
- •Розділ 1 визначення географічних і прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:10000 та побудова місцевої системи координат для кадастрового знімання об’єкту землеустрою в масштабі 1:2000
- •Визначення географічних і прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:10 000
- •Визначення прямокутних координат рамок трапеції масштабу 1:10 000
- •Побудова місцевої системи координат для об’єкту землеустрою в масштабі 1:2 000
- •Висновки до розділу
- •Розділ 2 проектування аерофотознімання
- •2.1 Розрахунок проектних елементів для виконання аерофотознімання місцевості
- •2.2 Складання схеми розташування планово-висотних опознаків на карті масштабу 1:10 000
- •Висновки до розділу
- •Розділ 3 проектування планово-висотного обґрунтування для кадастрового знімання в масштабі 1:2 000
- •3.1 Основні вимоги до створення планово-висотного обгрунтування для кадастрового знімання об’єкту землеустрою
- •Вимоги до полігонометричних ходів та мереж згущення
- •3.1.1 Згущення планово-висотної геодезичної основи
- •Вимоги до нівелірних ходів та мереж IV класу
- •Допустимі довжини ходів технічного нівелювання
- •3.1.2 Прив’язка опознаків
- •3.2 Загальна характеристика та основні параметри запроектованих ходів
- •3.3 Визначення граничних та середніх квадратичних похибок планового положення точок полігонометричного ходу
- •3.4 Розрахунок впливу помилок лінійних і кутових вимірювань в полігонометричному ході
- •3.4.1 Розрахунок впливу помилок вимірювання ліній
- •3.4.2 Розрахунок точності кутових вимірювань
- •3.5Оцінка точності планово-висотного обгрунтування
- •3.5.1 Попередня оцінка точності планового обґрунтування в програмному комплексі Credo
- •Висновки до розділу
- •Розділ 4 зрівноваження мережі полігонометричних ходів
- •4.1 Зрівноваження мережі полігонометричних ходів 4 класу
- •4.1.1 Побудова схеми та укрупненої схеми мережі полігонометричних ходів за вихідними даними
- •4.1.2 Зрівноваження мережі та оцінка точності отриманих результатів
Висновки до розділу
В даному розділі по заданій номенклатурі - М-36-91-В-г-3 – було визначено географічні і прямокутні координати вершин рамок трапеції масштабу 1:10000і трапеції масштабу 1:5000, оформлено відомість обчислення прямокутнихкоординат вершин рамок трапецій масштабу 1:25000 та 1:10 000. За географічними координатами було визначено довжини рамок трапеції масштабу 1:10 000.
У пункті 1.2, дотримуючись описаних вище вимог, було побудовано місцеву систему координат для кадастрового об’єкту в масштабі 1:2 000. За визначеними координатами відомо, що центр робіт розміщений не подалік сіл Собадашево і Маловодяне, Петровського району, Кіровоградської області.
Розділ 2 проектування аерофотознімання
2.1 Розрахунок проектних елементів для виконання аерофотознімання місцевості
Аерофотознімання – це фотографування земної поверхні з літального апарату. Незважаючи на те, що останнім часом зростає зацікавленість до космічних знімків високої роздільної здатності, проте аерофотознімання вважається одним із головних методів складання та оновлення великомасштабних планів та карт.
Аерознімання місцевості ведеться за заданими на проекті маршрутами, а планово-висотні опознаки проектуються рядами вздовж маршрутів в зонах поперечного перекриття .
Розрахунок проектних елементів для виконання аерофотознімання місцевості для масштабу 1:10 000:
Відстань між осями маршруту
=
Q% - поперечне перекриття знімків сусідніх маршрутів;
– відстань
між осями маршруту;
–
розмір
знімка (18
18
см);
– знаменник
масштабу зальотів, є вихідними даними;
M – знаменник масштабу карти.
2.
Відстань між центрами фотографування
Р% - поздовжнє перекриття сусідніх знімків вздовж маршрутів
3.
Кількість маршрутів:
– відстань
між північною і південною рамками карти.
4. Кількість знімків
– відстань
між західною і східною рамками карти.
5. Кількість знімків на всій ділянці:
6. Відстань від осей маршрутів до краю знімків
Рис. 2.1 Нанесення маршрутів, базисів фотографування, зон перекриття та планово – висотних опознаків
2.2 Складання схеми розташування планово-висотних опознаків на карті масштабу 1:10 000
Етапи складання схеми розташування планово-висотних опознаків:
1. Спочатку необхідно нанести маршрути зальотів. Вісь першого маршруту намічається по лінії північної рамки ділянки проектування. Всі інші маршрути - на відстані між ними .
2.
Наступним етапом є визначення і нанесення
базису фотографування. Базис
- це відстань між центрами фотографування.
Він наноситься по маршруту через відстань
від західної до східної рамки карти.
3. Далі
визначається віддаль
,
яка є відстанню від осей маршрутів до
краю знімків. За допомогою
наносяться зони перекриття, в яких і
будуть знаходитися планово-висотні
опознаки.
Опознаки необхідно обирати на чітких, добре розпізнаних контурах. Проте при відсутності таких контурів опознаки потрібно маркувати.
Суть маркування полягає в тому, що навколо закріпленої на місцевості точки виконують обкопування або обсипання піском чи крейдою(при наявності) у вигляді трикутника, квадрата, т.д. Таке маркування можна буде розпізнати на фотознімку.
Таблиця 2.1
Характеристика запроектованих ОПВ
Назва ОПВ |
Маркування |
Опис |
ОПВ-1 |
Так |
Стовп ЛЕП |
ОПВ-2 |
Ні |
Перетин автомобільної і польової дороги. |
ОПВ-3 ОПВ-4 |
Так |
Кут просіки |
ОПВ-5 |
Так |
Штучний насип |
ОПВ-6 |
Ні |
Перехрестя автомобільних доріг |
ОПВ-7 ОПВ-10 |
Ні |
Перетин автомобільних доріг |
ОПВ-8 ОПВ-11 |
Так |
На узбіччі просіки |
ОПВ-9 |
Ні |
Кут автомобільної дороги |
ОПВ-12 |
Так |
Рілля |
Карта із запроектованим поперечним перекриттям та планово-висотними опознаками наведена в додатку 2.