18. Аналіз конкуренції в галузі. Модель п»яти конкурентних сил за Портером

Конкурентоспроможність виробника (фірми) являє собою відносну характеристику, що відбиває відмінності процесу розвитку даного виробника від виробника - конкурента як по ступені задоволення своїми товарами чи послугами конкретної суспільної потреби, так і по ефективності виробничої діяльності. Дія проведення аналізу загальної ситуації та конкуренції в галузі використовують методику, яка дозволяє адекватно оцінити ситуацію в галузі, визначити характер та рівень конкурентної боротьби. Конкурентний аналіз спрямований на визначення можливостей, загроз і відшукування стратегічних невизначеностей, що можуть створюватися конкурентами, що суперничають на певному ринку. Аналіз починається з визначення головних і потенційних конкурентів. Потім переходять до більш глибокого і ретельного вивчення різних аспектів їхньої діяльності: місії, цілей, стратегій, сильних і слабких сторін.Треба аналізувати всіх значних існуючих конкурентів. Однак деколи важливо загадати й потенційних конкурентів, які можуть вийти на сцену. Прогнозування дій потенційних конкурентів є нелегкою справою, проте їх часто можна поділити на такі групи:

• фірми, які не увійшли до галузі, але можуть досить легко подолати вхідні бар'єри;

• фірми, для яких перебування в галузі створює очевидну синергію;

• фірми, для яких конкуренція в галузі є очевидним продовженням корпоративної стратегії;

• покупці або постачальники, що можуть інтегруватися вертикально чи горизонтально

Стан конкуренції в галузі залежить від п'яти основних конкурентних сил (модель п'яти конкурентних сил, розроблена професором Гарвардської школи бізнесу М. Портером)! [84, 104]:

1. Суперництво між продавцями усередині галузі.

2. Фірми, що пропонують товари-замінники (субститути).

3. Можливість появи нових конкурентів усередині галузі.

4. Здатність постачальників сировини, матеріалів і комплектуючих, які використовуються фірмою, диктувати свої умови. і

5. Здатність споживачів продукції фірми диктувати свої умови.

Модель п'яти сил конкуренції М. Портера)(рис. 2.5) дозволяє визначити найкращу відповідність між внутрішнім станом організації і дією сил у її зовнішньому оточенні. "Які б не були в сукупності сили, - мета ... знайти і зайняти позицію в галузі, де компанія буде найкраще захищена від впливу цих сил, чи зможе зі свого боку впливати на них.

Застосування для аналізу конкуренції в галузі моделі п'яти конкурентних сил М. Портера дозволяє визначити структуру цих сил, оцінити кожну силу і приступити до формування конкурентної стратегії.

19. Детермінанти конкурентної переваги країни. «Національний ромб». Причини втрати конкурентоспроможності

Одним із головних завдань стратегічного менеджменту є визначення такого напрямку використання ресурсів, який може

забезпечити високий рівень конкурентної переваги Для цього важливо знати стан внутрішнього середовища тієї чи іншої країни, куди спрямовуються ресурси. М.Портер пропонує концепцію, відповідно до якої існує чотири ознаки країни, що формують конкурентне середовище (Див. Рис. 2.2).

«Національний ромб» характеризує систему детермінант конкурентної переваги, компоненти якої, взаємодіючи між собою, створюють ефект емерджентності (цілісності), тобто підсилюють або послаблюють потенціальний рівень конкурентної переваги підприємств даної країни.

Розглянемо ці детермінанти.

1. Параметри факторів. Фактори являють собою матеріальні і нематеріальні умови виробничого процесу, необхідні для формування конкурентної переваги у самому виробничому процесі.

Стратегія фірм, їх структура і суперництво. Тут мова йде про суперництво на «центральному ринзі». Тут дуже важливо відзначити, що при відсутності такої конкуренції всередині країни, неможливо сподіватись на конкурентні переваги на світовому ринку.

Параметри попиту. До них у першу чергу відносять такі, як: вимогливість споживачів до якості товарів і послуг; еластичність попиту по ціні, рівню доходів, перехресна еластичність; ступінь усвідомлення споживачами важливості тієї чи іншої потреби; фаза життєвого циклу попиту та інші.

Споріднені галузі та галузі, що підтримують. Наявність в національній економіці споріднених галузей та галузей, що підтримують, тобто тих, що забезпечують підприємство матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими та іншими засобами являє собою важливу умову створення і підтримання конкурентної переваги даного підприємства у порівнянні з фірмами інших країн.

Крім чотирьох факторів, що складають „національний ромб”, М. Портер виділяє ще дії уряду та випадкові зміни.

Уряд (законодавча та виконавча влада) у певній мірі впливає на всі інші чотири детермінанти. Цей вплив може бути як позитивний, так і негативний. На параметри виробничих факторів впливають грошово- кредитна, податкова, митна політика. Він встановлює різноманітні норми і стандарти, інструкції та інші нормативні акти, що впливають на поведінку виробників і споживачів. Сам уряд також може виступати покупцем товарів для армії, транспорту, зв’язку, освіти, медицини, інших галузей.

Значну роль можуть відігравати і випадкові зміни. До них, наприклад, відносяться винахідництво, крупні технологічні прориви, різкі зміни цін на нафту та інші ресурси, значні зміни на світових фінансових ринках, війни тощо. Випадкові зміни можуть змінити суперництво фірм, стимулюють появу нових конкурентів.

Високий рівень конкурентної переваги зберігається, якщо джерела її факторів постійно розширюються, вдосконалюються. Причинами втрати конкурентоспроможності можуть бути:

1. Погіршення факторних параметрів;

2. Втрата вимогливості до товару у покупців;

3. Необхідність технічних змін;

4. Втрата здатності швидко адаптуватись до нових умов;