1915), Що став розробником системи так званого

"наукового менеджменту"; американця Генрі Форда

(1863-1947) — автомобільного короля Америки, який

застосовував обумовлену конвеєрним виробництвом

систему управління, яку він сам називав "Терор машин".

В історії розвитку вітчизняного менеджменту

„Козацький вал‖, 2006. – 102 с.

Педагогічний пошук / Упор. І.М.Баженова. —

К.: Рад. школа, 1988. — С.127-250.

Педагогика: Учебн. пособие для студентов пед.

ин-тов / Под ред. Ю.К.Бабанского. — 2-е изд., доп. и

перераб. — М.: Просвещение, 1988. — С.385-407.

Положення про загальноосвітній навчальний

заклад // Інф. збірн. Міносвіти і науки України, 2001. —

№6. — С.14-18.

Ростовський О.Я. Лекції з історії

західноєвропейської музичної педагогіки: Навч.

посібник. – Ніжин: Вид.-во НДПУ ім.М.Гоголя, 2003. –

193 с.

Рудницька О.П. Педагогіка: загальна та

мистецька. —Навч. посібник. — К.: АПН України, 2002.

— С.142-171.

Соловей М.І., Спіцин Є.С. Основи професійно-

педагогічної підготовки майбутнього вчителя:

Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних

закладів освіти. — К.: Вид.центр КНЛУ, 2002. — С.23-

61.

Фіцула М.М. Педагогіка: навчальний посібник.

— К.: Видавничий центр "Академія", 2000. — С.75-117.

Форми навчання в школі / За ред

Ю.І.Мальованого. — К.,1992. — С.4-40.

Раздел четвертый

ОСНОВЫ ТЕОРИИ ОРГАНИЗАЦИИ И

УПРАВЛЕНИЯ ОБРАЗОВАНИЕМ

(ШКОЛОВЕДЕНИЕ, МЕНЕДЖМЕНТ

ОБРАЗОВАНИЯ)

4.1. Понятие организации и управления

деятельностью

(менеджмента)

Понятие менеджмент возникло давно и имеет

исторический характер. Это слово американского

происхождения (management), дословно не переводится,

но означает руководство людьми.

Менеджер (англ. manager < manage —

руководить) – специалист по руководству, нанимаемый

управляющий на производстве.

Термин "менеджмент" означает процесс,

который обеспечивает интеграцию и наиболее

эффективное использование материальных и

человеческих ресурсов предприятия или учреждения

ради достижения поставленных перед ними целей. Итак,

м е н е д ж м е н т — это теория и практика

управления персоналом.

В истории развития менеджмента его

классиками считают француза Анри Файоля (1841-

1925), корый создал так называемую теорию

администрации; американца Гарриссона Эмерсона

(1853-1931), который разработал основы принципов

производительности организации производства;

американца Федерика Тейлора (1856-1915), который

стал разработчиком системы так называемого "научного

менеджмента"; американца Генри Форда (1863-1947) —

автомобильного короля Америки, который применял

обусловленную конвейерным производством систему

управления, которую он сам называл "Террор машин".

В истории развития отечественного 135

142

Философский энциклопедический словарь / Гл. редакция: Л.Ф.Ильичев и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1983. —

С.145.

слід назвати ім’я російського ученого А.К.Гастєва, який

у 20-ті роки ХХ ст. висунув "концепцію вузької бази",

"вузького місця". Суть її полягала в тому, що організація

роботи працівника — від директора до рядового

робітника — і є цим "вузьким місцем". Робітник, який

управляє верстатом, вважав Гастєв, є директором

підприємства, назва якому — верстат. Таке багато в

чому примітивне уявлення має раціональні зерна. Адже

будь-яку трудову діяльність можна розкласти на ряд

загальних операцій, якими можна легко керувати:

планування, розрахунок, встановлення, обробка,

контроль виконання, аналіз результатів тощо.

Інший російський учений П.М.Керженцев

стверджував, що у діяльності людей, де б вона не

здійснювалась, спостерігається чимало спільних рис:

керівництво організацією, вироблення плану, його

виконання, облік, контроль, розподіл завдань, прав,

обов’язків і відповідальності. У своїх працях Керженцев

розглянув ряд основних проблем управління. Це

побудова організаційних планів, типи й форми

організації, добір і використання працівників,

дисципліна, відповідальність, система

підпорядкованості.

Управління освітою довгий час від 20-х до 90-х

років ХХ ст., коли Україна була у складі СРСР,

здійснювалося на основі принципу так званого

"демократичного централізму", суть якого полягала в

"поєднанні демократизму, тобто повновлади,

самодіяльності та ініціативи трудящих, виборності

керівних органів знизу доверху, їхньої підзвітності

масам, з централізацією — керівництвом з одного

центру, підкорення меншості більшості, безумовну

обов’язковість рішень вищих органів для нижчих" 142

.

В практиці цей принцип реалізувався в

командно-адміністративній системі, яка панувала у всіх

ланках державного управління. Ознаки цієї системи

збереглися і дотепер, хоча завдяки сучасному

законодавству України про освіту помітні значні

позитивні зрушення у бік демократизації.

Організація та управління освітою є окремою

педагогічною галуззю, від якої значною мірою залежить

рівень соціального зростання будь-якого суспільства. До

недавнього часу ця галузь об’єднувала в основному

питання організації та розвитку шкільної освіти і тому в

педагогічній науці називалася школознавством.

Останнім часом, коли широкого

розповсюдження набули різні форми організації вищої

освіти (заочна, екстернатна, дистанційна), з’явилися

навчальні заклади недержавної форми власності,

постала необхідність розробки та створення теорії

керівництва освітніми процесами взагалі —

менеджменту освіти, втілення якої в практику значно б

поліпшило процес загальноосвітньої, професійної та

вищої освіти.

менеджмента следует назвать имена русского ученого

А.К.Гастева, который в 20-тые годы ХХ ст. выдвинул

"концепцию узкой базы", "узкого места". Суть ее

состояла в том, что организация работы работника — от

директора к рядовому рабочему — и является этим

"узким местом". Рабочий, который управляет станком,

считал Гастев, является директором предприятия,

название которому — станок. Такое во многом

примитивное представление имеет рациональные зерна.

Ведь любую трудовую деятельность можно разложить

на ряд общих операций, которыми можно легко

руководить: планирование, расчет, установление,

обработка, контроль выполнения, анализ результатов и

т.п..

Другой русский ученый П.М. Керженцев

утверждал, что в деятельности людей, где бы она не

осуществлялась, наблюдается немало общих черт:

руководство организацией, изготовление плана, его

выполнение, учет, контроль, распределение задач, прав,

обязанностей и ответственност. В своих работах

Керженцев рассмотрел ряд основных проблем

управления. Это построение организационных планов,

типы и формы организации, отбор и использование

работников, дисциплина, ответственность, система

подчиненности.

Управление образованием длительное время с

20-х до 90-х годов ХХ ст., пока Украина была в составе

СССР, осуществлялось на основе принципа так

называемого "демократического централизма", суть

которого состояла в "объединении демократизма, то

есть полного руководства, самодеятельности и

инициативы трудящихся, выборности руководящих

органов снизу доверху, их подотчетности массам, с

централизацией — руководством из одного центра,

подчинения меньшинства большинству, безусловную

обязательность решений вышестоящих органов для

низших".

На практике этот принцип реализовался в

командно-административной системе, которая

властвовала во всех отраслях государственного

управления. Признаки этой системы сохранились и до

сих пор, хотя благодаря современному законодательству

Украины об образовании заметны значительные

положительные сдвиги в сторону демократизации.

Организация и управления образованием

является отдельной педагогической областью, от

которой в значительной мере зависит уровень

социального возрастания любого общества. До

недавнего времени эта область объединяла в основном

вопрос организации и развития школьного образования

и потому в педагогической науке называлась

школоведением.

В последнее время, корда широкое

распространения приобрели разные формы организации

высшего образования (заочная, экстернатная,

дистанционная), появились учебные заведения

негосударственной формы собственности, встала

необходимость разработки и создания теории

руководства образовательными процессами вообще —

менеджмента образования, воплощение которой в

практику значительно бы улучшило процесс 136

Ш к о л о з н а в с т в о — розділ педагогіки, який

вивчає закономірності, принципи, методи, форми

організації управління шкільною (загальноосвітньою)

ланкою системи освіти.

М е н е д ж м е н т освіти — теорія й практика

організації та управління освітньою діяльністю.

Проблема організації освіти та управління нею

вивчається в сучасній педагогіці за певними

напрямками, які охоплюють основні сторони її

функціонування.