомів запам’ятовування (складання плану, порівняння, класифікація, систематизація); 5) повторення; 6) використання інформації, що необхідно запам’ятати в практичній діяльності.
Умови Мимовільного Запам’ятовування: 1) якість дієвого ставлення до матеріалу; 2) ступінь включення матеріалу у зміст основної мети діяльності; 3) рівень зацікавленості та емоційного відношення.
2. ЗБЕРЕЖЕННЯ – це процес утримання в пам’яті інформації, що була одержана у ході набування досвіду. Великою мірою він залежить від якості та глибини запам’ятовування, використання матеріалу пам’яті в своїй діяльності. Збереження може бути активним і пасивним. При активному збереженні матеріал, що утримується, піддається внутрішній перебудові,від простого циклічного повторення до включення в системи нових семантичних зв’язків.При пасивному збереженні матеріал, що утримується, не має активних перетворень.
3.ВІДТВОРЕННЯ – процес відновлення збереженого матеріалу пам’яті для використання в діяльності і спілкуванні. Матеріальною основою відтворення є пожвавлення або повторне збудження раніше утворених у мозку нервових зв’язків.Розрізняють два види відтворення: впізнавання і згадування. Впізнавання – це відтворення якого-небудь об’єкта в умовах повторного його сприйняття. Згадування – це відтворення попереднього досвіду відповідно до змісту та завдань діяльності. Як різновид згадування існує також пригадування, тобто згадування, що вимагає від людини активних розумових зусиль, пов’язаних з переборенням певних труднощів. Згадування також може бути мимовільним або довільним. Як один з різновидів відтворення є спогади – локалізовані в часі та просторі згадування людиною свого минулого життя, переважно в яскравій образно-логічній формі, з усіма обставинами.
4. ЗАБУВАННЯ – процес, протилежний збереженню, і проявляється він у тому, що актуалізація забутих образів, чи думок затруднюється, або стає взагалі неможливою. Процес грунтується на явищі гальмування умовно-рефлекторних зв*язків і згасання слідів, що створювали запам*ятовувння. Темп забування – це крива, за якою в першу годину ми забуваємо близько 40% інформації, яку запам’ятали, за наступні 8 годин ще майже 40%, а далі забування різко уповільнюється, хоть кількість збереженої інформації все ж продовжує зменшуватись десь до 3%. Темп залежить від об’єму запам’ятовуваного матеріалу, його змісту, міри усвідомленості та ступеня значимості матеріалу, вкючення його в діяльність суб’єкта
45. Дайте змістовну характеристику процесу забування. Визначте його роль в житті людини. Забування - це процес, що полягає у неможливості відтворити матеріал, що був закріплений в пам'яті. В першу чергу забувається те, що не є важливим для людини, не знаходить зв'язків із її попереднім досвідом. Також, на думку 3. Фрейда, забувається (витісняється з пам'яті) те, що людина не хоче пам'ятати. Швидкість, із якою забувається деякий матеріал, тим більше, чим він більше за обсягом, менш структурований і беззмістовний, чим менше зв'язків існує між ним і відомим раніш.
За дослідженнями Г. Еббінгауза в перші 12 годин після запам'ятовування забувається біля 60% матеріалу, після процес забування іде значно нижчими темпами і через 6 діб пам'ятається приблизно 20% початкового матеріалу.
Процес забування ґрунтується на явищі гальмування нервових зв'язків, що утворилися при запам'ятовуванні. Воно може відбуватися внаслідок діяльності, що передувала запам'ятовуванню або відбувалася після нього.
Теорія згасання. Відсутність вправи є головна причина згасання слідів.
Інтерференція: ідея цієї теорії забування полягає в тому, що інформація – стара чи нова – якимось чином утруднює відтворення іншої інформації, що зберігається в довгочасній пам’яті. Існує дві парадигми для дослідження інтерференції: ретроактивне гальмування і проактивное Ретроактивне гальмування є результат взаємодії великої кількості змінних, серед яких: а) подібність між двома завданнями; б) ступінь навчання; в) обсяг матеріалу, що заучується.
46. Поясніть явище ремінісценції РЕМІНІСЦЕНЦІЯ.Слово це, як ви «чуєте», має латинське коріння і несе в своїй основі значення «спогади, пригадування, нагадування», загалом - все, що пов'язане з нашою пам'яттю, а точніше діями, їй виробленими. Основна функція. - функцію нагадування. Ось вже де доречно буде сказати: «Чим більше знайомий з попередньою культурою, тим краще осягаєш подальшу». Особливою формою довільного відтворення запам´ятованого матеріалу є пригадування. Це - складний процес пам´яті, що являє собою пошук необхідного матеріалу в довготривалій пам´яті. Оскільки матеріал у пам´яті організований певним чином на основі смислових ознак, які становлять це поняття або образ, то його пошук також є не сліпим блуканням у комірках пам´яті, а певним рухом до потрібного матеріалу по семантичній системі або дереву. Отже, зусилля під час пригадування спрямовані на організацію пошуку інформації, що відповідає її організації в пам´яті. Для полегшення довільного відтворення матеріалу ефективним є використання елементів «зовнішньої пам´яті» - використання знаків, заміток («вузликів на пам´ять»), записів тощо.Ремінісценція - факт поліпшення відстроченого відтворення, тобто спогад спочатку забутого матеріалу.
47. Поясніть явище інтерференції Причиною, яка погіршує запам'ятовування, може бути інтерференція, зумовлена змістом матеріалу. Негативний вплив діяльності, що передувала запам'ятовуванню, має назву проактивної інтерференції. Наприклад, якщо перед заучуванням індивід отримує погані звістки або вчить подібний складний за змістом матеріал, то ефективність запам'ятовування знижується.
Негативний вплив діяльності, що здійснюється після запам'ятовування, називають ретроактивною інтерференцією. Вона особливо чітко виявляється тоді, коли услід за заучуванням виконують подібну діяльність або якщо ця діяльність вимагає значних зусиль. Наприклад, якщо доводиться вчити два предмети, іспити з яких треба складати в один і той самий день.
Інтерференція знижує ефективність короткочасної пам'яті і обмежує притік інформації в тривалу пам'ять. При великому обсязі матеріалу його середина запам'ятовується гірше, ніж початок і кінець.
Інтерференція: ідея цієї теорії забування полягає в тому, що інформація – стара чи нова – якимось чином утруднює відтворення іншої інформації, що зберігається в довгочасній пам’яті. У численних експериментах були встановлені основні закономірності ретроактивного та проактивного гальмування. Ретроактивне гальмування є результат взаємодії великої кількості змінних, серед яких: а) подібність між двома завданнями; б) ступінь навчання; в) обсяг матеріалу, що заучується.