9. Контроль банку за станом кредитних операцій

Відповідно до Інструкції «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків», кредитний ризик – це ризик невиконання позичальником зобов’язань за кредитними операціями (тобто ризик того що сплата позичальником відсотків та основного боргу за кредитними операціями буде проводитись з відхиленням від кредитної угоди або взагалі не проводитиметься).

Кредитні ризик можуть бути:

1. Кредитний ризик щодо позичальника:

• Ризик кредитоспроможності;

• Ризик непогашення основної суми боргу;

• Ризик несплати процентів за кредитом;

2. Ризик забезпечення кредиту:

• Ризик знецінення предмета забезпечення;

• Ризик втрати чи пошкодження предмета забезпечення;

• Правовий ризик;

• Ризик неліквідності забезпечення;

• Ризик неправильного оцінювання забезпечення

Для управління кредитним ризиком окремої угоди потрібно здійснювати:

1. аналіз кредитоспроможності позичальника;

2. аналіз та оцінка кредиту;

3. структурування позики;

4. документування кредитних операцій;

5. контроль за наданим кредитом та станом застави.

Кожна операція класифікується за такими ступенями ризику:

1. стандартна – це кредитна операція за якою кредитний ризик є незначним (1% від суми кредиту);

2. під контролем – це кредитна операція за якою кредитний ризик не значний, але може зростати за умови виникнення несприятливої для позичальника ситуації (5% від суми кредиту);

3. субстандартна – це кредитна операція за якою кредитний ризик є значним, надалі він може зростати та є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості (20% від суми кредиту)

4. сумнівні – це операції за якими виконання зобов’язання з боку позичальника в повній сумі під загрозою (50% від суми кредиту)

5. безнадійні – це операції ймовірність виконання зобов’язань з боку позичальника практично відсутня ( 100% від суми кредиту).

Формою забезпечення виконання зобов’язань є стягнення пені і штрафів. Пенею є визначена законом або угодою сума, яку боржник повинен сплатити кредитору у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань, зокрема, у випадку прострочення виконання. Стягнення пені передбачається в кредитній угоді і застосовується при несвоєчасній сплаті процентів за користування кредитом і несвоєчасному поверненні позички. Пеня визначається процентному відношенні до суми зобов’язання, яке прострочене, і нараховується у встановленому розмірі за кожен день прострочення платежу.

Отож, при банківському кредитуванні значну увагу слід приділяти ризикам, які можуть виникати у процесі здійснення операцій. При цьому ризики кредитної діяльності банку можуть мати значний вплив на фінансову стійкість банківської установи. Працівники банку повинні усвідомлювати важливість ефективної роботи з потенційними позичальниками та здійснювати відповідальне супроводження укладених кредитних договорів з метою недопущення ситуацій, що можуть призвести до втрати банком наданих кредитних ресурсів.