24.Правовий статус друкованих змі

Правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації в Україні визначені в Законі «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», в якому встановлені основні положення їх організації і діяльності відповідно до Конституції, Закону «Про інформацію» та інших актів чинного законодавства і визнаних Україною міжнародно-правових договорів. У Законі «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» дається поняття друкованих ЗМІ (ст. 1), перелік суб'єктів їх діяльності (ст. 7), чітко і детально викладені положення про принципи їх функціонування в Україні, свободу їх діяльності, порядок заснування і особливості державної реєстрації друкованого засобу, відносини між редакціями державних ЗМІ, громадянами і організаціями, порядок спростування невірогідної поширеної інформації, а також відповідальність за порушення свободи діяльності державних ЗМІ і підстави для звільнення від такої відповідальності. Під друкованими ЗМІ (пресою) розуміють періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Друковані ЗМІ мають свої форми прояву: газети, журнали, платівки, дискети, відеокасети тощо. У Законі «Про інформацію» (ст. 20) закріплено, що друкованими ЗМІ є періодичні друковані видання (преса) — газети, журнали, бюлетені та інші разові видання з визначеним тиражем.

25.Правовий статус громадянина та людини в Україні

Конституційно-правовий статус людини і громадянина - це встановлена конституцією та іншими законами система юридичних параметрів, яка визначає фактичне становище людини і громадянина у суспільстві на конкретному етапі суспільно-політичного розвитку держави. Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні грунтується на таких принципах. 1. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека - найвища соціальна цінність. 2. Конституційний принцип рівноправ'я, який передбачає: - рівність громадян перед законом: - рівність прав жінки і чоловіка; рівність у галузі політичних прав; - рівність перед судом; рівність у виборі професії та роду трудової діяльності.

26.Класифікація,форма та структура Конституції України

Форма конституції - це спосіб організації і вираження конституційних норм. Форма конституції визначається передусім тим, що вона може містити один або кілька нормативних актів . В останньому випадку всі акти, що утворюють конституцію, мають однакову юридичну силу. Якщо конституція є єдиним писаним актом, що регулює всі основні питання конституційного характеру, то її можна визначити як кодифіковану. Якщо ті самі питання регулюються кількома писаними актами, йдеться про некодифіковану конституцію. Структура конституції - це її поділ на певні частини (елементи), пов'язані між собою.Структура конституцій зазвичай має стандартний вигляд і включає:o преамбулу (вступ);o основну частину (основний зміст);o прикінцеві, перехідні, додаткові положення (іноді додатки). Конституція України включає преамбулу та 15 розділів, з яких два останніх - "Прикінцеві положення" та "Перехідні положення". Класифікація конституцій здійснюється за такими критеріями:І. За часом дій: 1) тимчасові; 2) постійні конституції. ІІІ. За формою правління:1) монархічні конституції,2) республіканські. V. За порядком прийняття:1) октройовані (даровані),2) договірні;3) "народні". I. За порядком внесення змін:1) гнучкі;2) жорсткі;3) змішані (зміст цих понять ми розглянемо унаступному параграфі).VII. За формою:1) писані;2) неписані;3) змішані.