3. Принципи виховання

Закономірності процесу виховання є теоретичною основою принципів виховання.

Принципи виховання – керівні положення, в яких визначено головні вимоги до змісту, організації і методів виховного процесу, дотримання яких забезпечує його ефективність.

Принципи виховання – це не порада вони вимагають обов’язкового і повного втілення в шкільну практику. Принципи реалізовуються одночасно, комплексно, а не в по черговості. Всі принципи рівнозначно обов’язкові не має головних і другорядних.

Сучасна система виховання керується наступними принципами:

1.Цілеспрямованість виховання. Початком будь-якої діяльності, зокрема виховної, є визначення мети. Передбачає спрямування виховної роботи на досягнення основної мети виховання — всебічно розвиненої особистості, підготовки її до свідомої та активної трудової діяльності. Реалізується цей принцип за умови підпорядкованості виховної роботи загальній меті, знання цієї мети вихователями і вихованцями, недопущення стихійності у вихованні, наявності перспективи, проектування рівня вихованості особистості відповідно до запланованої мети.

2.Суспільної спрямованості виховання. Вимагає відповідності змісту і засобів виховання та соціальної ситуації в якій здійснюється виховний процес. Завдання виховання мають зоорієнтовуватися на реальні соціально-економічні умови і передбачають формування у дітей прогностичної готовності до реалізації різноманітних соціальних завдань в майбутньому.

В практичній діяльності вчителя цей принцип вимагає реалізації таких правил:

• виховний процес будується з врахуванням реалій соціальних відношень, враховуючи особливості економіки, політики, духовності суспільства;

• школа не має обмежувати виховання дитини своїми засобами, необхідно широко використовувати і враховувати реальні фактори соціуму.

• педагог повинен корегувати негативний вплив соціуму на дитину;

• соціальне загартування дітей:

• проблеми відносин учнів необхідно вирішувати з дітьми, а не за них;

• дитина не завжди має легко домагатися успіху в своїх відношеннях з людьми: складний шлях до успіху – запорука успішного життя в майбутньому;

• не лише радість, а і страждання, переживання виховують людину;

• вольових зусиль для подолання труднощів у людини не буде завтра, якщо їх не має сьогодні.

• не можна передбачити всі складності життя, але людина має бути готова до їх подолання.

3 Виховання дитини в колективі (створення виховуючого середовища) Вимагає створення в навчальному закладі таких відносин, які б формували соціальність дитини. Визначальна умова для реалізації принципу формування та розвиток цілісного шкільного колективу учнів та педагогів, який стає ареною самовираження, самоствердження, самореалізації учнів.

Цей принцип виражається в таких правилах:

• школа для дитини має бути рідною, і вона має відчувати свою причетність до успіхів і невдач колективу;

• вчителі і учні – члени одного колективу – взаємодопомагають одне одному.

• спільна ціль школи – мета кожного вчителя і учня;

• необхідно реально довіряти учням, а не гратися з ними в довіру.

• кожний в колективі має бути творцем відносин і нових справ;

• байдужий педагог народжує байдужого учня.

4. Принцип опори на позитивне у вихованні. Реалізація полягає у необхідності вірити у дитину. Кожна дитина талановита, і завдання вихователя в тому, щоб знайти «родзинку» в кожному та надати допомогу дитині в його самоствердженні та самореалізації в житті. Всі невдачі учнів пояснюються двома причинами: відсутність любові і низька самооцінка.

Саме виявивши позитивне у вихованцеві, можна визначити конкретні завдання по організації успіху вихованця, щоб зміцнити почуття гідності, впевненості на основі усвідомлення своїх можливостей і перспектив і віри в них. Цьому сприяє підкріплення позитивного, яке викликає у вихованця почуття задоволення від того, що відбулося.

Необхідно дотримуватися таких правил.

• не допустима конфронтація (не бородьба з негативним, а розвиток позитивного залог успіху у виховані.)

• не допустимий постійний акцент на промахах, недоліках в поведінці учнів. Головне виявляти і підтримувати позитивне.

• Педагогічно доцільно опиратися на позитивні інтереси вихованців (тварини, природа, спорт, творчість тощо),

• Вихователь має не скупитися на комплементи, щедро авансувати майбутні позитивні зрушення.