Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Білети з нету.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
99.27 Кб
Скачать

3. Аналіз техніки та методика навчання великим обертам на гімнастичних приладах

Незважаючи на незначне збільшення кутової швидкості, радіус обертання збільшується також повільно, а це означає, що момент інерції не досягає своєї максимальної величини й кінетична енергія тіла буде нарощуватися надалі, в основному, за рахунок сили ваги тіла. Виконуючи перекидну частину таким способом, гімнастка не тільки не використовує, але й гасить швидкість обертання, отриману в результаті виконання великих обертів вперед, переміщуючись униз по ходу маху, як правило, прогнутим тілом.

Деякі гімнастки для того, щоб використати швидкість, отриману в результаті виконання великих обертів, значно посилають плечі вперед і активно виконують перекидну частину руху. В результаті плечі значно опускаються вниз і перетинають вертикальну площину жердини на 30°, у той час коли кут між плечима й тулубом дорівнює 137°.При такому виконанні гімнастка повільно випрямляється протягом перекидної частини руху.

Плечі тут є як би провідною ланкою. Слідом за ними майже вертикально рухаються тулуб і ноги. Це призводить до того, що плечі під дією сили ваги ще більше опускаються вниз.

Екзаменаційний білет № 18

1. Інтегральна підготовленість гімнаста та шляхи її забезпечення

З урахуванням складності досліджуваного об’єкта (спортивні здібності) використовували як якісні, так і кількісні оцінки елементів спортивних здібностей. Застосовували одиничні і комплексні кількісні оцінки. Одиничні – це оцінки однієї з професійно значущих властивостей особистості, наприклад, кількості підтягувань, комплексні – це оцінки будь-якої інтегральної характеристики, наприклад, гнучкості, яка визначається декількома одиничними, тобто за результатами виконання кількох вправ. Ступінь розвитку гнучкості є одним із основних факторів, що забезпечують рівень спортивної майстерності в різноманітних видах спорту. За умови недостатньої гнучкості різко ускладнюється і уповільнюється процес засвоєння рухових навиків. Недостатня рухомість у суглобах обмежує рівень прояву сили, швидкісних і координаційних здібностей, погіршує внутрішньом’язову і міжм’язову координацію і часто є причиною пошкодження м’язів і зв’язок.

Контроль активної гнучкості здійснюється шляхом кількісної оцінки здатності спортсмена виконувати вправи з великою амплітудою за рахунок активності скелетних м'язів. Пасивна гнучкість характеризується амплітудою рухів, що досягається за рахунок зовнішньої сили (допомога партнера, використання обтяжень, блочних пристроїв тощо). Показники пасивної гнучкості завжди вищі від показників активної гнучкості.

2. Позазмагальні фактори та їх характеристика

Відповідно до сучасних подань у структурі підготовки спортсменів виділяють три основні підсистеми: спортивне тренування, змагання, позазмагальні фактори. Основним результатом системи підготовки є спортивне досягнення, рівень якого визначається обдарованістю що займається, спрямованістю й ефективністю всієї системи підготовки.

Підсумком і системооутворюючим фактором у структурі змагальницької діяльності гімнастів і акробатів є спортивний результат , виражений в експертній суддівській оцінці досягнутого рівня технічної майстерності виконавців. Змагальницький результат містить у собі наступні складові частини: соціальну, біологічну, педагогічну й психологічну.

Таким чином, сучасний комплекс тренувальних впливів, змагальницькій діяльності й відбудовних процедур являє собою складний єдиний процес. Тому об'єднання тренувальних і змагальних навантажень, а також відбудовних засобів у єдину систему є одним з головних питань керування працездатністю й реакціями відновлення в тренувальній і змагальній діяльності спортсменів.