
- •1. Історичні передумови виникнення, становлення та етапи розвитку гімнастики як виду спорту. Досягнення української гімнастики на Олімпійських іграх та інших змаганнях найвищого рівня
- •2. Характеристика основних заходів та методичних прийомів що забезпечують безпеку занять спортивною гімнастикою
- •3. Характеристика вільних вправ як виду гімнастичного багатоборства. Нормативні та композиційні вимоги до змагальних комбінацій, методика їх складання та перспективи розвитку
- •2. Стратегія, тактика та результат змагальної діяльності в спортивній гімнастиці
- •1. Гімнастика в системі фізичного виховання та спорту України
- •1. Значення змагань зі спортивної гімнастики, їх види та характеристика
- •2. Хвилеподібність динаміки тренувальних навантажень.
- •3. Циклічність тренувального процесу.
- •3. Характеристика вправ на брусах як виду гімнастичного багатоборства. Нормативні та композиційні вимоги до змагальних комбінацій, методика їх складання та перспективи розвитку
- •1. Характеристика початкового етапу підготовки гімнастів (мета, завдання, зміст програми, форми організації)
- •2. Методика розвитку силових якостей в гімнастиці
- •2. Загальна (зфп) та спеціальна підготовка в гімнастиці їх роль, значення і зміст на різних етапах становлення спортивної майстерності
- •3. Лінійне програмування акробатичної підготовки в спортивній гімнастиці. Зміст програми профілюючих елементів та методика навчання
- •1. Зміст, основні напрямки та завдання цільової комплексної цільової програми "Фізичне виховання - здоров'я нації"
- •2. Права та обов'язки головного судді, найважливіші питання в організації та проведенні змагань із спортивної гімнастики
- •3. Техніка виконання та методика навчання акробатичному з'єднанню високої групи ("с") складності
- •2. Періодизація тренувального процесу як основа формування ефективної підготовки гімнаста до змагань
- •3. Лінійне програмування підготовки гімнаста на перекладині (р/в брусах). Зміст програми профілюючих елементів та методика навчання
- •1. Формування рухових уявлень як перший етап опанування елементом
- •2. Розподіл засобів фізичної підготовки, організація спеціальних занять. Характеристика та зміст колового тренування у фізичній підготовці гімнастів
- •3. Батутна підготовка гімнастів як складова частина загального тренувального процессу
- •1. Відбір в спортивній гімнастиці, облік генетичних та фенотипічних ознак, етапи, критерії та організація
- •2. Основні принципи побудови тренувального процесу на змагальному етапі
- •3. Хореографічна підготовка як складова частина загального тренувального процесу гімнаста
- •1. Сучасний стан тенденції та перспективи розвитку спортивної гімнастики
- •2. Організація та проведення тренувальних зборів на різних етапах підготовки гімнастів
- •1. Гімнастична термінологія. Класифікація вправ спортивної гімнастики
- •2. Структура міжнародної та української федерації гімнастики, їх роль і функції
- •3. Характеристика засобів відновлювання та стимуляції працездатності гімнастів
- •2. Поточне планування.
- •3. Оперативне планування.
- •2. Характеристика етапу удосконалення володіння гімнастичними вправами та забезпечення виступу на змаганнях
- •3. Матеріально-технічне забезпечення занять спортивною гімнастикою як основа якісної підготовки спортсменів
- •1. Особливості професійної діяльності тренера по спортивній гімнастиці, його роль у формуванні особистості спортсмена
- •2. Характеристика етапу вищих досягнень (мета, завдання, зміст програми, організаційні форми)
- •3. Кількісні та якісні критерії оцінки тренувальних навантажень в гімнастиці. Методи та організація обліку
- •1. Реалізація принципів тренування в підготовці гімнаста-спортсмена
- •2. Гнучкість гімнастів, методика їїрозвитку та удосконалення. Методика вимірювання, допоміжні вправи
- •3. Формула проведення змагань вищого рівня із спортивної гімнастики її цілеспрямованість, та урахування в тактиці та стратегії змагальної діяльності
- •1. Етапи багаторічної підготовки гімнастів їх характеристика та зміст
- •2. Побудова занять, спрямованих на фізичну підготовку гімнастів
- •3. Аналіз техніки та методика навчання великим обертам на гімнастичних приладах
- •1. Інтегральна підготовленість гімнаста та шляхи її забезпечення
- •2. Позазмагальні фактори та їх характеристика
- •3. Аналіз техніки та методика навчання опірним стрибкам високої складності
- •1. Зміст, основні напрямки і задачі цільової комплексної програми "Фізичне виховання - здоров’я нації"
- •2. Підготовка гімнастів як багаторічний керівний процес. Характеристика основних документів планування
- •3. Побудова занять, спрямованих на фізичну підготовку гімнаста
- •1. Періодизація тренувального процесу її спрямованість та роль
- •2. Реалізація принципів програмування при опануванні гімнастичних вправ
- •3. Характеристика початкового етапу підготовки гімнаста (завдання, зміст та засоби)
- •1. Зміст, основні напрямки та завдання цільової комплексної цільової програми "Фізичне виховання - здоров'я нації"
- •2. Загальна (зфп) та спеціальна підготовка в гімнастиці їх роль, значення і зміст на різних етапах становлення спортивної майстерності
- •3. Техніка виконання та методика навчання акробатичному з'єднанню високої групи ("с") складності
3. Хореографічна підготовка як складова частина загального тренувального процесу гімнаста
Для сучасної спортивної акробатики характерне ускладнення змагальної програми, що вимагає наявність високої надійності і стабільності технічної майстерності спортсменів. Останнє обумовлює пошук нових шляхів інтенсифікації тренувального процесу акробатів, що може бути досягнуто при високому рівні усіх видів їх підготовленості.
В технічній підготовці гімнастів хореографія давно стала невід’ємною частиною. За її допомогою виховується рухова культура спортсменів, виразність рухів, поліпшуються координаційні здібності й розвивається гнучкість.
Велику роль у формуванні культури рухів і створенні основи технічної підготовки гімнастів відіграє хореографічна підготовка, яку останнім часом широко використовують на заняттях з будь-яким контингентом (жінками і чоловіками), починаючи з новачків і закінчуючи провідними гімнастами, членами збірних команд країни.
Екзаменаційний білет № 12
1. Сучасний стан тенденції та перспективи розвитку спортивної гімнастики
Спортивна гімнастика забезпечує фізичний розвиток фізкультурників у поєднанні із зростанням спортивної майстерності виконання складних гімнастичних вправ, яка досягається внаслідок поступового їх ускладнення.
Україна належить до провідних гімнастичних держав світу. Найвизначніша гімнастка всіх часів - Лариса Латиніна народилася в Херсоні й тренувалася в Києві. В радянські часи чимало інших спортсменів, які представляли на міжнародній арені СРСР, жили й тренувалися в Україні. Найвизначніша українська гімнастка часів незалежності - Лілія Подкопаєва, олімпійська чемпіонка Атланти.
Славиться українська школа художньої гімнастики, яка виховала таких олімпійських чемпіонок як Ірина Дерюгіна, Олександра Тимошенко, Катерина Серебрянська. На останній пекінській Олімпіаді українка Ганна Безсонова здобула бронзову медаль в особистих змаганнях.
Значні успіхи українців у стрибках на батуті. Миколаєвець Юрій Нікітін - олімпійський чемпіон Афін. також у молодіжну спортивну гімнастику входить поки мало кому відома Маняшина Анна талановита спортсменка 1996 року народження, яка готується виступити на Олімпіаді.
2. Організація та проведення тренувальних зборів на різних етапах підготовки гімнастів
На настановному зборі, судячи вже по його назві, спортсмени й тренери одержують необхідну інформацію від старшого тренера й методистів - членів КНГ - про новинки в техніку вправ, методиці навчання, про правила й особливості календаря змагань. Затверджуються індивідуальні плани. Такі збори, як правило, проводяться на початку спортивного сезону, у підготовчому періоді. Практичні заняття носять навчальний характер.
Контрольний збір проводиться для перевірки технічної й фізичної підготовленості спортсменів, визначення відповідності їхньої готовності запланованому рівню. У плані збору - модельні тренування, контрольні змагання, прийом нормативів по СФП, етапні комплексні обстеження.
Контрольні змагання проводяться, як правило, на початку й наприкінці 3- тижневі збори. Збори такої спрямованості варто проводити наприкінці підготовчого періоду.
Учбово-тренувальний збір спрямований на освоєння програми змагань, досягнення більше високого рівня тренованості. Його рекомендується проводити в підготовчому й початку змагального періоду. Навантаження великі. Плануються кількаразові заняття в один день. Тривалість збору - 2-4 тижня.
Передзмагальний збір проводиться з метою безпосередньої підготовки до конкретних змагань, відпрацьовування тактики виступу, визначення складу команди, розміщення спортсменів по номерах. Перед відповідальними змаганнями доцільно організувати збір тривалістю 6-8 тижнів. Незалежно від тривалості збору планування повинне бути підлегле моделюванню умов змагань.
Відбудовний збір планується після напруженого сезону й завершення циклу змагань. Досить двох тижнів для активного використання засобів відновлення, реабілітації й оздоровчих природних факторів. Такі збори найбільш ефективні в сприятливих кліматичних умовах, у мальовничій місцевості (море, ліс, передгір'я). Збір проводиться в перехідному періоді, коли підводять разом сезону. Крім активного відпочинку й загальної фізичної підготовки проводиться лікування травм за показниками.
Збори комбінованого типу можуть сполучити завдання, характерні для двох різних зборів. Наприклад, завдання таких зборів видні вже за назвою: відновно-настановний, контрольно-настановний.
3. Аналіз техніки та методика навчання потрійному сальто назад з перекладини (подвійному сальто назад з брусов р/в).
Перекладина або турнік - один зі снарядів у спортивній гімнастиці. Вправи на поперечині входять у програму чоловічих змагань. Поперечина - штанга зі сталі, закріплена на вертикальних стійках і зафіксована за допомогою сталевих ростяжок.
Навчати сальто з перекладини з поворотами можна тільки після того, що як займаються опанують зіскоком сальто прогнувшись (без повороту) з помірним прогином. При цьому корисно виконати ряд вправ, спрямованих на освоєння рухів у бельведерів фазі сальто з поворотом. Можна рекомендувати наступні вправи:
1) стоячи на підлозі, імітувати рухи руками як при сальто з поворотом з поперечини; те ж, але з поворотом на 360 під час цих рухів; 2) сальто з поворотом на 360 із трампліна й з піднесення на ручному поясі або за допомогою руками; 3) сальто назад прогнувшись із поворотом на 360 із трампліна у воду й на батуті.
У перерахованих вправах повороти й сальто з поворотами варто виконувати з рухами руками як при зіскоках з поперечини. Ці вправи допоможуть скласти уявлення про рухи в бельведерів фазі, а головне, полегшити орієнтування в просторі.
Завдання полягає не в тім, щоб навчитися виконувати перераховані стрибки самостійно, а в тім, щоб підготуватися до виконання сальто з поперечини.
Подвійне заднє сальто. Порівняння дій в опорній фазі при виконанні подвійного сальто на підлозі й з поперечини переконує в тім, що тут спостерігаються принципово такі ж відмінності, як і у двох попередніх вправах. Провідні ланки (найбільш вилучені від опори) - в одному випадку ноги, в іншому - руки й плечі; опорні ланки - у першому випадку руки, у другому - могти. В одному випадку використовується відцентрова сила, в іншому - механізм стопора.
Екзаменаційний білет № 13