69.Відповідальність Президента України

Питання про відповідальність Президента України, у разі скоєння ним державної зради або іншого злочину, недостатньо досліджене і обґрунтоване, хоча регламентовано в Конституції України та у Проекті Закону України «Про порядок усунення з поста Президента України (імпічмент)». Це питання залишається актуальним й через те, що охоплює дискусійні питання. Імпі́чмент — в конституціях деяких держав процедура притягнення до суду парламенту вищих посадових осіб держави. Результатом імпічменту, як правило є дострокове припинення повноважень президента або іншого посадовця і усунення його з посади. Конституція України, а саме стаття 111 Основного Закону дає визначення імпічменту. В Конституції імпічмент визначається, як особлива процедура притягнення до відповідальності Президента України, що поєднує юридичну, кримінальну і конституційну відповідальність, які реалізуються шляхом осуду Президента, дострокового припинення його повноважень і усунення з посади.Конституція України визначає підставою для імпічменту вчинення державної зради або іншого злочину, які підпадають під дію кримінального закону.

70.Юридичне поняття інформації та основні принципи інформаційних відносин

Побудувати демократичну, правову державу неможливо в закритому суспільстві. На сучасному етапі розвиток інформатизації соціуму визначає темпи його розвитку. Тому інформаційні відносини стають об'єктом правового регулювання і насамперед конституційного законодавства. Це підкреслює роль інформації для держави й суспільства. Виходячи з цих міркувань, є всі підстави вважати, що відносини щодо інформації, її збору, використання і поширення мають бути предметом як правової регламентації з боку конституційного права, так і науки конституційного права і навчальної дисципліни. В Україні на сучасному етапі державотворення в умовах розбудови нової правової системи значно зростає роль засобів масової інформації (далі — ЗМІ), оскільки суспільне життя відбивається саме в масовій інформації, а на зміну техногенній цивілізації приходить інформаційна. З боку держави проявляється тенденція посилення уваги до конституційно-правового регулювання організації і діяльності ЗМІ, формування національного законодавства про інформацію та інформатизацію.

71. Характеристика зу «Про вибори президента»

Відповідно до нового Закону рішення про призначення чергових виборів приймаються не пізніш як за 180 днів до дня виборів; висування претендентів на кандидатів у Президенти України починається за 170 днів до виборів, а реєстрація кандидатів має бути завершена за 90 днів до виборів. В новому Законі відсутня заборона про те, що один виборець має право підтримати своїм підписом лише одного претендента. Законом визначено, що всім кандидатам гарантуються рівні умови та можливості щодо використання державних засобів масової інформації, фінан-' сового й матеріально-технічного забезпечення їх участі у виборчій кампанії. Навіть передбачено, що агітація в засобах масової інформації обмежується лише можливостями власного виборчого фонду на умовах рівної оплати за ефірний час чи газетну площу. Важко повірити, що така вимога буде реально виконуватися. Варто зауважити про те, що норми Закону не містять конкретної відповідальності за переважну більшість обмежень і заборон, тобто в більшості випадків ці норми мають суто декларативний характер.