
- •Питання до державного іспиту з кримінального права
- •1.Кримінально-правові норми та їх структура.
- •3.Чинність кримінального закону в часі.
- •4.Співвідношення понять злочину та складу злочину.
- •Поняття злочину (ст. 11 кк):
- •Значення складу злочину:
- •Конструкції складів злочинів:
- •5.Елементи та ознаки складу злочину (поняття та структурна схема).
- •Види наслідків:
- •Види причинного зв'язку:
- •10.Необережність та її види.
- •11.Мотив злочину та його співвідношення із поняттям мета злочину.
- •12.Загальні ознаки суб’єкта злочину.
- •Види замаху:
- •20.Організована група, злочинна організація як форми співучасті.
- •2) Повторність злочинів, пов'язана із засудженням винного за раніше вчинений ним злочин.
- •26.Крайня необхідність та її відмежування від необхідної оборони.
- •27.Поняття звільнення від кримінальної відповідальності та перелік його видів.
- •28.Система покарань за кримінальним законодавством України.
- •29.Штраф як міра покарання.
- •30.Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання.
- •31.Обмеження волі як вид покарання.
- •32.Позбавлення волі на певний строк як вид покарання.
- •33.Загальні засади призначення покарання.
- •Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачене законом.
- •39.Особливості покарання неповнолітніх.
- •40.Погашення та зняття судимості.
- •41.Аналіз складу злочину державної зради (ст.111 кк України). Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення даного злочину.
- •43.Кримінально-правова характеристика обставин об’єктивного характеру, що обтяжують умисне вбивство (ч.2 ст.115 кк України).
- •44.Кримінально-правова характеристика обставин суб’єктивного характеру, що обтяжують умисне вбивство (ч.2 ст.115 кк України).
- •45.Аналіз складу злочину умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання (ст.Ст. 116 кк України).
- •46.Аналіз складу злочину середньої тяжкості тілесного ушкодження (ст.122 кк України).
- •47.Аналіз складу злочину умисного тяжкого тілесного ушкодження (ст.121 кк України).
- •48.Аналіз складу злочину катування (ст.127 кк України).
- •49.Аналіз складу злочину незаконного проведення аборту (ст.134 кк України).
- •50.Аналіз складу злочину захоплення заручників (ст.147 кк України).
- •51.Аналіз складу злочину торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини (ст.149 кк України).
- •52.Аналіз складу злочину зґвалтування (ст.152 кк України).
- •53.Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ст. 157 кк).
- •54.Аналіз складу злочину ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 кк України).
- •55.Крадіжка чужого майна та її відмінність від грабежу (ст.185, 186 кк України).
- •56.Аналіз складу злочину розбою (ст.187 кк України).
- •57.Аналіз складу злочину вимагання (ст.189 кк України).
- •58.Аналіз складу злочину шахрайства (ст.190 кк України).
- •59.Ознаки складів злочину привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст.191 кк України).
- •61.Контрабанда як злочин передбачений ст. 305 кк України.
- •62.Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 кк України).
- •63.Незаконна порубка лісу (ст. 246 кк України).
- •64.Аналіз складу злочину легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст.209 кк України).
- •65.Аналіз складу злочину ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) (ст. 212 кк України).
- •66.Аналіз складу злочину умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції (ст.227 кк України).
- •67.Порушення законодавства про охорону праці (ст. 271 кк України).
- •68.Аналіз складу злочину бандитизму (ст.257 кк України).
- •71.Аналіз складу злочину незаконного заволодіння транспортним засобом (ст.289 кк України).
- •72.Відмінність хуліганства від злочинів проти особи.
- •74.Аналіз складу злочину втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст.304 кк України).
- •75.Аналіз складу злочину незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.307 кк України).
- •76.Аналіз складу злочину підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (ст.358 кк України).
- •77.Поняття службового злочину і службової особи.
- •78.Зловживання владою або службовим становищем (ст.364 кк України) та його відмінність від суміжних складів злочинів.
- •79.Аналіз складу злочину прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст.368 кк України).
- •80.Аналіз складу злочину порушення права на захист (ст. 374 кк України).
68.Аналіз складу злочину бандитизму (ст.257 кк України).
Стаття складається з однієї частини, що містить заборонювальну норму. Родовим та безпосереднім об'єктом злочину є громадська безпека - це стан захищеності громадянського суспільства, що характеризується відсутністю небезпеки для життя і здоров'я людей, їх спокою та майнових прав, нормальної діяльності підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, цілісності та збереження матеріальних цінностей.
Об'єктивна сторона злочину передбачає три форми: 1) організацію озброєної банди; 2) участь у банді; 3) участь у нападі, вчинюваному такою бандою.
Банда - це озброєна організована група або злочинна організація, яка попередньо створена з метою вчинення кількох нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб або одного такого нападу, який потребує ретельної довготривалої підготовки (абз. 1 п. 17 ППВСУ № 13 від 23 грудня 2005 р. "Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями"). Окрім загальних ознак, властивих організованим групам і злочинним організаціям, банда має низку специфічних рис.
Обов'язкові ознаки банди: 1) наявність у неї декількох (трьох та більше) суб'єктів злочину; 2) стійкість; 3) озброєність; 4) спільна мета її учасників - вчинення нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих громадян; 5) спосіб вчинення злочину - напад на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб.
Озброєність банди означає наявність зброї хоча б в одного члена банди (при цьому всі інші учасники банди мають знати, що така зброя є в наявності та може бути застосована під час нападу). Зброя може бути вогнепальною, холодною, військовою, мисливською, спортивною, саморобною чи переробленою (наприклад, обріз). Організація озброєної банди - це створення як організованої групи чи злочинної організації, що вже озброєні, але ще не вчинили нападів, так і таких стійких об'єднань, які, щоб дістати зброю, вчиняють напади на військовослужбовців, працівників правоохоронних органів тощо. Участь у вчинюваному озброєною бандою нападі - це виконання членами банди або іншими особами дій, які становлять напад (наприклад, застосування насильства чи погроза його застосування до працівників підприємств, установ, організацій чи до окремих громадян).
Спеціальні питання кваліфікації та призначення покарання за цей злочин, тлумачення окремих термінів і понять, відмежування його від інших злочинів розкриваються в постанові Пленуму Верховного Суду України № 13 від 23 грудня 2005 р. "Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об' єднаннями".
Момент закінчення злочину, передбаченого ст. 257 КК, визначається з урахуванням форми, в якій вчиняється бандитизм. Банду слід вважати створеною з моменту досягнення її учасниками згоди щодо вчинення першого нападу за наявності планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності такого ж характеру та за умови, що об'єднання набуло всіх обов'язкових ознак банди. При цьому не має значення, передувала створенню банди стадія існування об'єднання як організованої групи або злочинної організації чи банда одразу була створена як така. Якщо перший, а також наступні злочини були вчинені до набуття об'єднанням усіх обов'язкових ознак банди, ці злочини за наявності до того підстав необхідно визнавати такими, що вчинені організованою групою чи злочинною організацією. Оскільки ст. 257 КК передбачено відповідальність за організацію банди, а не за організаційну діяльність щодо її створення, дії обвинувачених можна кваліфікувати як закінчений бандитизм лише у випадках, коли банду дійсно було організовано. Організаційна ж діяльність, яка не дала такого результату, може розцінюватись як замах на бандитизм (абз. 4 п. 17 названої Постанови).
Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою здійснення нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих громадян.
Ст. 257 КК, яка містить законодавче визначення поняття бандитизму, не передбачає ні якихось конкретних цілей вчинюваних бандою нападів як обов'язкової ознаки складу цього злочину, ні відповідальності за вчинення її членами під час нападу злочинних діянь, які утворюють самостійні склади злочинів (крім відповідальності за організацію банди, участь у ній та у вчинюваних нею нападах). Тому в таких випадках судам належить керуватися положенням ст. 33 КК, згідно з яким за сукупності злочинів кожен із них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини КК (п. 26 названої Постанови).
69.Аналіз складу злочину терористичного акту (ст.258 КК України).
Стаття складається з трьох частин, що містять заборонювальні норми. Родовим та безпосереднім об'єктом злочину є громадська безпека. Додатковими факультативними безпосередніми об'єктами
злочину є життя, здоров'я особи, власність, довкілля тощо.
Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 258 КК) виявляється в таких формах: 1) застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини, або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків;
2) погроза вчинення зазначених дій.
Застосування зброї - це використання її вражаючих властивостей проти життя, здоров'я, власності, довкілля тощо. Вчинення вибуху - ініціювання вибуху за допомоги вибухових речовин, вибухових пристроїв, вибухових матеріалів або бойових припасів. Вчинення підпалу - знищення або пошкодження майна вогнем, якщо при цьому існувала загроза життю та здоров'ю людини, спричинення значних матеріальних збитків. Вчинення інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров 'я людини, або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків - це, зокрема, застосування отруйних речовин, затоплення, зруйнування будівель і споруд, пошкодження нафтопроводів, поширення збудників заразних хвороб, спричинення обвалів тощо. Погроза вчинення зазначених дій - це реальна загроза, високий ступінь ймовірності заподіяння дійсної шкоди життю чи здоров'ю особи, власності, безпеці руху, зв'язку тощо.
Злочин є закінченим з моменту вчинення передбачених у ч.1 ст. 258 КК дій (формальний склад).
Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і хоча б однією спеціальною метою, зазначеною в диспозиції ч. 1 ст. 258 КК: 1) порушення громадської безпеки; 2) залякування населення;
3) провокація воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення; 4) вплив на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами; 5) привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста).
Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 258 КК) є: 1) вчинення його повторно; 2) вчинення його за попередньою змовою групою осіб; 3) заподіяння ним значної майнової шкоди чи інших тяжких наслідків (наприклад, знищення чи пошкодження майна, спричинення тяжкого тілесного ушкодження тощо).
Особливо кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 3 ст. 258 КК) є загибель людини (передбачає смерть хоча б однієї особи).
70.Аналіз складу злочину незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст.263 КК України).
Стаття складається з трьох частин (перші дві є заборонювальними нормами, а третя - заохочувальною). Родовим та безпосереднім об'єктом злочину є громадська безпека. Предметомзлочину є: 1) вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської); 2) бойові припаси; 3) вибухові речовини; 4) вибухові пристрої (ч. 1 ст. 263); 5) холодна зброя (кинджали, фінські ножі, кастети) (ч. 2 ст. 263). Усі ці предмети призначені для ураження живої цілі, знищення чи пошкодження навколишнього середовища.
Вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської) - це всі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї, як серійно виготовленої, так і саморобної чи переробленої, для проведення пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюється при згоранні вибухової речовини (пороху або інших спеціальних горючих сумішей). Бойові припаси - це патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху. Вибухові речовини - це порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин та інші хімічні речовини, їх сполуки або суміші, здатні вибухнути без доступу кисню. Вибухові пристрої - це саморобні чи виготовлені промисловим способом вироби одноразового застосування, спеціально підготовлені та за певних обставин спроможні за допомоги використання хімічної, теплової, електричної енергії або фізичного впливу (вибуху, удару) створити вражаючі фактори - спричинити смерть, тілесні ушкодження чи істотну матеріальну шкоду - способом вивільнення, розсіювання або впливу токсичних хімічних речовин, біологічних агентів, токсинів, радіації, радіоактивного матеріалу, інших подібних речовин. Холодна зброя - це предмети, які відповідають стандартним зразкам або історично виробленим типам зброї, чи інші предмети, що справляють колючий, колючо-ріжучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект (багнет, стилет, ніж, кинджал, арбалет, нунчаки, кастет тощо), конструктивно призначені для ураження живої цілі за допомоги м'язової сили людини або дії механічного пристрою.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, полягає у носінні, зберіганні, придбанні, виготовленні, ремонті, передачі чи збуті вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, а злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК, у носінні, виготовленні, ремонті або збуті кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без указаного дозволу. Тож зберігання, придбання і передача холодної зброї не тягнуть кримінальної відповідальності.
Злочин має місце лише за умови, що зазначені дії вчиняються без передбаченого законом дозволу, тобто є незаконними. Незаконне носіння холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв - це умисні, вчинені без передбаченого законом дозволу, дії з їх переміщення, транспортування особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо). Незаконне зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв - це умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що перебуває не при особі, а в обраному нею місці. Незаконне придбання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв - це умисні дії, пов'язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) усупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо.Незаконне виготовлення холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв - це умисні, вчинені без передбаченого законом дозволу дії з їх створення чи перероблення, внаслідок чого вони набувають відповідних характерних властивостей. Незаконний ремонт холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових пристроїв - це таке відновлення характерних властивостей зазначених предметів способом заміни або реставрації зношених чи непридатних з інших причин частин, механізмів, усунення дефектів, поломок чи пошкоджень, налагодження нормального функціонування різних частин і механізмів, внаслідок якого ці предмети стають придатними до використання за цільовим призначенням. Незаконна передача вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв - це надання цих предметів іншій особі у володіння, для тимчасового зберігання чи використання за цільовим призначенням без передбаченого законом дозволу. Незаконний збут холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв - це умисна передача їх іншій особі поза встановленим порядком через продаж, обмін, дарування, сплату боргу тощо.
Спеціальні питання кваліфікації та призначення покарання за цей злочин, тлумачення окремих термінів і понять, відмежування його від інших злочинів розкриваються в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 26 квітня 2002 р. "Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами".
Злочин є закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з зазначених вище дій (формальний склад).
Суб'єкт злочину загальний, тобто фізична, осудна особа, яка досягла 16-річного віку.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Частина 3 ст. 263 КК передбачає заохочувальну норму, відповідно до якої звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений ч. 1 або 2 цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.
Незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами або вибуховими пристроями з метою вчинення з їх допомогою іншого злочину являє собою ідеальну сукупність злочинів і повинно тягти відповідальність за ст. 263 КК і за готування до іншого відповідного злочину.