38

Завдання

для виконання курсової роботи з геодезії на тему:

«ПРОЕКТ ПЛАНОВО-ВИСОТНОГО ОБГРУНТУВАННЯ ДЛЯ КАДАСТРОВГО ЗНІМАННЯ В МАСШТАБІ 1:2 000»

Відомості про студента:

а) Прізвище, ім’я та по-батькові : Антонюк Богдан Анатольович

б) Номер залікової книжки : 324203

в) Номер студента у списку викладача : 2

1. Номенклатура навчальної карти масштабу 1:10 000: М-36-91-В-г-3

2. Номенклатура навчальної карти масштабу 1:2 000: М-36-91-(246-г)

3. Вихідні дані для проектування місцевої системи координат для кадастрового об’єкту в масштабі 1:2 000:

Відстані від центру району робіт
Пн.	Сх.	Пд.	Зх.
9,3	8,5	7,8	3,5

4. В якості головної геодезичної основи студент самостійно повинен запректувати полігонометричний хід 4 класу чи І розряду.

5. Власна назва вихідного планового матеріалу (за найбільшим населеним пунктом на карті): Петрово-Дальнее

6. Густоту і точність знімальної мережі запроектувати у відповідності з вимогами до комбінованого топографічного знімання в масштабі 1:2000 з січенням рельєфу згідно вихідного планового матеріалу. Розрахунки проектної щільності навести у пояснюючій записці.

7. Вихідні дані для проектування і прив’язки планово-висотних опознаків: а) Масштаб зальотів 1 : 6500

б) Поздовжнє перекриття 81%

в) Поперечне перекриття 41%

г) Знаменник точності полігонометричного ходу : 12200

д) Назва та марка приладу для вимірювання ліній : Trimble 3305 CE

8. Вихідні дані для зрівноваження мережі нівелірних ходів виписуються з додатку 4 згідно варіанта, виданого викладачем.

9. Вихідні дані для зрівноваження мережі полігонометричних ходів та строгого зрівноваження полігонометричного ходу:

а) Для строгого зрівноваження полігонометричного ходу необхідно із схеми мережі полігонометричних ходів вибрати номер ходу, номер варіанту ходу (довжини ліній і виміряні кути) та координати за такими правилами: Номер ходу – Вказує викладач. Номер ходу: 4

Номер варіанту ходу – остання цифра залікової книжки

Координати – із каталогу координат, які отримані після зрівноваження мережі полігонометричних ходів.

б) Варіанти ходів та координат

Хід	Вихідні дані (правила вибору варіанта)	Варіант
1	Остання цифра залікової книжки	3
2	Передостання цифра залікової книжки	0
3	Третя цифра з кінця із залікової книжки	2
4	Остання цифра у списку викладача в журналі	2
5	Остання цифра у списку викладача в журналі +1 (із отриманого числа беремо останню цифру)	3
Коорд.	Номер за порядком у списку із журналу викладача+3	5

в) Координати вихідних пунктів, довжини ліній та значення виміряних кутів приведені в додатку 5.

10. Розподіл балів за курсову роботу:

Пояснювальна записка (оформлення)	Частина проектування (номенклатура, проект ходу, зрівноваження оцінка точності)	Захист роботи (теоретичні знання та практичні навички)	Сума
До 15	До 45	До 40	100

11. Терміни видачі та захисту курсової роботи:

Видача та отримання завдання				Здача закінченої курсової роботи
Дата	Видав	Дата	Отримав	Дата	Отримав на перевірку

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………..............

РОЗДІЛ 1 ВИЗНАЧЕННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ І ПРЯМОКУТНИХ КООРДИНАТ ВЕРШИН РАМКИ ТРАПЕЦІЇ МАСШТАБУ 1:10000 ТА ПОБУДОВА МІСЦЕВОЇ СИСТЕМИ КООРДИНАТ ДЛЯ КАДАСТРОВОГО ЗНІМАННЯ ОБ’ЄКТУ ЗЕМЛЕУСТРОЮ В МАСШТАБІ 1:2000…….……...

1.1 Визначення геодезичних та плоских прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:10000 ……………………………..

1.2 Побудова місцевої системи координат для об’єкту землеустрою в масштабі 1:2 000………………................................................................

Висновки до розділу…………………………………..………………....

РОЗДІЛ 2 ПРОЕКТ АЕРОФОТОЗНІМАННЯ……………………………......

2.1 Розрахунок проектних елементів для виконання аерофотознімання місцевості………………………………………………………………...

2.2 Складання схеми розташування планово-висотних опознаків на карті масштабу 1:10 000………………………………………………...

Висновки до розділу……………………………………………….........

РОЗДІЛ 3 ПРОЕКТУВАННЯ ПЛАНОВО-ВИСОТНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ ДЛЯ КАДАСТРОВОГО ЗНІМАННЯ В МАСШТАБІ 1:2000………...……...

1. Основні вимоги до створення планово-висотного обґрунтування для кадастрового знімання об’єкту землеустрою…………… ……....

3.1.1 Згущення планово-висотної геодезичної основи ………….......

3.1.2 Прив’язка опознаків…………………………………………......

3.2 Загальна характеристика та основні параметри запроектованих ходів…………………………………………………………….....

3. Визначення граничних та середніх квадратичних похибок планового положення точок полігонометричного ходу………......

4. Розрахунок впливу помилок лінійних та кутових вимірювань

в полігонометричному ході……………………………………….........

1. Розрахунок впливу помилок вимірювання ліній………….....

2. Розрахунок точності кутових вимірів………………………….......

3.5 Оцінка точності планово-висотного обґрунтування………….......

3.5.1 Попередня оцінка точності планового обґрунтування в програмному комплексі Credo…………………………………………….

Висновки до розділу………………………………………………………..

РОЗДІЛ 4 ЗРІВНОВАЖЕННЯ ПОЛІГОНОМЕТРИЧНИХ ХОДІВ ….………..

4.1 Зрівноваження мережі полігонометричних ходів 4 класу способом послідовних наближень ……………………………………………….........

4.1.1 Побудова схеми мережі полігонометричних ходів за вихідними даними. Розрахунок та побудова укрупненої схеми мережі……………...

4.1.2 Зрівноваження мережі та оцінка точності отриманих результатів……………………………………………………………………

4.2 Зрівноваження полігонометричного ходу способом найменших квадратів……………………………………………………………………..

4.2.1 Встановлення форми полігонометричного ходу………………........

4.2.2 Зрівноваження полігонометричного ходу способом найменших квадратів.Теоретичні відомості………………………………….……........

4.2.3 Приклад зрівноважування витягнутого полігонометричного ходу 4 класу корелатним способом…………..…………………………………..

Висновки до розділу…………………………………………….…………..

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК………………………….…………………………..........

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………........

Додатки

ВСТУП

Державна геодезична мережа – це мережа геодезичних пунктів, рівномірно розміщених на території країни й закріплених на місцевості спеціальними центрами, які забезпечують їхнє збереження та стійкість у плановому та висотному аспектах протягом тривалого часу. ДГМ призначена для вирішення загальнодержавних, оборонних, науково-дослідних та інших завдань.

Проектування геодезичних мереж виконують з урахуванням усіх раніше виконаних робіт. Місця побудови геодезичних пунктів обираються так, щоб забезпечувалось тривале і надійне збереження і, щоб було зручно використовувати їх у практичній діяльності.

Метою моєї курсової роботи є проектування планово-висотного обґрунтування на площі однієї знімальної трапеції масштабом 1:10000 з номенклатурою М-36-91-В-г-3. Головна геодезична основа моєї роботи - запроектований мною полігонометричний хід першого розряду. Для побудови геодезичної мережі він включає в себе полігонометричні ходи ІІ розряду.

Дана курсова робота є значним етапом у вивченні таких розділів курсу геодезії як:

1. Нівелювання ІІІ і ІV класів.

2. Полігонометрія 4 класу, 1 і 2 розрядів.

3. Тріангуляція 4 класу, 1 і 2 розрядів.

4. Топографічне знімання в масштабах 1:5000 – 1:500.

А, також, метою курсової роботи є поглиблення знань з питань створення геодезичної основи для виконання топографічного знімання і набуття навичок практичного застосування розрахункових формул оцінки точності на стадії проектування. Курсова робота дає можливість на основі отриманих знань з курсу геодезії виконувати різного роду задачі, а також проектувати, маркувати і прив’язувати опознаки і перевіряти точність отриманих результатів.

Розділ 1 визначення географічних і прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:10000 та побудова місцевої системи координат для кадастрового знімання об’єкту землеустрою в масштабі 1:2000

1. Визначення географічних і прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:10 000

Для досягнення мети, спочатку потрібно розрахувати географічні координати вершин трапецій для масштабів 1:10 000 та 1:2 000. Вихідною номенклатурою для цих масштабів є відповідно: М-36-91-В-г-3 та М-36-91-(246-г). За останньою номенклатурою визначають лише географічні координати. Центр району робіт знаходиться в центрі листа масштабу 1:2 000. Відстані від центру робіт задані наступним чином: пн. – 9,3 км, пд. – 7,8 км, сх. – 8,5 км та зх. – 3,5 км.

На листі паперу викреслюється розміром 6-8 см схема трапеції масштабу 1:1 000 000 з розграфленням її на листи карти масштабу 1:100 000 з визначенням географічних координат вершин. Лист масштабу 1:1 000 000 ділиться на 12×12=144 листів масштабу 1:100000 (рис. 1.1). Свій лист карти масштабу 1:100 000 виділяється штрихуванням. Далі такого ж розміру викреслюється лист масштабу 1:100 000 (рис.1.2) і розмічується на 4 листи масштабів 1:50 000, 1:25 000, які також виділяються штрихуванням з визначеними координатами (рис.1.3). Потім викреслюється лист масштабу 1:25 000 (рис.1.4) заданої номенклатури з географічними координатами вершин трапеції масштабу 1:10 000 (рис.1.5).

Для переходу до масштабу 1:5 000 потрібно лист масштабу 1:100 000 розділити на 16×16=256 листів масштабу 1:5 000 з визначенням географічних координат свого листа (рис.1.6) та заштрихувати його. Номенклатура аркуша масштабу 1:5 000 складається з номенклатури аркуша карти масштабу 1:100 000 та взятого в дужки номера аркуша масштабу 1:5000. Потім потрібно викреслити свій лист та перейти до масштабу 1:2 000, для чого потрібно лист масштабу 1:5 000 (рис.1.7)розділити на 3×3=9 частин та інтерполюванням визначити координати свого листа масштабу 1:2 000 (рис.1.8). Номенклатура аркуша масштабу 1:2 000 складається з номенклатури аркуша карти масштабу 1:5 000 та однієї з дев’яти малих букв українського алфавіту (а, б, в, г, д, є, ж, з, і).

М-36

1:1 000 000

1											12
13											24
25											36
37											48
49											60
61											72
73											84
85						91					96
97											108
109											120
121											132
133											144

52^○00'00''

49^○40'00''

49^○20'00''

48^○00'00''

Рисунок 1.1 — Географічні координати трапеції масштабу 1:1 000 000

М-36-91

1:100 000

А	Б
В	Г

49^○40'00''

49^○30'00''

49^○20'00''

Рисунок 1.2 -Географічні координати трапеції масштабу 1:100 000

М-36-91-В

1:50 000

а	б
в	г

49^○30'00''

49^○25'00''

49^○20'00''

Рисунок 1.3 - Географічні координати трапеції масштабу 1:50 000

М-36-91-В-г

1:25 000

1	2
3	4

49^○25'00''

49^○22'30''

49^○20'00''

Рисунок 1.4 - Географічні координати трапеції масштабу 1:25 000

М-36-91-В-г-3

1:10 000

49^○22'30''

49^○20'00''

Рисунок 1.5 - Географічні координати трапеції масштабу 1:10 000

М-36-91

1:100 000

49^○40'00''

1															16
17															32
33															48
49															64
65															80
81															96
97															112
113															128
129															144
145															160
161															176
177															192
193															208
209															224
225															240
241					246										256

49^○21'15''

49^○20'00''

Рисунок 1.6 Географічні координати трапеції масштабу 1:100 000

М-36-91-(246)

1

49^○21'15''

:5 000

а	б	в
г	д	є
ж	з	і

48^○20'50''

48^○20'25''

49^○20'00''

Рисунок 1.7 - Географічні координати трапеції масштабу 1:5 000

М-36-91-(246-г)

1:2 000

48^○20'50''

48^○20'25''

Рисунок 1.8 - Географічні координати трапеції масштабу 1:2 000

Прямокутні координати знаходимо за двома значеннями: широти В і різниці довгот l . При інтерполюванні абсцис по довготі потрібно вираховувати поправку, яка завжди віднімається. Знак ординат визначається знаком різниці довгот. Для визначення приведених ординат потрібно до визначених за таблицями координат Гаусса-Крюгера значень додати 500 000 м і перед отриманим значенням ординати написати номер зони.

За таблицями Гаусса-Крюгера розміри трапеції в масштабі плану:

Рис. 1.8 Визначення довжин сторін трапеції масштабу 1:10 000

а_пн=46,38 см

а_пд=46,42 см

с =46,33 см

d =65,57 см

Р =21,50 км²

Поправки виписані за різницею довгот:

Δа_пд =0 см; Δа_пн =0 см; Δс =0 см; Δd =0 см.

Таблиця 1.1