
- •1. Історія стародавнього Риму як друга частина історії античної цивілізації
- •2.Джерела та деякі питання історіографії історії Стародавнього Риму
- •3. Природні умови та населення Апеннінського півострова
- •4. Суспільство та культура етрусків. Етруська проблема
- •5. Виникнення міста Риму та найдавніший період римської історії у висвітленні римської традиції та сучасних досліджень
- •6.Зародженн римської громадянської общини, Рим царської епохи.
- •7. Реформи Сервія Тулія, значення для формування римської цивітас
- •9. Міжнародне становище Риму в царську епоху, Рим і Латинський союз
- •10 Війни Риму в V ст. До н.Е. Легенди про Коріолана та Цінцінната
- •11. Перші два етапи боротьби плебеїв з патриціями. Народний трибунат, закони хіі таблиць, закон Канулея
- •13. Завершення боротьби патриціїв з плебеями. Закони Петелія, Аппія Клавдія, плебісцит Гортензія. Суспільно – політичний устрій римської цивітас
- •14. Завоювання Римом Центральної та Південної Італії. Пірр. Утворення системи Римсько – Італійського союзу
- •15. Причини боротьби Риму з Карфагеном. І пунічна війна та її результати.
- •16. Друга Пунічна війна 218 – 201 (Ганнібалова війна)
- •17. Третя Пунічна війна та війни на Піренейському півострові
- •18. Македонські війни та завоювання Римом Балканської Греції
- •19. Криза римської цивітас. Пошуки шляхів подолання кризи
- •20. Реформи Тиберія Гракха 162 - 133
- •23. Союзницька війна: її причини, хід та наслідки.
- •24 Війни Риму з Мітрідатом та їх наслідки
- •25. Боротьба політичних угрупувань у 80-х рр. Диктатура Сулли.
- •26. Повстання на острові Сицилія та повстання Спартака
- •29. Другий тріумвірат та останні роки республіки. Боротьба Октавіана з Антонієм
- •31.Укріплення та розвиток принципату при династії Юліїв –Клавдіїв.(14-68рр.) Фігури принцепсів.
- •32.Деспотичні тенденції в розвитку принципату. Нерон і Сенека.
- •33.Громадянські війни 60х рр. Флавії(69-96 рр)
- •34.Антоніни(96-192 рр)
- •35. Соціально-економічний розвиток і-іі ст. До р.Х. Розвиток латифундій та колонату.
- •37. Правління солдатських імператорів
- •39. Взаємовідносини християнства та імператорської влади в іі-IV ст. Перетворення Християнства на офіційну релігію.
- •40.Реформи Діоклетіана і Константина. Домінат як друга форма Імперії.
- •42. Розклад імперії на Західну та Східну
- •43. Конкретно-історичні обставини падіння Західної Римської імперії
25. Боротьба політичних угрупувань у 80-х рр. Диктатура Сулли.
Консулами 88р.до.н.е. обрали Суллу і Квінта Помпея Руфа , а за жеребом на війну проти понтійського царя Мітридата повинен був виступити Сулла , але це означало б посилення оптиматів. Тому популяри пішли на примирення з Гаєм Марієм. Для досягнення своєї мети останній вступив у зговір з народним трибуном 88р. Публієм Сульпицієм Руфом . кандидатуру Марія підтримували ветерани Марія , вершники, вільновідпущенники та італіки .Не встиг Сулла виїхати під Нолу в Кампанію ,де стояла армія, як Сульпицій Руф вніс у народні збори пропозиції, одна з яких була направлена на позбавлення права головнокомандування Сулли, і передання цього права Марію. Коли ці пропозиції були відхилені, з сприянням Сульпиція почалися безпорядки. Консулам прийшлось поступитися. Сулла покидає Рим. Прибувши до армії спрямовує 6 легіонів на Рим для звільнення міста від тиранії.Сульпиція вбили , голову принесли Суллі ,а той виставив її на форумі. Марію вдалося врятуватися втечею в Африку. Сулла став господарем Риму, але йому потрібно було відправлятися на Схід.На 87р. консулами обрали оптимата Гнея Октавія і демократа Луція Корнелія Цинну. Уже 87р. почалася боротьба консулів Цинни й Октавія з питання розподілу нових громадян по трибах. Прихильники Цинни зазнали поразки і він втік під захист армії ,що обложила Нолу.Зібравши армію, рушив на Рим. Водночас в Етрурії висадився Гай Марій і швидко зібрав 6 тисячний загін. Війська демократів із різних сторін підійшли до столиці, припинили підвезення хліба і в місті розпочався голод .У червні 87. сенат змушений був капітулювати.Консула октавія вбили, Буллу оголосили поза законом. На 86р. консулами обрали Цинну і Марія, але обраний в сьоме консулом Марій 13 січня помер. На його місце обрали нового консула Валерія Флакка . Цинна впродовж 3років(87-85) очолював державу вів східну кампанію: 86р. взяв Пірей і Афіни; дві перемоги в Беотії. Становище Мітридата ставало критичним, що змусило його розпочати переговори з Суллою. В серпні 85р. у м. Дардані на Геллеспонті було підписано мирний договір.Сулла 84р.з Малої Азії переправився в Грецію, де готувався до походу в Італію, а на весні 83р. із 36-тисячною армією висадився в Брундізії. Маріанці готувалися до оборони. На бік Сули почали переходити цілі міста і навіть деякі демократи( Гней Помпей). У кампанії Сулла розбив консула Карбона , а інший консул Сципіон, здався на милість.На 82р. консулом обрали Гая Марія Молодшого,якому Сулла завдав поразку в Лації . Проти сулланів виступили самніти і лукани.1 листопада відбулась вирішальна битва. Самніти і лукани майже повністю були знищені. Захоплення влади Суллою супроводжувався нечуваними жертвами. На форумі вішались особливі списки –проскрипції куди заносились особи поза законом і засуджені до смертної кари.Оскільки консули 82р. загинули сенат оголосив між царство і призначив інтеррексом принцепса сенату Валерія Флакка. Він за пропозицією самого Сулли оголосив його диктатором.Диктатура Сулли відрізнялася від попередніх диктатур:1) Необмеженість за часом і за об’ємом функцій;2)Диктатор наперед був звільнений від відповідальності своїх дій; Диктатура носила військовий характер(вона виросла з громадських війн і спиралася на професійну армію.Намагався відновити держ. устрій догракхівського часу(верховним керівником держави був сенат); з новою конституцією 82р. сенат визначався вищим держ. органом.Вжив ряд заходів проти демократів( відмінив роздачі хліба;звів до мінімуму владу народного трибуна; трибутні комісії замінювалися центуріатними, в основі яких лежав майновий ценз. Помер в 60років від головної кровотечі(78р.до.н.е.)