Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ZMIST.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.04 Mб
Скачать

3.6 Охорона праці

3.6.1 Характеристика негативних факторів проектованого об’єкта на ділянці переробки пластмас литтям під тиском мають місце фізичні та хімічні виробничі фактори.

До хімічних небезпечних і шкідливих чинників при переробці сировини належать речовини приведені в таблицях 3.6.1.1, 3.6.1.2 відповідно до [1,2]:

  1. Поліамід

Таблиця 3.6.1.1

Гранично - допустимі концентрації зазначених шкідливих речовин у повітрі робочої зони

Назва

Характеристика

Клас небезпеки

Гранично-допустима концентрація мг/м3

1

2

3

Капролактам(для ПА-6)

3

10

Гексаметилендіамін (для ПА-66)

1

0,1

Аміак

4

20

Окис вуглецю

4

20

2) Поліпропілен

- Поліпропілен й сополімери поліпропілену при кімнатній температурі не виділяють в навколишнє середовище токсичних речовин і не роблять шкідливого впливу на організм людини при безпосередньому контакті. Робота з ними не вимагає особливих заходів обережності .

- При нагріванні поліпропілену і сополімерів у процесі переробки вище 150оС можливе виділення в повітря летких продуктів термоокислювальної деструкції , що містять органічні кислоти. Карбонільні з'єднання , в тому числі формальдегід , окис вуглецю.

- При концентрації згаданих речовин в повітрі робочої зони вище гранично

допустимої можливі гострі та хронічні отруєння .

Формальдегід - подразнюючий газ, що також має загальнотоксичну дію, справляє сильну дію на центральну нервову систему.

Пари ацетальдегіду викликають подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, задуха, різкий кашель, бронхіт, запалення легенів.

Пари оцтової кислоти подразнюють шкіру і слизову оболонку верхніх дихальних шляхів.

Таблиця 3.6.1.2

Гранично - допустимі концентрації зазначених шкідливих речовин у повітрі робочої зони

Найменування речовини

Граничнодопустима концентрація, мг/м3

Клас небезпеки

Формальдегід

0,5

2

Ацетальдегід

5,0

3

Органічні кислоти (у перерахунку на оцтову кислоту)

5.0

3

Аерозоль поліетилену, поліпропілену і сополімерів пропілену

10,0

3

3) Пластикат

- Полівінілхлоридний пластикат при нормальній температурі шкідливих продуктів у концентраціях , небезпечних для організму людини , не виділяє і не є вибухонебезпечним продуктом. При тривалому впливі підвищених температур ( 170± 5 оС) можливе виділення хлористого водню.

Гранично - допустима концентрація хлористого водню у виробничих приміщеннях становить 5мг/м3, клас небезпеки -3 .

  1. ) АБС

- При кімнатній температурі сополімери АБС не становлять небезпеки для здоров'я при безпосередньому контакті з ними.

- При переробці сополімерів АБС і нагріванні понад 200 оС відбувається часткова деструкція сополімера з виділенням в повітря парів стиролу, нітрилу акрилової кислоти, ціаністого водню та оксиду вуглецю. При цьому в незначних кількостях можуть виділятися пари альфа - метилстирола , толуолу , бензолу , етилбензолу .

При вмісті в повітрі робочої зони виробничих приміщенні в концентраціях , що перевищують гранично допустимі , що виділяються продукти можуть шкідливо діяти на людину.

Стирол, альфаметилстирола - володіють наркотичну дією, викликають подразнення слизової оболонки очей, носа, гортані; порушують функції центральної нервової системи і печінки; впливають на кровотворні органи , мають мутагенну дію, ГДК 5 мг/м3, клас небезпеки 3.

Толуол - надає наркотичну і дратівливу дію ; порушує функції нервової системи; впливає на кровотворні органи; викликають сухість, тріщини шкіри, рідше – дерматити, ГДК 50мг/м3, клас небезпеки 4.

Бензол - наркотик діє на центральну нервову систему, викликає пошкодження кровотворних органів і володіє дратівливою дією, вражає печінку, ГДК 5мг/м3, клас небезпеки 3.

Окис вуглецю - пригнічує дихальні ферменти крові і тканей, викликає задуху внаслідок витіснення кисню з оксигемоглобіну крові; вражають центральну периферичну нервову систему ГДК 20мг/м3, клас небезпеки 4.

Етилбензол - викликає подразнення слизових оболонок очей і верхніх дихальних шляхів ; порушує функції нервової системи і печінки, проникає через шкіру, ГДК 50 мг/м3, клас небезпеки 3.

Нітрил акрилова кислота, добре всмоктується через шкіру. Пригнічує активність дихальних ферментів, вражає нервову систему.

Гранично допустимий рівень забруднення шкіри рук НАК - 0,001 мг/см3 .

5) Поліетилен високого тиску

- Базові марки поліетилену і композиції на основі при кімнатній температурі не виділяють в навколишнє середовище токсичних речовин і не виявляють при безпосередньому контакті впливу на організм людини. Робота з ними не вимагає особливих заходів обережності .

- При затарюванні і механічній обробці поліетилену можливо утворення дрібного пилу, а при нагріванні в процесі переробки вище 140оС можливе виділення в повітря летких продуктів термоокислювальної деструкції , що містять органічні кислоти , карбонільні сполуки, в тому числі формальдегід і альдегід , окис вуглецю.

- Гранично допустимі концентрації в повітрі робочої зони приведені в таблиці 3.6.1.1.

Розрахунок можливої (аварійної) концентрації в повітрі робочої зони. В таблиці 3.6.1.3 приведені вихідні дані :

Таблиця 3.6.1.3

Вихідні дані

Речовина

Розміри приміщення, м

назва;

густина, кг/м3

формула

ГДК, мг/м3

СL50, мг/м3

об’єм,

л

довжина

ширина

висота

окис вуглецю

1,25

СО

20

1800

240

12

6

3,6

Маса шкідливої речовини розраховується за формулою 3.6.1.1:

m = V*ρ (3.6.1.1)

де V-об’єм речовини, 0,24 м3

ρ-густина речовини, 1,25 кг/м3

m = 240*10-3*1,25=0,3 (кг)

Об’єм приміщення розраховується за формулою 3.6.1.2:

Vприм = a*b*h (3.6.1.2)

де a-довжина приміщення,12 м;

b-ширина приміщення,6 м;

h-висота приміщення, 3,6м.

Vприм = 12*6*3,6=259,2 (м3)

Аварійна концентрація розраховується за формулою 3.6.1.3:

(3.6.1.3)

де m-маса шкідливої речовини, 0,3 кг;

Vприм – об’єм приміщення, 259,2м3

(мг/м3)

Отримане значення концентрації значно перевищує ГДК окису вуглецю у приміщенні і не перевищує середньо-смертельну концентрацію. Умови праці в приміщенні є шкідливими, але не смертельними для людини.

До фізичних небезпечних і шкідливих чинників згідно [3] належать:

– машини і механізми, що рухаються, валки намотуючого пристрою, тягнучі валки на екструдері; вироби, що пересуваються, заготовки, матеріали при порушенні техніки безпеки можливі механічні травми.

– підвищена температура поверхні обладнання (циліндра та головки екструдера). При дотику людини до гарячих поверхонь виникають опіки.

– підвищена температура повітря робочої зони, яка виникає від роботи обладнання та готової продукції, що призводить до порушення терморегуляції організму.

– підвищений рівень шуму у цеху. В результаті тривалої дії шуму на організм людини порушується нормальна діяльність серцево-судинної та нервової системи, знижується гострота слуху, тобто розвивається професійна туговухість, послаблюється увага, погіршується зір, зміни в рухомих центрах;

– небезпечний рівень напруги в електричній мережі (220 – 380В): електродвигун, рубильники, може призвести до смерті людини;

– підвищений рівень статичної електрики при виготовленні рукавної плівки. Заряди статичної електрики можуть накопичуватись на людях та обладнанні. Під дією таких зарядів можливі рефлекторні рухи людини, що призводить до попадання в небезпечну зону. - промисловий внутрішньо заводський транспорт (використовують електронавантажувачі вилкові та автонавантажувач з гідрозахватами, які використовуються для складання та переміщеня в середині цеху та складських приміщень,сировини та готової продукції).

3.6.2 ОЦІНКА ПОЖЕЖОВИБУХОНЕБЕЗПЕКИ ПРОЕКТОВАНОГО ОБ'ЄКТА

В таблиці 3.6.2.4 приведені показники пожежонебезпечності горючих речовин

Таблиця 3.6.2.4

Основні показники пожежонебезпечності горючих речовин

Речовина

Температура, С

самозаймання

займання

ПА- 6

440

395

Продовження таблиці 3.6.2.4

ПА- 66

435

355

Пластикат

350 - 400

280 - 320

АБС

395-450

Поліетилен високого тиску

400

300

Причинами запалення, вибухів та пожеж можуть стати:

– недотримання вимог інструкції по техніці безпеки, пожежної безпеки і промислової санітарії;

– несправність обладнання у зв’язку з несвоєчасним ремонтом;

– погана герметизація обладнання;

– коротке замикання в електричній мережі;

– ведення вогневих робіт.

Розрахунок верхньої та нижньої межі вибуховості. В таблиці 3.6.2.5 приведені вихідні дані :

Таблиця 3.6.2.5

Вихідні дані для обчислення

Речовина

% в суміші

Концентраційна межа вибуху, % об.

нижня

верхня

Аміак

NH3, 35

15,0

28,0

Сірководень

H2S, 35

4,3

46,0

Сірковуглець

CS2, 12

1,0

50,0

Ацетон

С3Н6О, 10

2,2

13,0

Етиловий спирт

С2Н6О, 8

3,6

19,0

Нижня межа вибуховості розраховується за формулою 3.6.2.4:

(3.6.2.4)

Верхня межа вибуховості розраховується за формулою 3.6.2.5:

(3.6.2.5)

де С1, С2,…Сn- концентрація n-го горючого компонента у суміші, %;

НКМ1, НКМ2,…НКМn - нижня концентраційна межа вибуховості n-го горючого компонента у суміші, % об;

ВКМ1, ВКМ2,…ВКМn - верхня концентраційна межа вибуховості n-го горючого компонента у суміші, % об;

% об.

Нижня концентраційна межа вибуховості становить – 3,43% об.

% об.

Верхня концентраційна межа вибуховості становить - 29,15% об.

Суміш вибухонебезпечна в межах 3,45-29,15% об.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]