
- •Реферат
- •1.2 Аналіз устаткування та технології виробництва продукції цеху
- •1.3 Шляхи вдосконалення устаткування та технологічного процесу, мета вкрб
- •2.5. Розрахунок енергосилових параметрів прокатки круглої заготовки діаметром 90 мм
- •2.2.4 Розрахунок на міцність прокатного валка
- •2.2.5 Розрахунок годинної продуктивності стану
- •3 Охорона праці
- •3.1 Аналіз умов праці
- •3.2 Виробнича санітарія та гігієна праці
- •3.3 Техніка безпеки
- •3.4 Пожежна профілактика
- •Висновки
- •Перелік посилань
- •Додатки
2.2.5 Розрахунок годинної продуктивності стану
Продуктивність прокатного стану (агрегату) визначається кількістю металу, що прокочується в одиницю часу, – годину, зміну, добу, місяць, рік.
Технічно можлива годинна продуктивність визначається за формулою:
П
=
т/год.,
(2.60)
де 3600 – кількість секунд в годині;
G – маса заготівки, т;
Т – такт (ритм) прокатки, с.
На практиці технічно можлива продуктивність ніколи повністю не реалізується, тому що в процесі роботи неминучі різні дрібні збої, пов’язані з настройкою валків та привалкової арматури, зачищенням поверхні валків, випадковими затримками розкату і т. ін. Тому визначають практично можливу часову продуктивність, для чого до формули (2.104) вводять коефіцієнт використання стану kв.
В залежності від типу стану, досконалості його конструкції та організації технологічного процесу коефіцієнт використання приймають в границях від 0,75 до 0,95 5.
Відрізняють продуктивність стану по всаду та годній продукції. Продуктивність по всаду визначають, наприклад, при прокатці злитків на блюмінгах та слябінгах. Частіше встановлюють продуктивність стану по годній продукції. Для цього використовують коефіцієнт витрати металу kв.м, який є відношенням ваги заготівки до ваги готових виробів 5.
Продуктивність стана по годній продукції визначається за формулою:
П
=
,
т/год. (2.105)
Масу заготівки визначаємо за формулою:
,
(2.106)
де GМ – маса 1 м заготовки, т;
l – довжина заготовки, м.
Такт прокатки визначаємо за формулою:
,
(2.107)
де 1, 2, 3 – загальний час прокатки в першому, другому та третьому проходах відповідно, с.
За формулою (2.106) визначаємо масу вихідної заготовки. Вага 1 м блюмсового розкату перетином 180×195 мм складає 0,285 т. Довжина розкату перед першим проходом – 10 м (див. табл. 2.5). Тоді маса заготовки становить:
т.
Такт прокатки визначаємо за формулою (2.107). Згідно з таблицею 2.6 1=13 с, 2=3=4=5 = 33 с. Тоді такт прокатки дорівнює
с.
Технічно можливу продуктивність стану 800 при виробництві круглої заготовки діаметром 100 мм визначаємо за формулою (2.104):
П
=
т/год.
Коефіцієнт використання стану з урахуванням особливостей стану 800 приймаємо kв=0,75, коефіцієнт витрати металу при виробництві круглого прокату діаметром 90 мм за даними ПАТ «ЄВРАЗ - ДМЗ ім. Петровського» дорівнює 1,205 т/т. Тоді продуктивність стану по годній продукції визначаємо за формулою (2.105):
П
=
т/год.
3 Охорона праці
Законодавство України про охорону праці базується на основах нормативно-правових актів, що відповідають Конституції України. Статті 43, 45, 46, 49, 50, 53, 56 і 64 Конституції України гарантують право громадян України на працю, відпочинок, охорону здоров'я, медичну допомогу і страхування [8]. Державна політика в області охорони роботи закріплена законом України «Про охорону праці» (стаття 4) і базується на пріоритеті життя і здоров'я працівників відповідно виробничій діяльності підприємства, повної відповідальності власника для створення безпечних і нешкідливих умов роботи [9]. «Проектування виробничих об'єктів, розробка нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного й індивідуального захисту працюючих, повинні створюватися з урахуванням вимог до охорони праці» (стаття 154). Відповідно до Статті 155 [9] «Жодне підприємство, цех, ділянка виробництва не повинні бути прийняті і введені в експлуатацію, якщо на них не створені безпечні і нешкідливі умови праці». З упровадженням нових досягнень науки і техніки виробничий травматизм постійно знижується. У результаті широкої автоматизації і механізації ліквідована більшість небезпечних і важких операцій і професій, значно зменшилася, але і змінилася професійна захворюваність. Підвищена продуктивність праці знизила витрати м'язової енергії, але підвищила нервово-психічне навантаження на оператора стану.