
- •Відносини, що регулюються цивільним законодавством.
- •Метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин.
- •Функції цивільного права.
- •Загальні засади цивільного законодавства (принципи).
- •Дія цивільного законодавства у часі, просторі та за колом осіб.
- •Види юридичних осіб в залежності від порядку їх створення.
- •Поняття цивільних правовідносин.
- •Види цивільних правовідносин.
- •Цивільна правоздатність фізичної особи.
- •Ім’я та місце проживання фізичної особи. Акти цивільного стану.
- •Цивільна дієздатність фізичної особи.
- •Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
- •Умови, порядок і правові наслідки визнання особи недієздатною.
- •Умови, порядок і правові наслідки визнання громадянина безвісно відсутнім.
- •Умови, порядок і правові наслідки оголошення громадянина померлим.
- •Поняття, ознаки і види юридичних осіб, її правоздатність і дієздатність.
- •Припинення юридичних осіб.
- •Філії та представництва юридичних осіб.
- •Поняття об’єктів цивільних прав та їх види.
- •Речі як об’єкт цивільних прав. Класифікація речей, її правове значення.
- •Поняття та види правочинів.
- •Форма правочину. Способи волевиявлення.
- •Поняття недійсності правочину і правові наслідки недійсності правочину.
- •Правові наслідки визнання правочинів недійсними.
- •Правові наслідки недодержання простої письмової і нотаріальної форми правочину.
- •Поняття і види представництва.
- •Поняття і види строків позовної давності. Значення позовної давності.
- •Початок перебігу строків позовної давності.
- •Зупинення перебігу строків позовної давності.
- •Перерив строку позовної давності.
- •Віндикація майна від добросовісного набувача.
- •Поняття особистих немайнових прав. Види цих прав.
- •Поняття і ознаки юридичної особи, її правоздатність і дієздатність.
- •Зміст і суб’єкти права власності.
- •Форми та види права власності в Україні.
- •Підстави набуття права власності.
- •Поняття договору пожертви і його відмінність від договору дарування.
- •Захист права власності. Поняття і способи.
- •1) Загальні;
- •2) Спеціальні.
- •1) Речово-правові способи захисту;
- •2) Зобов’язально-правові способи захисту;
- •3) Способи захисту, передбачені іншими інститутами цивільного права.
- •1) Про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право;
- •2) Про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
- •Речово-правові способи захисту права власності.
- •Віндикаційний позов. Умови, необхідні для віндикації майна.
- •Негаторний позов.
- •Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману, насильства.
- •Поняття зобов’язання, його елементи.
- •За підставами виникнення розрізняють зобов'язання:
- •4. Розрізняють також головні і додаткові (акцесорні) зобов'язання.
- •5. За економічними і юридичними ознаками зобов'язання в літературі традиційно поділяють на:
- •Підстави виникнення зобов’язань.
- •Поняття та види договору.
- •Укладення договору. Стадії. Форма договору.
- •Поняття і принципи виконання зобов’язань
- •Зобов’язально-правові способи захисту права власності.
- •Місце і строк виконання зобов’язання.
- •Способи забезпечення виконання зобов’язання.
- •Неустойка. Види неустойок.
- •Поняття, види і функції цивільно-правової відповідальності.
- •Поняття вини в цивільному праві. Форми вини.
- •Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.
- •Набувальна давність.
- •Поняття договору купівлі-продажу і його відмінність від договору поставки.
- •Поняття та ознаки договору найму (оренди).
- •Глава 58 Цивільного кодексу України визначає основні положення найму (оренди)
- •Договір ренти.
- •Договір лізингу.
- •Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
- •Поняття і види недоговірних зобов’язань, які виникають із правомірних дій.
- •Поняття договору перевезення і його юридична характеристика.
- •Договір перевезення вантажів. Перевізні документи.
- •Поняття договору страхування. Сторони. Предмет. Види.
- •Поняття договору позики.
- •Договір комерційної концесії.
- •Поняття договору факторингу. Сторони. Предмет.
- •Поняття і види зобов’язань про надання послуг. Відмінність цих зобов’язань від зобов’язань про виконання робіт.
- •Сторони, предмет і форми договору доручення.
- •Діяльність в інтересах іншої особи без доручення.
- •Поняття договору комісії і його відмінність від договору доручення.
- •Поняття зобов’язань про зберігання майна і їх види.
- •Договір позички як різновид договору найму.
- •Договір про спільну діяльність. Просте товариство.
- •Відшкодування шкоди в галузі адміністративного управління та у сфері нормотворчої діяльності.
- •Поняття і види недоговірних зобов’язань, що виникають із правомірних дій і деліктів.
- •Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.
- •Поняття та види права спільної власності.
- •Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
- •Зобов’язання, що виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
- •Поняття і значення спадкового права.
- •Спадкування за законом.
- •Спадкування за заповітом.
- •Поняття та система деліктів за цк України.
- •Право зворотної вимоги до винної особи.
- •Різновиди договорів, за якими майно передається у власність.
- •Поняття спадкування. Суб’єкти спадкових правовідносин.
- •Правові форми участі держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •Право на обов’язкову частку у спадщині.
- •Поняття права інтелектуальної власності і основні його інститути.
Неустойка. Види неустойок.
Неустойка, її значення і види.
Відповідно до ст. 179 ЦК неустойкою визнається певна грошова сума, визначена законом або договором, яку боржник зобов'язаний сплатити кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання зобов'язання.
Переваги (значення) неустойки:
· сума, на яку може претендувати кредитор, у разі невиконання зобов'язання боржником, визначена заздалегідь;
· стягнення неустойки не пов'язується з необхідністю доводити розмір заподіяних збитків, а також причинний зв'язок між збитками, які можуть виникнути у кредитора, і порушенням зобов'язання з боку боржника;
· стягнення неустойки не перешкоджає можливому відшкодуванню збитків, якщо кредитор доводив наявність цих збитків, їх розмір і причинний зв'язок з правопорушенням;
· неустойка є засобом оперативного впливу на недбайливого боржника, оскільки дає можливість відразу після порушення зобов'язання швидко стягнути передбачену законом або договором грошову суму, яку боржник мав би сплатити незалежно від того, були якісь інші негативні наслідки в майновій сфері кредитора, чи ні.
Різновид неустойки виступають штрафи та пеня.
Штрафом називається визначена договором грошова сума, яку боржник зобов'язується сплатити кредитору у наперед визначеному розмірі або в процентному відношенні до суми боргу або всього предмету виконання (суми договору).
Пенею називається визначена договором грошова сума, яку боржник зобов'язується сплатити кредитору у процентному відношенні до суми простроченого платежу за кожний день або інший період прострочення.
Види неустойки.
Залежно від джерела встановлення неустойка поділяється на:
§ законну, тобто встановлену в нормативному порядку — в законі або іншому правовому акті;
§ договірну, яка встановлюється безпосередньо в нормах договору (угоди), укладеного між сторонами.
Залежно від можливого стягнення збитків неустойка згідно із ст.204 ЦК поділяється на чотири види;
1) залікова;
2) штрафна;
3) виключна;
4) альтернативна.
Заліковою називається неустойка, що передбачає можливість стягнення як неустойки, так і збитків, але в тій частині, яка не покрита сумою неустойки.
Штрафною, або кумулятивною, визнається неустойка, яка підлягає сплаті понад розмір збитків, які заподіяні невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Виключна неустойка обмежує відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань тільки сплатою неустойки і взагалі виключає можливість стягнення збитків.
Альтернативна неустойка передбачає можливість стягнення або неустойки, або збитків; але в цьому випадку кредитор повинен зробити вибір ще до того, як буде допущено порушення зобов'язання і встановлено розмір збитків.
Що стосується розміру неустойки, то відповідно до ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року він обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Для стягнення неустойки ст.72 ЦК встановлено скорочений строк – 6 місяців.