58. «Екстракт малоросійських правил» 1767р.

ЕКСТРАКТ МАЛОРОСІЙСЬКИХ ПРАВ- пам'ятка права України 18 ст.; збірник систематиз. витягів з правових норм, що в різний час діяли в Гетьманщині. Створення «Е. м. п.» було пов'язане з початком роботи загальнорос. Кодифікаційної комісії, заснованої відповідно до імп. указу від 14(25).XII 1766, і з намірами відновити в Гетьманщині традиц. право. На поч. наступного року президент Малоросійської колегії П. О. Рум'янцев визнав за необхідне зібрати в архівах (Генерального військового суду, Генеральної скарбової канцелярії, Генеральної рахункової комісії) та систематизувати осн. юрид. акти, що діяли в Україні. 5(16).У 1767 колегія ухвалила відповідну постанову. Створенням «Е. м. п.» керував секретар президента Малорос, колегії О. А. Безбородько. Збірник складається із вступу та 16 розділів, до деяких з них додано копії найважливіших законод. актів. У вступі викладено зміст імп. указу про створення Кодифікац. комісії, сенат, указу про вибори депутата Кодифікац. комісії від Малорос, колегії [19.11(2.111) 1767], розпорядження П. О. Рум'янцева [9(20).IV 1767] та ухвала Малорос, колегії про складання «Е. м. п.».Витяги з юрид. актів згруповано за такими тем. розділами: про головне правління у Малій Росії; про суди; про права; про порядок ведення справ; про маєтки державні; про прибутки державні; про ревізії; про комісаріат; про міста; про шляхту, її пільги та маєтки; про духівництво, його пільги та маєтки; про чиновників малоросійських; про артилерію; про простий народ; про греків. До збірника було додано Інструкцію про суди 1730 і копію Відомостей про чини 1765. Переважна більшість матеріалів «Е. м. п.» визначала правове становище укр. шляхти, козац. старшини, духівництва, службовців військ.-адм. апарату, верхівки міського населення. Визначалися види держ. власності (переважно на землю), порядок розпорядження і користування нею.

59.Тимчасовий уряд в Україні

З крахом царського режиму в Росії верховна державна влада на період до скликання Всеросійських Установчих зборів перейшла до новосформованого Тимчасового уряду України. Його політику спрямовувала партія конституційних демократів, яка враховувала господарське і військово-стратегічне значення для майбутнього російської державності. Перші законодавчі акти нового правлячого режиму в сфері національної політики відповідали саме цим доктринальним засадам. Однак постанова Тимчасового уряду про відміну віросповідних і національних обмежень, що передбачала використання рідних мов у діловодстві приватних товариств, при викладанні у приватних навчальних закладах різних рівнів, уже не вдовольняла вимог національних меншин. В Україні численні представницькі форуми і найвпливовіші політичні партії висловилися за створення національно-територіальної автономії. Ця вимога й була сформульована в заяві делеґації Центральної Ради, Тимчасовому урядові і Виконавчому комітетові рад.Відповідь петроґрадських владних структур на домагання українців була неґативна. Уряд не волів визнавати Центральної Ради як виразника інтересів усього українського народу, оскільки вона не була обрана всенародним волевиявленням. Крім того, своє рішення уряд вмотивовував і тим, що видання акта про автономію України належало виключно до компетенції Всеросійських Установчих зборів.