
- •Дайте визначення «психіки». Визначте основні різновиди психічних явищ.
- •Вкажіть часові межі етапів розвитку психології і охарактеризуйте донаукову стадію становлення.
- •Визначте і охарактеризуйте основні психологічні школи (напрямки).
- •Охарактеризуйте положення (місце) сучасної психології в системі наук.
- •Назвіть підстави, які визначають структуру сучасної психології, охарактеризуйте галузі сучасної психології.
- •Покажіть логіку виникнення міждисциплінарних напрямів психологічної науки. (пит. 5, 6)
- •Дайте загальну характеристику методів психології, наведіть їх класифікацію.
- •10. Охарактеризуйте метод спостереження в психології, визначте його різновиди.
- •11. Охарактеризуйте методи опитування як методи психологічного досліджування: бесіда, інтерв’ю, анкетування.
- •12. Охарактеризуйте методи аналізу продуктів діяльності.
- •13. Охарактеризуйте експеримент як провідний метод психологічного дослідження, визначте його різновиди
- •14. Охарактеризуйте метод тестування як специфічний метод дослідження
- •15. Визначте суть проблеми об’єктивності у психологічних дослідженнях
- •16. Визначте основні стадії (рівні) розвитку психіки.
- •17. Поясніть різницю між явищами «подразливість» та «чутливість»
- •18. Визначте і охарактеризуйте допсихічні біологічні форми реагування на подразник
- •19. Охарактеризуйте такі вроджені форми поведінки як рефлекс та інстинкт
- •20. Охарактеризуйте такі пластичні форми поведінки як умовний рефлекс, навик та інтелектуальна дія
- •21. Визначте будову нервової системи людини та охарактеризуйте її функції. Визначте значення нервової системи в психічному відображенні.
- •22. Опишіть структуру та функції головного мозку людини. Визначте значення головного мозку в психічному відображенні.
- •23. Охарактеризуйте свідомість як вищу, інтегруючу форму психіки.
- •24. Визначте основні складові та охарактеризуйте структуру свідомості.
- •25. Визначте і охарактеризуйте психічні прояви (явища) несвідомогорівняпсихічноговідображення.
- •26.Обгрунтуйте значення та роль несвідомого як рівня психологічного відображення у життя людини.
- •27.Дайте загальну характеристику психічному процесу «відчуття».Визначте фізіологічну основу відчуттів.
- •28)Наведіть класифікації відчуттів за різними підставами.Охарактеризуйте відповідні різновиди відчуттів.
- •30)Визначте і поясніть загальні властивості відчуттів.
- •31. Визначте і поясніть процесуальні властивості відчуттів.
- •32. Дайте загальну характеристику психічному процесу сприймання. Визначте фізіологічну основу сприймання.
- •33. Визначте і охарактеризуйте основні властивості сприймання людини.
- •34. Наведіть класифікації сприймання за різними підставами. Охарактеризуйте відповідні різновиди сприймання.
- •35. Дайте змістовну характеристику сприймання простору.
- •37. Дайте змістовну характеристику сприймання часу.
- •38. Поясніть відмінності між процесами «відчуття» та «сприймання».
- •39. Дайте змістовну характеристику основних етапів розвитку в онтогенезі відчуттів та сприймання.
- •40. Дайте загальну характеристику психічному процесу «пам’ять». Поясніть специфічність памяті у порівнянні з іншими психічними пізнавальними процесами.
- •44. Визначте і охарактеризуйте процеси пам'яті. Пам'ять складається з трьох процесів:
- •48Визначте і охарактеризуйте основні порушення пам'яті.
- •51. Дайте змістовну характеристику етапам розвитку мислення у філогенезі: від тварини до людини.
- •52. Обґрунтуйте положення про соціальну природу людського мислення.
- •53. Визначте і охарактеризуйте основні різновиди мислення.
- •54. Визначте і охарактеризуйте основні форми мислення.
- •55. Визначте і охарактеризуйте основні операції мислення.
- •56. Охарактеризуйте загальний процес мислення та його основні стратегії при розв’язанні задач.
- •57.Охарактеризуйте розвиток мислення в онтогенезі та визначте його основні етапи.
- •58. Поясніть сутність зв’язку таких психічних процесів як «мислення» та «мовлення».
- •59. Дайте загальну характеристику психічному процесу «мовлення». Поясніть специфічність мовлення у порівнянні з іншими психічними пізнавальними процесами.
- •60. Визначте і опишіть фізіологічні основи мовлення. Опишіть основні мовленеві центри головного мозоку.
- •61.Поясніть різницю між явищами сигнал та знак. Поясніть механізм функціонування другої сигнальної системи
- •62. Поясніть співвідношення понять мова і мовлення
- •63. Визначте та охарактеризуйте основні функції мовлення
- •65. Охарактеризуйте Розвиток мовлення в онтогенезі
- •66. Визначте і охарактеризуйте основні розлади мовленнєвої діяльності
- •67. Дайте загальну характеристику психічному процесу уява.
- •68. Визначте і опишіть фізіологічні основи уяви
- •69. Визначте та охарактеризуйте основні різновиди уяви
- •70. Визначте та охарактеризуйте прийоми творчої уяви
- •71. Обґрунтуйте положення про провідну роль уяви у творчій діяльності
- •72. Дайте загальну характеристику психічному процесу «воля». Поясніть функціональну специфіку волі у порівнянні з іншими психічними процесами.
- •73. Визначте і опишіть фізіологічні основи волі
- •74. Поясніть сутність явища «вольова дія». Охарактеризуйте структурні компоненти вольової дії.
- •75. Охарактеризуйте розвиток здатності до вольової регуляції в онтогенезі.
- •76. Визначте та охарактеризуйте типові порушення волі
- •77. Дайте загальну характеристику психічного процесу «увага». Поясніть функціональну специфіку у порівнянні з іншими психічними процесами.
- •78. Фізіологічні основи уваги.
- •79. Визначте та охарактеризуйте основні види уваги.
- •80. Визначте та охарактеризуйте властивості уваги
- •81. Охарактеризуйте розвиток уваги в онтогенезі та визначте його основні етапи.
- •82. Дайте загальну характеристику психічному процесу «емоція». Поясніть функціональну специфіку емоцій у порівнянні з іншими психічними процесами.
- •83. Опишіть фізіологічні основи емоцій.
- •84. Поясніть відмінність між такими психічними явищами як «емоційна реакція», «емоційний стан», «настрій».
- •85. Поясніть відмінність між такими психічними явищами, як «емоції» та «почуття».
- •86. Поясність сутність такого емоційного явища як «афект»
- •87. Поясніть сутність такого емоційного явища як «стрес».
- •88. Наведіть класифікації емоцій за різними підставами. Охарактеризуйте відповідні різновиди емоцій.
- •89. Визначте та охарактеризуйте вищі почуття людини.
- •90. Обгрунтуйте положення про роль та значення емоцій в життєдіяльності людини.
- •91. Дайте загальну характеристику рівнів активності свідомості.
- •92. Охарктеризуйте стан сну, визначте його основні стадії.
- •93. Поясніть роль та значення сновидінь у психічному функціонуванні людини.
- •94. Визначте та охарактеризуйте змінені стани свідомості.
- •95. Дайте загальну характеристику такий психічній властивості як темперамент.
- •96. Визначте та охарактеризуйте фізіологічні властивості темпераменту (за Павловим)
- •98. Визначте та охарактеризуйте психологічні властивості темпераменту.
- •99. Аргументуйте необхідність урахування темпераменту в професійній діяльності вчителя.
- •100. Дайте загальну характеристику такій психічній властивості як характер.
- •101. Структура характеру
- •102. Розкрийте зміст поняття «акцентуація характеру». Наведіть коротку характеристику основних типів акцентуації характеру.
- •103. Визначте та охарактеризуйте властивості характеру.
- •104.Охарактеризуйте етапи розвитку та закономірності формування характеру в онтогенезі
- •105. Природні і соціальні передумови характеру
- •106. Поясніть різницю між характером та темпераментом.
- •107. Дайте загальну характеристику здібностей.
- •108. Поясніть, як і які психофізіологічні властивості нервової системи впливають на прояв різних здібностей.
- •109. Поясніть різницю між психічними властивостями людини, такими як «задатки», «схильності» та «здібності».
- •110. Обґрунтуйте положення про задатки як про природні передумови здібностей.
- •111. Визначте та охарактеризуйте структуру і різновиди здібностей.
- •112. Охарактеризуйте рівні розвитку здібностей.
- •113. Охарактеризуйте етапи розвитку та закономірності формування здібностей в онтогенезі.
- •114. Розкрийте особливості нерівномірності у розвитку здібностей.
40. Дайте загальну характеристику психічному процесу «пам’ять». Поясніть специфічність памяті у порівнянні з іншими психічними пізнавальними процесами.
Пізнання дійсності неможливе без сприйняття інформації, що надходить ззовні. Цю інформацію нам надають вище розглянуті психічні процеси: відчуття і сприймання. Проте образи зовнішнього світу, які виникають в корі головного мозку, не зникають безслідно. Запам'ятовування, збереження і наступне відтворення особистістю її досвіду і складає сутність процесу пам'яті.
Пам'ять є одним із п'яти пізнавальних процесів і потужним знаряддям інтелекту людини.Завдяки пам'яті розширюються пізнавальні можливості людини. Пам'ять як пізнавальний процес забезпечує цілісність і розвиток особистості.
Без запам'ятовування, збереження та відтворення не булла б можлива адаптація до навколишнього світу, тобто щоразу тварина або людина знову і знову повинні були б шукати способи реагування на навколишній світ. При цьому всі ресурси організму знову і знову затрачалися б на орієнтування і вироблення способів дій, а життєвий досвід б не набувався.
З іншого боку, якби мозок і нервова система зберігали абсолютно всю інформацію, то нервові клітини і нейронні мережі виявилися б настільки перевантаженими, що психіка була б просто паралізована. Тому пам'ять - це не тільки здатність до запам'ятовування і відтворення, а й до забування. Так що забування - настільки важлива властивість пам'яті, що деякі вчені включають його як четвертий процес до складу пам'яті поряд із запам'ятовуванням, збереженням та відтворенням.Якщо у тварин пам'ять забезпечує накопичення життєвого досвіду, то у людини, крім цього, пам'ять забезпечує єдність і цілісність особистості.
41. Визначте і опишіть фізіологічні основи пам'яті. Фізіологічною основою пам'яті є здатність кори півкуль головного мозку утворювати нові нервові зв'язки, умовні рефлекси. Вчення про утворення тимчасових нервових зв'язків - фізіологічна теорія запам'ятовування. Основою акту запам'ятовування є утворення зв'язку між новим і раніше закріпленим змістом. їх зміцнення та згасання - фізіологічна основа процесів пам'яті. Фізіологічно запам'ятати - означає зберегти слід тимчасового нервового зв'язку, що утворився як відповідь на дію подразника.
Для пам'яті важливе значення мають дезоксорибонуклеїнова (ДНК) і рибонуклеїнова (РНК) кислоти. Це сприяє закріпленню зв'язків між нейронами різних частин мозку, тривалому збереженню збуджень.
Закріплення матеріалу в пам'яті передбачає закріплення сліду. Збудження, що проходить у мозок від органів відчуттів, протягом деякого часу циркулює по замкнутих ланцюгах нейронів - ревербераційних колах.
Короткочасна пам'ять охоплює «активні сліди», що розпадаються, а також втрачає елементи через перевантаження, не характеризується «асоціативністю» слідів.
Довготривала пам'ять містить «структурні» сліди, що характеризуються незворотністю та не піддаються розпаду. Неповне відновлення слідів пояснюється неповнотою сигналу чи інтерференцією (накладанням) слідів.
Для розуміння фізіологічних основ пам'яті має значення підкріплення як досягнення мети дії індивіда, реакція на стимул, що мотивує цю дію. Запам'ятовування того, що «було», має сенс для того, що «буде».
42. Охарактеризуйте основні психологічні теорії пам'яті. Психологічні дослідження пам'яті мають давнішні традиції. В даний час в психології існує три основні теорії пам'яті.Перша з них називається асоціативна теорія. Центральна ідея цієї теорії полягає в тому, що головним психологічним механізмом пам'яті є асоціація.
Асоціація, поняття, введене ще Г. Лейбніцем в XVII столітті, позначає зв'язок явищ. Стосовно до пам'яті механізм асоціації означає наступне: якщо деякі психічні явища були сприйняті або одночасно, або безпосередньо один за одним, то між ними утворюється зв'язок, асоціація. Тоді при подальшому появі одного з двох компонентів цієї асоціації і його образ іншого. Це і є психологічний механізм пам'яті. Асоціативна теорія пам'яті розрізняє три види асоціацій: по суміжності, по схожості, по контрасту. Асоціація по суміжності - це зв'язок між двома явищами, що відбулися одночасно. Наприклад, якщо в момент удару грому собаку вдарили, вона буде боятися гуркоту грому, тому що цей звук буде викликати у неї пам'ять про біль від удару.
Асоціація за схожістю виникає в тих випадках, коли сприйняття якого-небудь об'єкта викликає спогади про інше чинності якої спільноти між ними. Наприклад, дивлячись на дитину, що їде на іграшковому велосипеді, ви можете згадувати себе в дитячому віці.
Асоціація за контрастом - це така асоціація, при якій сприйняття якого-небудь об'єкта викликає спогад про протилежне йому. Наприклад, в холодний зимовий вечір ви згадуєте жаркий день на сонячному морському березі.
Інша поширена психологічна теорія пам'яті - теорія гештальту Відповідно до цієї теорії в якості психологічного механізму пам'яті виступає принцип системності. Це означає, що все, що запам'ятовується, закріплюється в пам'яті згідно з ієрархією ознак та об'єктів, до яких воно відноситься, тобто за змістом. Наприклад, коли ми запам'ятовуємо будь-яке нове слово на іноземній мові ми тут же поміщаємо його в певну систему категорій, як би автоматично розташовуючи слово «друг» в категорії «міжособистісні відносини», слово «синиця» в категорії «птахи. Цей принцип системності (принцип сенсу) пам'яті відображений і в теоретичних довідниках, і в енциклопедіях і в бібліотеках, де всі об'єкти розташовані в рядкової послідовності: за тематикою або за алфавітом
Третя психологічна теорія пам'яті - діяльнісна. Відповідно до цієї концепції протікання процесів запам'ятовування, збереження та відтворення визначається тим, яке місце даний матеріал займає в діяльності людини.Експериментально встановлено, що найбільш продуктивно пам'ять працює тоді, коли запоминаемое виступає метою дії.Основна теза цієї концепції можна сформулювати так: запам'ятовування залежить не від того, що запам'ятовується, а від того, яке місце цей матеріал займає в діяльності.Відомо, наприклад, що студенти краще запам'ятовують той предмет, який більш важливий для них в їх майбутній професії.Крім того, важливе місце в цій теорії відводиться поняттю «контекст», тобто конкретної ситуації значущості.
43. Визначте і охарактеризуйте різновиди пам'яті. За тривалістю зберігання інформації виділяють три види пам'яті: довготривалу, короткочасну та оперативну.Довготривала пам'ять - це пам'ять практично безмежна за своєю місткістю і тривалості. Для неї характерно як завгодно тривале зберігання інформації, закріпленої або після багаторазового її повторення і відтворення, або в результаті інтенсивності подразника. Короткочасна пам'ять обмежена як за ємністю (її обсяг - «магічне число» 7 точніше 7 ± 2), так і за часом (не більше 20 секунд). Оперативна пам'ять - пам'ять, обслуговуючу здійснювану людиною діяльність. Її тривалість визначається мотивацією і необхідністю для даної роботи. Коли діяльність завершується, ця інформація забувається. За характером психічної активності пам'ять поділяють на такі види: сенсорна, рухова, емоційна, образна і словесно-логічна.Сенсорна пам'ять - це примітивна пам'ять тільки рецепторів, без участі кіркових кінців аналізатора. Приклад сенсорної пам'яті - послідовний образ, що виникає на сітківці ока після інтенсивного тривалого впливу. Рухова пам'ять - пам'ять на запам'ятовування, збереження і відтворення рухів. Вона особливо розвинена у спортсменів і акторів, механіків і танцюристів.Емоційна пам'ять - це пам'ять на психічні стани в комплексі з викликала їх ситуацією і суб'єктивним ставленням до неї. Часто у людей емоційна пам'ять буває сильніше інших видів пам'яті, оскільки емоції визначають відносини людини з іншими людьми. Образна пам'ять - це запам'ятовування в нервовій системі образу привабливого або відразливого подразника. Образна пам'ять формується на основі аналізаторів. Тому в ній розрізняють: зорову, слухову, дотикальну, нюхову і смакову. Зорова і слухова зазвичай добре розвинені у всіх людей, а дотикова, нюхова і смакова - у професіоналів, яким вона притаманна.Словесно-логічна пам'ять - це пам'ять на думки, тобто на судження і умовиводи. Ця пам'ять властива тільки людині, оскільки грунтується на використанні мови. Саме словесно-логічної пам'яті належить провідна роль у навчанні.