Цими новинками є:

1) електронний перемикач;

2) цифрове кодування інформації;

3) пристрій штучної пам'яті.

На початку 40-х років 20 ст. болгарський інженер та американський вчений запропонували використати радіолампи для виконання обчислень, пропонуючи тим самим повністю виключити механічні вузли комп’ютера.

Перша обчислювальна машина, яка повністю реалізувала дану ідею, була створена в США в 1946 році. Вона отримала назву ЕНіАК.

Перша електронно-обчислювальна машина в Європі була зроблена і задіяна в Україні в 1949 році. Це сталося на тодішній околиці м. Києва. Назвали цю машину досить буденно – мала електронна обчислювальна машина - МЕОМ.

Ідею проекту, на тлі свистопляски з “викриттям” “буржуазної лженауки – кібернетики”, висунув академік Сергій Лєбєдєв. Цікаво, що сама ідея програмованих пристроїв для обчислень, яка зародилася у США в роки другої світової війни, знайшла згодом послідовників у Великій Британії, а третьою країною, де вона розвинулася практично незалежно – стала Україна.

Характеристика різних поколінь комп’ютерів. Як вiдомо, комп’ютер складається з досить великої кiлькостi електронних складових, якi виконують самi простi функцiї. Самi цi функцiї за останнi роки майже не змiнювались, а в цей час їхнi фiзичнi пристрої змiнювались дуже сильно. Кожний етап розвитку комп’ютерiв визначався сукупнiстю елементiв. Iз змiною елементної бази ЕОМ сильно змiнювались характеристики, загальний вигляд i можливостi комп’ютерiв. Жодний технiчний пристрiй, який досi був винайдений людиною, не розвивався так стрiмко, як електронно-обчислювальнi машини.

2) Комп'ютерна графіка — це графіка, яка обробляється й відображається засобами обчислювальної техніки. Для відображення графіки використовують монітор, принтер, плотер тощо.

Векторне зображення — це зображення, що складається з об'єктів (ліній, кіл, кривих, багатокутників), які можна описати математичними рівняннями.

Растрове зображення — це зображення, що являє собою масив пікселів.

Колір піксела кодується числами. У чорно-білому зображенні він задається за допомогою числа 1 (чорний колір) або 0 (білий колір). Про таке зображення говорять, що воно має глибину кольору 1 біт.

Глибина кольору — це кількість бітів, які використовуються для кодування кольору одного піксела растрового зображення.

Розміри растрового зображення зазвичай задаються як кількість пікселів по горизонталі та вертикалі, наприклад: 100x100, 1200x800 тощо.

Порівняння растрових та векторних зображень:

Векторні зображення: Складаються з об’єктів описаних математично; менші обсяги файлів, обсяг залежить не від розміру зображення, а від кількості об’єктів на ньому; Можна збільшувати без погіршення якості; Не дають змогу точно передати перехід від одного кольору до іншого; Застосовують для зберігання креслень, ділової графіки, шрифтів, рисунків з чіткими контурами.

Растрові зображення: Складаються з масивів пікселів; Більші обсяги файлі, обсяг залежить від розміру зображення; У разі збільшення зображення якість погіршується; Дають змогу отримати зображення фотографічної якості; Застосовують для зберігання фотографій, творі живопису, збережень елементів інтерфейсу.

Білет8