2) Підстави та умови виникнення відповідальності за порушення вимог екологічного законодавства

Підставою позитивної еколого-правової відповідальності є правова норма; негативної - вчинене екологічне правопорушення (винна протиправна екологічно небезпечна дія чи бездіяльність, яка посягає на встановлений порядок використання природних ресурсів, охорони НПС та забезпечення екологічної безпеки, порушує екологічні та суміжні до них права громадян і людини, а також засади державної екологічної політики).

Склад екологічного правопорушення:

- предмет посягання

- об'єкт

- суб'єкт

- об'єктивна сторона

- суб'єктивна сторона

Об'єктом екологічного правопорушення є в широкому розумінні самі суспільні відносини, які пов'язані із збереженням якості природних ресурсів, забезпечення умов існування суспільства; у вузькому розумінні - природні ресурси, об'єкти, комплекси, життя та здоров'я громадян і ін. об'єкти екологічного права, НПС.

Предметом екологічного правопорушення є стан екологічного правопорядку (або стан законності і правопорядку).

Об'єктивна сторона - протиправність поведінки екологічного правопорушника (у формі активної та пасивної поведінки).

Заподіяна шкода - реально заподіяні збитки та компенсація матеріальних витрат на поновлення стану довкілля.

Екологічний та екологічний компонент + антропогенний.

Особливості обчислення і компенсації такої шкоди полягають у тому, що на основі норм цивільного права в екологічному праві визначені основні способи і методи обчислення.

Причинний зв'язок між вчиненим правопорушенням та заподіяної шкодою розглядають в якості невід'ємного компоненту складу екологічного правопорушення, а саме об'єктивної сторони.

При відсутності вини обов'язковим елементом складу екологічного правопорушення є екологічний ризик, який базується на факті ймовірності вчинення шкоди в процесі виробничо-господарської діяльності, яка є особливо небезпечною для життя і здоров'я людей та НПС. Допустимих екологічний ризик базується на необхідності дотримання техніко-юридичних вимог, а саме нормативів екологічної небезпеки (ГДК, ГДР, ГДВ). При перевищенні меж допустимого ризику і заподіянні правопорушення шкода обчислюється вище зазначеними методами (таксовим, нормативним тощо).

Суб'єкти - юридичні та фізичні особи, органи державної влади, ОМС, громадські організації, іноді - іноземні організації, міжнародні об'єднання.

Суб'єктивна сторона - наявність вини (або без вини), тобто психічного ставлення особи до вчинення діяння і його наслідків. Це вольова категорія, яка вказує на наявність певних варіантів поведінки правопорушника. Проявляється у формі необережності та недбалості.

Підстави відповідальності:

-НПА, що включають правові норми, які містять склад праовпорушення, особливості процедур притягнення до відповідальності

-екологічне правопорушення, зміст якого складає дія або бездіяльність

3) Правова характеристика екологічних правопорушень та їх класифікація

Підстави:

1) нормативні акти, що включають правові норми, які містять склад правопорушення, особливості процедур притягення до відповідальності;

2) техніко-юридичні акти, які містть техніко-юридичні норми: державні стандарти, нормативи (особливо в сфері права екологічної безпеки)

3) екологічне правопорушення, зміст якого складають дії чи бездільність в екологічній сфері.

Під екологічним правопорушенням ми розглядаємо винну ( в окремих випадках, без вини) протиправну дію чи бездіяльність (діянн), що порушує встановлений державою екологічний правопорядок у суспільстві та засади правової охорони нпс, раціонального природокористування і екологічної безпеки.

Екологічне правопорушення:

1.самостійний вид правопорушень, що передбачені екологічним законодавством і екологізованими нормами інших галузей;

2. екологічна спрямованість (екологічний х-ер), що визнається своєю приналежністю до порушень природоохоронного, природоресурсовго і антропоохоронного права;

3. суспільна небезпека – протиправна поведінка особа спрямована на негативні зміни в довкіллі і відбувається шляхом порушенн законодавства;

4. підвищена небезпека, ймовірність настання екологічної шкоди, реалізація екологічного ризику – екологічні праовопорушенн впливають на екосистемність;

5. протиправність – невідповідность дій особи вимогам екологічного законодавства і екологізованих норм інших галузей.

Порушення вимог екологічного законодавства здійснюється за умови проведення активних дій або бездіяльності.

Характеристика екологічних правопорушень та їх класифікація

Загальні підходи до визначення, переліку системи екологічних правопорушень – з КУ та ЗУ «Про охорону НПС».

Конкретні санкції – в законодавстві кримінальному, адміністративному, цивільному і трудовому і інших спеціально розроблених законах (специфіка відповідальності юридичних осіб або в окремих сферах екологічного регулювання. Наприклад, ЗУ «Про виключну (морську) економічну зону», «Про забезпечення санітраного та епідеміологічного благополуччя населення»).