- •1. Історія стародавнього Риму як друга частина історії античної цивілізації
- •2.Джерела та деякі питання історіографії історії Стародавнього Риму
- •3. Природні умови та населення Апеннінського півострова
- •4. Суспільство та культура етрусків. Етруська проблема
- •5. Виникнення міста Риму та найдавніший період римської історії у висвітленні римської традиції та сучасних досліджень
- •6.Зародженн римської громадянської общини, Рим царської епохи.
- •7. Реформи Сервія Тулія, значення для формування римської цивітас
- •9. Міжнародне становище Риму в царську епоху, Рим і Латинський союз
- •10 Війни Риму в V ст. До н.Е. Легенди про Коріолана та Цінцінната
- •11. Перші два етапи боротьби плебеїв з патриціями. Народний трибунат, закони хіі таблиць, закон Канулея
- •13. Завершення боротьби патриціїв з плебеями. Закони Петелія, Аппія Клавдія, плебісцит Гортензія. Суспільно – політичний устрій римської цивітас
- •14. Завоювання Римом Центральної та Південної Італії. Пірр. Утворення системи Римсько – Італійського союзу
- •15. Причини боротьби Риму з Карфагеном. І пунічна війна та її результати.
- •16. Друга Пунічна війна 218 – 201 (Ганнібалова війна)
- •17. Третя Пунічна війна та війни на Піренейському півострові
- •18. Македонські війни та завоювання Римом Балканської Греції
- •19. Криза римської цивітас. Пошуки шляхів подолання кризи
- •20. Реформи Тиберія Гракха 162 - 133
- •23. Союзницька війна: її причини, хід та наслідки.
- •24 Війни Риму з Мітрідатом та їх наслідки
- •25. Боротьба політичних угрупувань у 80-х рр. Диктатура Сулли.
- •26. Повстання на острові Сицилія та повстання Спартака
- •29. Другий тріумвірат та останні роки республіки. Боротьба Октавіана з Антонієм
- •31.Укріплення та розвиток принципату при династії Юліїв –Клавдіїв.(14-68рр.) Фігури принцепсів.
- •32.Деспотичні тенденції в розвитку принципату. Нерон і Сенека.
- •33.Громадянські війни 60х рр. Флавії(69-96 рр)
- •34.Антоніни(96-192 рр)
- •35. Соціально-економічний розвиток і-іі ст. До р.Х. Розвиток латифундій та колонату.
- •37. Правління солдатських імператорів
- •39. Взаємовідносини християнства та імператорської влади в іі-IV ст. Перетворення Християнства на офіційну релігію.
- •40.Реформи Діоклетіана і Константина. Домінат як друга форма Імперії.
- •42. Розклад імперії на Західну та Східну
- •43. Конкретно-історичні обставини падіння Західної Римської імперії
9. Міжнародне становище Риму в царську епоху, Рим і Латинський союз
Міжнародне становище – постійна боротьба із сусідніми племенами.
Латинський союз – федерація міст Лація, що виник на початку І тис. до н.е. 30 общин – спільні релігійні свята, вирішення питань + спільно у походи, військові збори, взаємодопомога у війнах, поділ зброї, на чолі – обраний диктатор. Спочатку на чолі – Альба – Лонга, із IV ст. до н.е. – Рим (через географічне положення та розвиток господарства).
Союз час від часу послаблювався/посилювався.
Посилення Риму – після першої латинської війни 496/4 – 494/3 рр. до н.е.
Відновлений у 358 році, ліквідований після ІІ латинської війни 340 – 338 років до н.е., коли Рим підкорив всю Середню Італію.
Особливість: Рим / інші племена. Саме так заключалися союзи, що в подальшому призведе до експансії та гегемонії Риму.
10 Війни Риму в V ст. До н.Е. Легенди про Коріолана та Цінцінната
Перша латинська війна. Вона тривала з 501-493р.до н.е. практично - громадянська. Кульмінація 496р.- битва при Регільському озері. Жодна з сторін не могла перемогти і війна пішла на спад. 493р.до.н.е.-підписання миру Спурія Касія.За ним Рим приймався до відродженого латин. союзу отримував однакові права окрім одного нюансу:з одного боку фігував Рим,а з іншого всі 8 союзників.Пеша латин.війна призвела до утвердження Риму як гегемона Лації, до усвідомлення плебеями своєї вагомості для рим. республіки.
Війни Риму з італійськими племенами.Італіки включали до себе латинів і сабінів.
Початок сутичок припадає на 493р. Рим зустрічається з загрозою з боку італ.племен-вольськів,в 480р. в результаті сутичок Рим взяв м.Коріолу-місто гегемон. Особливо відзначився юнак Геней Марций,перший зійшов на стіни Коріола,за що дали прізвисько Коріолан.Почав соромити сенаторів.Говорив що тільки боягузи могли піддатися внутрішній небезпеці.У 488р.до.н.е. лютував в Римі голод.Було вирішено закурити хліб в Сицилії.Промова Коріала була спрямована на те, щоб хліб видавався лише патриціям.Плебеї були обурені.Коріолан втікає до Вольськів, щоб там очолити їхнє військо.Оскільки він знав усю систему римської оборони,Рим стояв перед страшеною загрозою.Рим врятували жінки.З римської брами вийшли мати і жінка Коріоана.Коріоан вийшов їм на зустріч щоб обійняти.мати спитала його,кого вона буде обійпати,ворога чи сина.Коріон розвернув своє військо і повернувся до Вольськів,де був убитй своїми союзниками.
Третьою складовою можна вважати боротьбу із еквами, які у 458 році до н.е.оточили римську армію і здавалося, її вже ніого не вряту від загибелі. В цей момент римський сенат призначив диктатором Ц., який працював в полі. Вислухавши сенаторів, одягнув тогу і терміново зібрав військ, після чого розбив еквів. Через 15 днів свого диктаторства повернувся в рідне село.
Четвертою складовою частиною воєн 5ст.до.н.е.були війни з етрусками. Вейї 18км від Риму. Воюють вродовж всього 5 ст.до н.е. 406-306рр. Розпочинається розв'зка.9р.римляни воювали стінами Вейї та не могли взяти.Було послане посольство до Піфії + сенат обрав консула Марка Фурія Каміла. В 396р.почали рити підкоп – взяття Вейї.