
- •Підготовка
- •Жанри творів
- •Місце розгортання подій у творах
- •Цитати про авторів
- •Типи римування
- •Як визначити віршовий розмір
- •Художні засоби (таблиця)
- •Роди літератури
- •Псевдоніми
- •Список присвят творів, що виносяться на зно
- •Літературні організації Літературні організації 20-х років
- •Еміграція
- •Шістдесятники
- •Сучасні літературні організації
Роди літератури
За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди — лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду бувають різних жанрів.
У ліричних творах автор передає почуття, переживання, думки, настрої людей, викликані певними життєвими обставинами. Ліричні твори переважно віршовані, вони не мають сюжету.
Види лірики: інтимна (особиста), пейзажна, громадянська, патріотична, філософська (також виокремлюють політичну й медитативну).
Жанри ліричних творів: ліричний вірш, пісня, елегія, ідилія, гімн, епіграма та ін.
В епічних творах письменник в описово-розповідній формі зображує події, людей і їхні вчинки. Епічні твори здебільшого прозові за формою й обов’язково мають сюжет.
Жанри епічних творів: оповідання, новела, повість, роман, казка та ін.
Твори, що поєднують ознаки лірики й епосу, називають ліро-епічними.
Жанри ліро-епічних творів: байка, поема, балада, дума, історична пісня та ін.
Драматичні твори призначені для постановки на сцені, у них життя й характери показано через діалоги й монологи дійових осіб; ці твори характеризуються єдністю місця, часу й дії. За формою вони бувають як прозові, так і віршовані. За основу сюжету драматичного твору взято конфлікт.
Жанри драматичних творів: власне драма, трагедія, комедія, трагікомедія, водевіль.
Псевдоніми
Григорій Квітка-Основ’яненко – Квітка Григорій Федорович;
Марко Вовчок – Вілінська Марія Олександрівна;
Іван Нечуй-Левицький – Левицький Іван Семенович;
Панас Мирний – Рудченко Панас Якович;
Іван Карпенко-Карий – Тобілевич Іван Карпович;
Леся Українка – Косач Лариса Петрівна;
Олександр Олесь - Кандиба Олександр Іванович;
Олег Ольжич – Кандиба Олег Олександрович;
Микола Хвильовий – Фітільов Микола Григорович;
Остап Вишня – Губенко Павло Михайлович;
Іван Багряний – Лозов’ягін (Лозов’яга) Іван Павлович;
Юрія Клен – Бурґгардт Освальд.
Список присвят творів, що виносяться на зно
М.Коцюбинський «Intermezzo» — Кононівським полям Т.Шевченко «Кавказ» — іскрєннєму моєму Якову де Бальмену «Гайдамаки» — Григоровичу на пам’ять 22.04.1838 «Катерина» — Жуковському М.Хвильовий «Я (Романтика)» — «Цвітові яблуні» Г.Тютюнник «Три зозулі з поклоном» — Любові всевишній
О. Кобилянська «Земля» — своєму батькові
Літературні організації Літературні організації 20-х років
Справжня література (мета - протистояти ідеологічному тиску, зберегти творчу незалежність)
Ланка:
В. Підмогильний, Є. Плужник, Б. Антоненко-Давидович, Т. Осьмачка, Б.Тенета, Г. Косинка та інші.
1924-1926
Київ
реорганізувалася в МАРС
МАРС («Майстерня революційного слова»):
1926-1934
Київ
ВАПЛІТЕ (Вільна Академія Пролетарської Літератури):
створена за ініціативою М. Хвильового
М. Хвильовий, В. Яловий, Г. Коцюба, М. Куліш, А. Любченко, М.Бажан, П. Тичина, П. Панч, О. Досвітній, І. Дніпровський та ін.
видавався однойменний журнал
Харків
1926-1928
перетворилась на «Пролітфронт»
Пролітфронт («Пролетарський літературний фронт»):
1930-1931
Харків
Неокласики:
Зеров, Рильський, Филипович, Бургардт, Драй-Хмара
Київ
«гроно п’ятірне»
Символісти: «Гроно», «Музагет»
Футуристи: «Комкосмос», «Нова генерація»
Покутська трійця:
Василь Стефаник, Лесь Мартович, Марко Черемшин
родом з Покуття (Івано-Франківська область)
Заангажовані владою
Плуг
Гарт
ВУСПП
Молодняк