Міністерство освіти і науки України

Управління освіти Миколаївської міської ради

Миколаївська спеціалізована школа І—ІІІ ступенів

Мистецтв і прикладних ремесел

Експериментальний навчальний заклад

Всеукраїнського рівня

«Академія Дитячої Творчості»

Миколаївської міської ради Миколаївської області

Творча робота «Лялька мотанка в національному вбранні»

Виконала учениця 9-Б класу

Фан Юлія Дмитрівна

Керівник: Кушнір Євгенія Василівна

Викладач конструювання і

моделювання одягу

м. Миколаїв 2014 рік

1

Я, Фан Юлія Дмитрівна

2

Моя творча робота «Лялька мотанка в національному вбранні»

3

План:

• Лялька-мотанка. Її історія та значення

• Національне українське вбрання

• Українська вишивка

• Висновок

• Список використаної літератури

• Додатки

4

Лялька-мотанка. Її історія та значення

Лялька-мотанка є прадавнім сакральним оберегом. 

Їй вже майже 5000 років, вона з'явилася з тих пір, як почали вирощувати льон. 

Перша лялька-мотанка була виготовлена більше 5 тисяч років тому. Такі ляльки можна знайти в будь-якій країні. 

Це була не просто іграшка. Вважалося, що вона захищала людину від неприємностей та бід. 

Ляльку часто використовували у ритуалах. При виготовленні ритуальної ляльки в неї вплітали все те, від чого людина хотіла позбутися (біди, хвороби), і спалювали на вогнищі, або топили у воді. 

При розкопках Помпеї були виявлені численні лялькові лавки із збереженим товаром. Ляльковим ремеслом займалися не тільки гончарі, але і знамениті скульптори й різьбярі по дереву. 

Кожна матір робила для своєї дитини ляльку, щоб та гралась.

Народ вірив, що в мотанці знаходиться дух предків і що вона може передавати досвід з покоління в покоління. Українці вважали, що цей символ приносить їм багатство та успіх. 

Секрети виготовлення ляльок передавалися в родині від матері до дочки. Коли дівчина виходила заміж, мати дарувала їй ляльку-мотанку, як оберіг для нової домівки. 

Хворій дитині давали пограти з лялькою. Після чого її знищували. У народі вірили, що вона вбере в себе її недугу. Коли дитина виростала, її місце в колисці займала лялька. Вона охороняла це місце від нечистої сили до народження наступної дитини.

5

На Різдво виготовляли спеціальних ляльок із зерна. Вони символізували добрий урожай. 

Існувало три типи ляльок-мотанок: немовля, баба-берегиня, наречена. 

• При народженні дитини українці виготовляли ляльку-немовляти. Лялька виконана у вигляді немовляти в пелюшках. Її укладали в ліжечко поряд з дитиною для охорони її сну та здоров'я. 

• Баба-берегиня допомагала оберігати достаток сім'ї. У середину ляльки вкладали монети, зерно, вовну для збереження домашнього тепла, отримання хорошої вовни овець та грошового достатку. 

• Лялька-наречена захищала дівчат від пристріту і підтримувала їх. Цю ляльку багато одягали і прикрашали, так як вона символізувала придане нареченої і привертала багатого нареченого. 

Українська лялька-мотанка містить безліч сакральних космогонічних значень, які були сформовані ще в трипільську епоху. В основі своєї голови вона має скручену Сваргу, яка є основним мотивом на трипільських глиняних виробах.

Сварга символізує рух і розвиток Всесвіту. Саме слово «розвиток» містить образ витка: в процесі розвитку чого-небудь як би поширюються витки. Дійсно, процес змотування ляльки нагадує спіралеподібний рух Всесвіту, ніби закручуються енергетичні вихори.

Взагалі завивання - це ритуальна дія, яка співвідноситься із зародженням, зростанням, примноження, пов'язана із створенням світу.

6

На стародавнє походження ляльки-мотанки вказує також те, що вона має хрест замість промальованих рис обличчя. Відомо, що очі є «дзеркалом душі». Очі на сакральній ляльки не зображувалися, щоб не відбулося ототожнення з якоюсь живою істотою. Люди вірили, що в очі може влетіти душа. Хрест на обличчі сакральній ляльки як би свідчить про перебування її за межами простору і часу. Це і робить її сакральною. Позначені ж риси обличчя як би нав'язують певний образ, розвіюють димку таємниці, непізнаного, заганяють в рамки і цим десакралізіруют ляльку, тобто роблять її повсякденною іграшкою. Але за хрестоподібним личком можна нафантазувати який завгодно образ у відповідності зі своїм внутрішнім світом. Готовий образ може не відповідати енергетиці людини, для якого створюється лялька-мотанка, в наслідок чого людина може не сприйняти ляльку як відображення свого внутрішнього світу, і тоді лялька не стане оберегом, а сприйматиметься як незалежна істота, яка живе окремо від господаря. А суть ляльки-мотанки - в безперервному енергообміну зі своїм господарем.

Хрест також є символом гармонізації духовного (вертикальна лінія) і тілесного (горизонтальна лінія), аналогічно небесного і земного, чоловічого і жіночого початку.

У назві ляльки-мотанки криється її суть: цю ляльку не в'яжуться і не шиють, її тільки мотають. Використовувати потрібно виключно натуральні матеріали. Роблять її практично без вузлів, оскільки наші пращури боялися «зав'язати долю». Торкатися до ляльки колючими предметами (голками, ножицями) не можна, можна її образити, адже лялька - одухотворена своїм творцем істота. Тканина та нитки для ляльок бажано рвати руками, але можна і різати, головне, щоб не торкатися до самої ляльці ножицями.

Створення ляльки-мотанки - це дійство нового народження. Кожна лялька - це жива істота, вона несе певні енергії. Подібно до людини вона народжується тільки після того, як дізнається своє призначення, завдання в цьому світі. Мотаючи ляльку, жінка мотає свою долю.

7

Тому найважливіший етап у виготовленні ляльки-мотанки - формування ідеї, задуму, образу. А вже під ідею підбирається матеріал і з'являється ім'я ляльки, тобто задум реалізовується.

Майстриня має вирішити: з якою метою вона буде робити ляльку, в чому вона допомагатиме її власникові, які потаємні бажання реалізовувати. Наприклад, помиритися з кимсь, якщо посварилися, тоді в ляльку закладаються образи вибачення, або вирішити сімейні проблеми, тоді вкладаються відповідні цьому задуму та образи. Ці образи вкладаються тоді, коли скручується валик для голови ляльки, який нагадує трипільську спіраль. Адже саме в голові зароджуються думки та образи, таким чином, голова ляльки є головним носієм енергії задуму її творця. Коли ми цей валик покриваємо тканиною для обличчя, благословляємо цю істоту. Мотаючи хрест на обличчі ляльки, можна закладати певне символічне число.

Мотаючи ляльку, ми закручуємо енергію, мотаємо долю. Це відповідальна духовна робота. Таким чином, лялька зберігає енергетику, інформацію свого творця. Вона завжди відображає внутрішній світ майстрині, що проявляється у «характері» ляльки: образі, кольоровій гамі, фасон одягу, розмірі.

Умовно роботу над лялькою-мотанкою можна розділити на два етапи: створення тіла ляльки та створення вбрання.

Наряд для ляльки, поки він не примотаний, можна вишити, підшити до нього мереживо, прикраси. Також і головний убір можна пошити окремо. Елементи одягу ляльки теж мають оберегові символічне значення. Спідниця символізує землю, вишита хвиляста лінія на фартусі вказує на зв'язок з водою, сорочка - триєдність світу, головний убір (стрічка, хустка, очіпок) - зв'язок з небом.

Все це знали наші прабабусі, які жили в звичайних українських селах і з особливою любов'ю робили лялечок своїм онукам. Зараз щоб зрозуміти сутність мотанки, не обов'язково народжуватися в селі, варто лише знайти і зберегти в собі чарівний дитячий світ, осягнути які довгі коріння у народній пам'яті. 8