Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kurs_lektsiy_Poznyak_na_23_05_2014.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
347.65 Кб
Скачать

IV. Приватна власність.

Об'єкти - відповідно до ст.81, 82 Земельного кодексу закріплюється право власності на землю громадян та юридичних осіб, об'єкти тваринного світу, які вилучені зі стану природної волі.

Суб'єкти - громадяни та юридичні особи.

5) Підстави виникнення, зміни та припинення права власності на природні ресурси

Підстави виникнення, зміни та припинення права власності на природні ресурси є юридичні факти та юридичні склади.

Одиничні юридичні факти: укладання цивільно-правових угод;

Юридичний склад: процедура набуття права власності в результаті приватизації, укладання угоди купівлі- продажу.

Зміна обсягу права приватної власності: при встановленні сервітуту, при зміні цільового позначення земельної ділянки; зміна законодавства.

Припинення: правомірні (добровільна відмова); неправомірні

6) Форми і методи охорони та захисту права власності на природні ресурси

Гарантії реалізації та захисту права власності на природні ресурси - система юридично закріплених економічних, фінансових, технічних, наукових, організаційних та інших засобів здійснення повноважень власників природних ресурсів.

Гарантії:

  • нормативно-регулятивні: закріплення правових норм

  • управлінські гарантії: формування системи органів екологічного управління і наділення їх окремими повноваження в сфері права власності на природні ресурси.

  • Судові гарантії: конституційний принцип захисту порушених прав суб'єктів правовідносин.

Методи захисту

- еколого-правові (обмеження, зупинення небезпечної діяльності, що здійснюють власники природних ресурсів)

- економіко-правові (компенсація шкоди, заподіяної власникам)

- цивільно-правові (компенсація шкоди)

- адміністративно-правові

- кримінально-правові

- дисциплінарно-правові

Способи захисту (ст.16 ЦК)

- визнання права власності на природні ресурси

- визнання правочину недійсним

- припинення дії, яка порушує право

- відновлення становища, яке існувало

- примусове виконання обов'язку

- зміна право відношення

- припинення право відношення

- відшкодування збитків

- відшкодування моральної та правової шкоди

- визнання незаконними дій або бездіяльності органів державної влади

Лекція 6. Право природокористування

  1. Поняття та види права природокористування

  2. Принципи права природокористування

  3. Об'єкти та суб'єкти права природокористування

  4. Права та обов'язки права природокористування

  5. Підстави виникнення, зміни та припинення

  6. Форми і методи охорони і захисту прав суб'єктів правовідносини природокористування

1)Поняття та види права природокористування

КУ (ст.13, 41) надає громадянам право для задоволення власних потреб користуватись природними ресурсами, об'єктами, якщо це не погіршує природну обстановку.

Форми природокористування: екологічну, економічна, культурно-оздоровча.

Реалізація права природокористування регулюється ЗУ «Про охорону НПС» (ст.38,30,40_ де передбачається поділ природних ресурсів на види та вимоги до природокористувачів. На підзаконному рівні є Постанова КМУ від 10.08.92 №459 «Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення».

Право природокористування у суб'єктивному аспекті - сукупність повноважень конкретних осіб використовувати природні ресурси для задоволення певних потреб на юридичних титулах права загально та права спеціального природокористування.

Об'єктивний аспект права природокористування – система норм природоресурсного у складі екологічного права, спрямованих на регулювання відносин між суб'єктами права власності на природні ресурси, природо користувачами, іншими особами із приводу ефективного використання та охорони природних ресурсів, об'єктів і комплексів на юридичних титулах права загального і спеціального природокористування, норми земельного, лісового, гірничого, антмосфероохоронного (із застереженням) права, природнозаповідного, рекреаційного, курортного та інших під галузей права утворюють міждисциплінарний комплексний інститут природоресурсного екологічного права.

Право природокористування як сукупність юридичних титулів- документально засвідчена, легалізована правова приналежність природного об'єкта природокористувачу, що обумовлює сукупність прав і обов'язків цих суб'єктів. Такими титулами вчені визнають право загального та правово спеціального природокористування.

Право природокористування - це система юридичних норм та інших правових засобів спрямованих на регулювання відносин щодо ефективного використання охорони та відновлення природних ресурсів, забезпечення багатогранних матеріальних, економічних і соціальних інтересів та законних прав суб'єктів пиродокористування.

Юридичні ознаки:

  1. воно є похідним від права власності на природні ресурси.

  2. розвивалося шляхом формування і удосконалення права користування окремими взаємопов'язаними між собою видами природних об'єктів, ресурсів та комплексів.

  3. норми утворюють міжгалузевий комплексний інститут

  4. норми інституту визначають спільни риси до правового регулювання використання природних ресурсів на основі титулів

  5. це право це юридичним засобом для задоволення різноманітних екологічних, економічних, культурно-оздоровчих потреб особи

  6. норми інституту є загальними та спеціальними

  7. механізм правового забезпечення грунтується на внутрішній біологічні цілісності та ви довгій диференційної ті природних ресурсів

  8. право природокористування реалізується у правовідносинах

  9. є персоніфікованим правом кожного суб'єкта екологічних правовідносин та гарантією захисту екологічних інтересів

Види права природокористування:

  1. в залежності від підстав виникнення: право загального та спеціального природокористування. Розглядаються як два самостійних титули.

Право загального природокористування - це сукупність норм і юридичних гарантованих можливостей фізичних осіб, можливість використовувати природні ресурси для задоволення життєво необхідних потреб та інтересів (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних, життєзабезпечувальних) безоплатної та без закріплення цих природних ресурсів за окремими особами, без надання дозволів на здійснення цього природокористування, без їх обліку та реєстрації.

Реалізація права загального природокористування є самостійною формою права користування.

Право спеціального природокористування - це сукупність правових норм та юридично гарантована можливість громадян, підприємств, установ і організацій володіти, користуватись, частково розпоряджатися природними ресурсами на підставі спеціальних дозволів в межах встановлених лімітів (а також квот), зареєстрованих у встановленому порядку для здійснення виробничої, комерційної, підприємницької та іншої діяльності за плату і з посвідченням юридично значимими документами, їх реєстрацією, із наданням та визначенням їх меж.

  1. в залежності від об'єктів природокористування виділяють право землекористування, водокористування, користування тваринним та рослинним світом, нафтокористування, лісокористування, користування атмосферним повітрям, об’єктами особливої охорони тощо.

  2. за строками природокористування виділяють постійне (безстрокове) та тимчасове (строкове) природокористування; тимчасове поділяють на довгострокове ( від 1,3, 5 до 20, 25, 30, 50р.) короткострокове (до 3 або 5 р., ЛК – до 1 р.) + орендне.

  3. за формами організації - право колективного та індивідуального природокористування.

  4. за способом виникнення - право первинного та вторинного природокористування.

  5. в залежності від загального цільового використання природних об'єктів, ресурсів і комплексів - в матеріальній сфері та для задоволення інтересів невиробничої сфери.

  6. в залежності від правових засад - договірна та позадоговірне право користування.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]