99.Психологія виховання як розділ педагогічної психології. Психолого-педагогічні засади.

Психологія виховання вивчає внутрішні психологічні механізми становлення і розвитку особистості в цілому, її свідомості та окремих властивостей, а також особливості керування цим в умовах цілеспрямованої організації педагогічного процесу.

Завданнями психології виховання є наступні:

- розкрити внутрішню психологічну сутність виховного процесу;

- з'ясувати можливості цілеспрямованого виховання особистості;

- визначити закономірності і механізми виховання моралі, культури, духовності;

- вивчити особливості виховання особистості на різних вікових етапах;

- дослідити роль вчителя у процесі виховання особистості учня.

У психології виховання головною категорією є поняття виховання - це цілеспрямоване формування особистості в умовах навчання з метою підготовки її до активної участі в суспільному й культурному житті.

Завдання гуманістичного спрямування :

? філософсько - світоглядна орієнтація особистості;

? побудова особистісної концепції ;

? прилучення до системи культурної цінності ;

? розкриття загальнолюдських норм гуманістичної моралі ( доброти , взаєморозуміння , милосердя і т.д.);

? відродження російської ментальності ;

? формування ставлення до праці як до соціально та особистісно значущої потреби ;

? розвиток валеологічних установок.

Істотною частиною гуманізації освіти є гуманітаризація . Це , по-перше , нарощування в змісті всіх навчальних предметів знань про людину , людство і людяності. По-друге , особливу увагу до викладання гуманітарних навчальних предметів (літератури , історії , мов , мистецтва) , визнання їх пріоритетної ролі в освіті. По-третє , в рамках реалізації цього принципу виникає завдання гуманізації викладання негуманітарних предметів (фізики , хімії , математики , інформатики тощо).

Взаємодія в гуманістичному цілісному педагогічному процесі будується на S-S відносинах . Дитина як суб'єкт педагогічного процесу є розвивається особистість , наділена природними потребами та задатками , яка прагне до творчого самовияву , задоволення своїх потреб , інтересів і прагнень , здатна до активного засвоєння педагогічних впливів або опору ім.

Суб'єктність - інтегративна характеристика особистості , що включає в себе якості особистості як суб'єкта . Найважливіші характеристики суб'єктності : активність , рефлексія , усвідомленість , самостійність , відповідальність , довільність , креативність , цілеспрямованість дій . Питання про розвиток суб'єктності є питання про розвиток названих властивостей.

100. Теорії виховання

Академічні теорії(традиціоналістські, класичні, загальні)- концентрують свою увагу на процесі передачі загальних знань через класичний зміст навчання і виховання, який не залежить від сьогоднішньої культури й сучасних соціальних структур. Мета : формування загальної культури, критичного й відкритого мислення, здатності до адаптування.

Соціальні теорії. Основною метою виховання має стати підготовка учнів до подолання нерівності між людьми (як у соціальному, так і в культурному аспектах), збереження навколишнього середовища. Провідне місце в цих теоріях відводиться суспільству (Ілліч, Бурдьє, Тофлер).

Спіритуалістичні теорії (метафізичні)Вони оперують змістом і цінностями, створеними тисячоліття тому. Релігія і східна філософія та їх цінності виступають основою виховання.

Соціокогнітивні теорії розглядають положення про те, що соціальні й культурні чинники є основою формування психічного здоров'я дитини і повинні стати основою теорії навчання й виховання. Сюди належать теорії, що пропонують педагогіку співробітництва й висувають культуру та суспільство (соціум) як провідний чинник виховання.

Психокогнітнвні теорії .В основі цих теорій лежать психологічні дослідження процесу мислення (Піаже, Башляр).

Технологічні теорії, які в основному зосереджені на поліпшенні технологій, а саме: комп'ютері, телевізорі, магнітофоні, магнітоскопі, відеодисках, компактних дисках тощо.