2.5. Закономірності та умови підвищення

ефективності музичного виховання

З а к о н — філософська категорія, яка

відображає істотне, загальне, стійке, необхідне для даної

галузі взаємовідношення між явищами об’єктивної

дійсності 86

.

Закон виражає зв'язок між предметами,

складовими елементами даного предмета, між

властивостями речей, а також між властивостями в

середині речі. Існують закони функціонування, що

виражають істотний, необхідний зв'язок між

співіснуючими в просторі речами і явищами (наприклад,

закон всесвітнього тяжіння або закон збереження

енергії).

Поряд і в єдності із законами функціонування

існують закони розвитку. Вперше закони розвитку

обґрунтував видатний німецький філософ Г.Ф.Гегель,

назвавши їх з а к о н а м и д і а л е к т и к и . Сутність

цих законів складає вирішення протиріч. Іншими

словами, розвиток будь-якого явища здійснюється

тільки завдяки: а) єдності та боротьби протилежностей;

б) заперечення заперечення; в) переходу кількості у

якість. Розрізняють закони розвитку як природи, так і

суспільства (суспільних процесів).

Виховання як суспільне явище функціонує і

розвивається теж за певними ознаками закону, які

прийнято називати закономірностями.

З а к о н о м і р н і с т ь в и х о в а н н я —

об’єктивно існуючий, повторюваний істотний зв’язок

суспільних морально-етичних відносин між людьми,

який характеризується вирішенням зовнішніх і

внутрішніх протиріч, що забезпечує поступальний

розвиток рівня моральності члена суспільства.

В музичному вихованні як складовій частині

загального виховання закономірності визначаються

відповідно до конкретних галузевих завдань розвитку і

формування особистості. Вони визначаються

специфікою розвитку музичного мистецтва як різновиду

форми суспільної свідомості.

До головних з а к о н о м і р н о с т е й

м у з и ч н о г о в и х о в а н н я особистості слід віднести

осуществляется с привлечением личности к активной

музыкально-творческой деятельности, где она

выборочно относится к формированию своего

исполнительского репертуара в соответствии с

личностными музыкально-эстетическими убеждениями.

Четвертый этап — формирование музыкально-

творческой и художественно-эстетичной

направленности личности, способной создавать новые

музыкальные произведения и образцы музыкально-

эстетической культуры.

На этом этапе содержание музыкального

воспитания направлено на завершение музыкально-

эстетического формирования личности. Он реализуется

в основном в условиях профессиональной подготовки

музыканта.

Средства и методы воспитательной работы

направляются на создание потребности личности в

занятиях музыкальным творчеством, необходимостью

усовершенствования своего исполнительского

мастерства, созданием новых музыкальных

произведений, интерпретаций, желанием создать вокруг

себя мир ярких художественно-эстетичных образов и

переживаний.