
- •1.Що Томас Мор розуміє під поняттям утопія?
- •2.Чи вірив Мор у можливість існування країни Утопія?
- •3.Якими виявами соціальної несправедливості супроводжувалось становлення капіталістичного
- •3.Як відповідає мор на питання: ”Чому в державі багато злодіїв?”
- •6.Чому Мор виступає проти страти злодіїв через їхнє повішання?
- •7.Як, на думку Мора, потрібно карати злодіїв?
- •8.Що, згідно з Мором, є основою причиною несправедливості ?
- •9.Яким чином приватна власність уможливлює експлуатацію?
- •10.З якої позиції т.Мор трактував суспільне життя в ідеальній державі?
- •11.Як організована праця утопійців: чи всі беруть у ній участь? Скільки годин працюють утопійці і чому?
- •12.Чи притаманне утопійцям прагнення до розкошів?
- •13.Хто в Утопії стає рабом?
- •14.Хто в Утопії звільнений від фізичної праці? Хто з утопійців займається розумовою працею?
- •15.У чому, згідно з Мором, полягає суть щастя?
- •16.Які види насолоди вирізняє Мор?
- •17. Якого філософського напрямку дотримується Мор у релігії? Що Мор говорить про безсмертя душі?
- •18.Як Мор уявляє Бога?
- •19.Чи існують розбіжності у релігійних віруваннях утопійців?
- •20.Чи характерна для утопійців віротерпимість? Як утопійці ставляться до атеїстів?
15.У чому, згідно з Мором, полягає суть щастя?
«...головна мета суспільного ладу цієї країни ось у чому: наскільки це дозволяють суспільні потреби, позбавити громадян тілесного рабства, вивільнивши їм якнайбільше часу для духовної свободи й освіти. У цьому, на думку утопійців, полягає щастя в житті.»
16.Які види насолоди вирізняє Мор?
«Утопійці розрізняють багато видів насолод, які вони називають справжніми; одні з них належать до духовних, 345 інші – до тілесних. Духу приписують ту приємність, яку породжує споглядання істини. Сюди ж належить приємний спогад про гарно прожите життя й непохитна надія на майбутнє блаженство.
Тілесні насолоди поділяються на два види. Перший – той, що дає почуттям очевидну приємність. Це буває тоді, коли відновлюються клітини, які використала внутрішня теплота, а відновлюються вони за допомогою їжі й питва. Інший вид насолоди має місце тоді, коли з тіла виводиться надмір чого-небудь. Це буває при очищенні нутрощів від калу, при пологах чи коли заспокоюємо сверблячку чуханням або тертям. Але інколи насолода постає незалежно від того, чи задоволено потребу членів нашого тіла, чи звільнено їх від страждань; тоді насолода лоскоче, вражає я приваблює до себе наші почуття якоюсь таємною активною силою; такої насолоди ми зазнаємо, наприклад, слухаючи музику. Другий вид тілесної насолоди полягає, на думку утопійців, у спокійному і врівноваженому стані тіла, тобто у здоров'ї, не підірваному недугами. Справді, якщо людину не мучить ніякий біль, то здоров'я тішить її само собою навіть без участі насолоди ззовні. Щоправда, хоч насолода такого роду не така помітна і не так відчутна, як непоборне прагнення їсти або пити, проте багато людей вважають здоров'я за найбільшу насолоду. Майже всі утопійці обстоюють погляд, що здоров'я – це велике благо, основа й передумова всіх радощів, бо тільки здоров'я забезпечує нам спокійні й бажані умови життя, без нього й мови не може бути про будь-яку насолоду. А такий стан, коли людина, щоправда, не страждає, але й не має здоров'я, утопійці називають швидше заціпенінням, ніж насолодою.
Переважна частина духовних насолод походить, на їхній погляд, із вправ у чеснотах і свідомості бездоганного життя. З-поміж насолод, що їх дає нам тіло, пальму першості вони віддають здоров'ю, бо до смачної їжі й напоїв, а також до всього, що може дати нам чуттєву насолоду, ми повинні прагнути, але лише заради здоров'я.
Утопійці дбайливо бережуть красу, силу, моторність, як особливо цінні й приємні дари природи.
У всьому цьому дотримуються такого правила: менша насолода не повинна стояти на заваді більшій, насолода не повинна породжувати будь-яке страждання, яке, за їхніми словами, є неминучим наслідком бридкої насолоди.»
17. Якого філософського напрямку дотримується Мор у релігії? Що Мор говорить про безсмертя душі?
«...щоб кожний мав право вірувати, в що захоче. Проте він суворо й беззастережно заборонив будь-кому втрачати гідність людської природи до такої міри, щоб думати, начебто душа гине разом з тілом і що світ існує без втручання з боку провидіння.»
«...хто має протилежні погляди, не вважають навіть за людину, бо він принизив високу природу своєї душі, зрівнявши її з нікчемною звірячою плоттю.»