2.4. Принципы и этапы процесса

музыкального воспитания личности

Любая социально-педагогическая система

состоит из единства двух структур. Первая —

с о д е р ж а т е л ь н а я — дает четкое представление об

основных целях системы, методологических подходах к

определению содержания, форм организации и методов

его реализации. С помощью содержательной структуры

определяется и формулируется основной набор

конкретных содержательных задач. К ним принадлежат,

например, такие, как: развитие физиологической и

психологической основы музыкально-эстетичной

культуры; развитие культуры восприятия и оценки

художественно-эстетичных явлений из позиций

единства формы и содержания; воспитание

художественного вкуса в его единства с нравственно-

эстетическим идеалом, формирование особого типа

художественно-образного мышления; развитие

эмоциональной сферы личности; содержательное

обогащение процесса духовной жизни, содержания

духовных потребностей и обеспечения глубокого

эстетического переживания.

Другая сторона социально-педагогической

системы предусматривает формальную (внешнюю)

структуру, которая оформляет рассмотренные выше

содержательные задачи в теоретические границы логики

их реализации.

Эффективность музыкально-эстетического

воспитания зависит не только от степени единства его

внутренней и внешней структур. Она зависит еще от

правильного понимания специфики музыкального

искусства как общественного явления, от умения

преподавателей обнаружить эту специфику и учявляется

ее в практической преподавательской деятельности.

Формальную (внешнюю) структуру

организации музыкального воспитания определяют

принципы — теоретические идеи, на которых

базируется содержание процесса музыкального

воспитания.

Принцип связи музыкального воспитания с

национальной культурой. В условиях развития

украинского государства происходят процессы

возрождения и развития национальной культуры. Она

своими корнями уходит в древнейшие времена и имеет

неповторимые специфические черты, характерные

только для украинской нации. Процесс музыкального

воспитания молодежи в условиях современной

национальной образовательной политики должен быть

подчинен основным целям развития украинской

национальной культуры. Но это не означает, что

содержание национального музыкального воспитания не

должно учитывать наилучшие образцы мировой

музыкальной культуры, особенностей зарубежных

воспитательных систем.

Принцип единства музыкального

воспитания и общего художественно-эстетического

развития личности.

Взрослые и дети постоянно сталкиваются с

эстетическими явлениями. В сфере духовной жизни,

повседневной работы, общение с искусством и

природой, в быте, в межличностном общении, везде

основные эстетические категории — прекрасное и

безобразное, трагическое и комическое — играют 82

роботи, які у своєму змісті передбачають формування

естетичного ставлення до навколишнього світу.

Принцип міжпредметних зв’язків. У

реалізації системи естетичного виховання взагалі в

традиційній вітчизняній педагогіці існує концепція

комплексного впливу мистецтва на особистість. Ця

концепція розроблена відомою дослідницею проблем

естетичного виховання професором Шевченко Г.П.

Система естетичного виховання вишиковується так, щоб

різноманітні види мистецтва постійно взаємодіяли в

процесі впливу на особистість. На цьому засновується

необхідність здійснення тісних міжпредметних зв'язків у

процесі викладання музичного мистецтва. Кожне з них

посилює вплив іншого за рахунок специфіки мови і

своєрідності художніх уявлень. Музичне виховання

виступає органічною частиною, своєрідною додатковою

функцією будь-якого виду виховання.

Не менш важливим є принцип зв'язку

музичного виховання з життям. Особливість цього

принципу полягає в тому, що красота музичного

мистецтва і життя справляють діючий виховний вплив

лише тоді, коли людина навчилася визначати, розуміти і

почувати художньо-естетичні явища в навколишньому

житті, проникати в їхню сутність.

У процесі організації практичної виховної

роботи необхідною умовою виступає принцип

поєднання урочних, позаурочних занять і

організованого впливу музичного мистецтва за

допомогою засобів масової інформації. У навчальному

плані предмети музичного циклу мають таку кількість

годин, яких достатньо для засвоєння лише основних

професійних знань. Тому навчальний процес може дати

тільки напрямок, визначити завдання професійної

музичної підготовки.

Але в галузі музичного виховання необхідно

враховувати, організовувати й аналізувати весь потік

художньої інформації, що стікається до особистості за

різноманітними каналами. Тому важливо досягати

єдності урочних і позаурочних форм організації

музичного виховання. Обов'язковість цієї вимоги

зберігається при будь-якій кількості годин, що

відводяться на професійну підготовку в навчальному

плані.

Специфічним у музичному вихованні є

принцип поєднання практичної музичної діяльності і

самодіяльності. Він набуває особливого значення в

умовах елементарної музичної освіти й навчання, хоча й

у професіональній підготовці музикантів додержання

цього принципу значно розширює можливості розвитку

творчих здібностей та практичних навичок музичного

виконавства.

Як і будь-який виховний процес музичне

виховання має свої е т а п и , що визначають рівень

музичної вихованості та сформованості особистості в

важную роль.

В обществе нельзя говорить о гармоническом

развитии личности без эстетических идеалов,

эстетического развития и художественной

образованности, без умения в работе доказывать

качество до художественно-эстетического

совершенства. Музыкальное воспитание как

объективный и субъективный процесс должно

проходить в тесной связи с другими направлениями

воспитательной работы, которые в своем содержании

предусматривают формирование эстетического

отношения к окружающему миру.

Принцип междисциплинарных связей. В

реализации системы эстетического воспитания вообще в

традиционной отечественной педагогике существует

концепция комплексного влияния искусства на

личность. Эта концепция разработана известной

исследовательницей проблем эстетического воспитания

профессором Шевченко Г.П. Система эстетического

воспитания выстраивается так, чтобы разнообразные

виды искусства постоянно взаимодействовали в

процессе влияния на личность. На этом основывается

необходимость осуществления тесных

междисциплинарных связей в процессе преподавания

музыкального искусства. Каждое из них усиливает

влияние другого за счет специфики языка и

своеобразност художественных представлений.

Музыкальное воспитание выступает органической

частью, своеобразной дополнительной функцией

любого вида воспитания.

Не менее важным является принцип связи

музыкального воспитания с жизнью. Особенность

этого принципа состоит в том, что красота

музыкального искусства и жизни имеют действующее

воспитательное влияние лишь тогда, если человек

научился определять, понимать и чувствовать

художественно-эстетические явления в окружающей

жизни, проникать в их сущность.

В процессе организации практической

воспитательной работы необходимым условием

выступает принцип объединения урочных,

внеурочных занятий и организованного влияния

музыкального искусства с помощью средств

массовой информации. В учебном плане предметы

музыкального цикла имеют такое количество часов,

которых достаточно для усвоения лишь основных

профессиональных знаний. Поэтому учебный процесс

может дать только направление, определить задачи

профессиональной музыкальной подготовки.

Но в области музыкального воспитания

необходимо учитывать, организовывать и анализировать

весь поток художественной информации, которая

стекается к личности за разнообразными каналами.

Поэтому важно достигать единства урочных и

внеурочных форм организации музыкального

воспитания. Обязательность этого требования

сохраняется при любом количестве часов, которые

отводятся на профессиональную подготовку в учебном

плане.

Специфическим в музыкальном воспитании

является принцип объединения практической

музыкальной деятельности и самодеятельности. Он

приобретает особое значение в условиях элементарного

музыкального образования и обучения, хотя и в 83

певний період або проміжок часу. Кожний етап має

свою мету і змістовні компоненти, що визначають

форми організації, засоби і методи музичного

виховання.

Перший етап — усвідомлення основних

музично-естетичних понять, історичного досвіду

становлення й розвитку музичного мистецтва, його ролі

в суспільному житті та житті окремої людини.

Змістовними компонентами музичного

виховання на цьому етапі виступають розвиток

загальної музично-естетичної ерудиції особистості,

надання елементарних знань у галузі музичного та

суміжних з ним мистецтв. Для цього використовуються

засоби та методи масового залучення особистості до

знайомства з музичними явищами. У процесуальному

плані — це організація відвідання музичних концертів,

слухання музичних творів, вивчення історії музичного

мистецтва, його специфічного впливу на розвиток

людської цивілізації.

Другий етап — формування оцінно-критичного

ставлення до явищ музичного та суміжних з ним видів

мистецтва.

Основою змісту музичного виховання

особистості на цьому етапі стає формування

особистісного ставлення людини до явищ музичного

мистецтва та розвиток навичок самостійної

(самодіяльної) музичної творчості.

Як засоби та методи музичного виховання

застосовуються дії, пов’язані з виділенням найбільш

улюблених для особистості музичних творів, їхній

аналіз з метою розвитку особистих музично-естетичних

переваг, що базуються на емоційній адекватності

сприймання музичного твору, обґрунтованості оцінних

суджень.

Третій етап — формування музично-

естетичних поглядів і переконань, побудованих на

пріоритетних загальнолюдських та художньо-

естетичних цінностях.

Процес музичного виховання на цьому етапі має

вирішальне значення для формування особистості.

Змістовними компонентами його виступають такі, яки

дають спроможність не тільки проявляти оцінно-

аналітичне ставлення до музичних явищ, а й чітко

відмежовувати антихудожні, анти естетичні музичні

твори і прояви подібної музичної творчості.

Засобами і методами тут виступають такі, в

основі яких лежить не тільки сприймання музичних

явищ, а й практична музично-творча діяльність.

На цьому етапі музичне виховання здійснюється

з залученням особистості до активної музично-творчої

діяльності, де вона вибірково ставиться до формування

свого виконавського репертуару згідно з особистісними

музично-естетичними переконаннями.

Четвертий етап — формування музично-

творчої та художньо-естетичної спрямованості

профессиональной подготовке музыкантов соблюдение

этого принципа значительно расширяет возможности

развития творческих способностей и практических

навыков музыкального исполнительства.

Как и любой воспитательный процесс

музыкальное воспитание имеет свои э т а п ы , которые

определяют уровень музыкальной воспитанности и

сформированност личности в определенный период или

промежуток времени. Каждый этап имеет свою цель и

содержательные компоненты, которые определяют

формы организации, средства и методы музыкального

воспитания.

Первый этап — осознание основных

музыкально-эстетичных понятий, исторического опыта

становления и развития музыкального искусства, его

роли в общественной жизни и жизни отдельного

человека.

Содержательными компонентами музыкального

воспитания на этом этапе выступают развитие общей

музыкально-эстетичной эрудиции личности,

предоставление элементарных знаний в области

музыкального и сопредельных с ним искусств. Для этого

используются средства и методы массового привлечения

личности к знакомству с музыкальными явлениями. В

процессуальном плане — это организация посещения

музыкальных концертов, слушание музыкальных

произведений, изучение истории музыкального

искусства, его специфического влияния на развитие

человеческой цивилизации.

Второй этап — формирование оценочно-

критического отношения к явлениям музыкального и

сопредельных с ним видов искусства.

Основой содержания музыкального воспитания

личности на этом этапе становится формирование

личностного отношения человека к явлениям

музыкального искусства и развитие навыков

самостоятельной (самодеятельной) музыкального

творчества.

Как средства и методы музыкального

воспитания применяются действия, связанные с

выделением наиболее любимых для личности

музыкальных произведений, их анализ с целью развития

личных музыкально-эстетичных преимуществ, которые

базируются на эмоциональной адекватности восприятия

музыкального произведения, обоснованности

оценочных суждений.

Третий этап — формирования музыкально-

эстетических взглядов и убеждений, построенных на

приоритетных общечеловеческих и художественно-

эстетичных ценностях.

Процесс музыкального воспитания на этом

этапе имеет решающее значение для формирования

личности. Содержательными компонентами его

выступают такие, которые дают возможность не только

проявлять оценочно-аналитическое отношение к

музыкальным явлениям, а и четко отделять

антихудожественные, анты эстетические музыкальные

произведения и проявления подобного музыкального

творчества.

Средствами и методами здесь выступают те, в

основе которых лежит не только восприятие

музыкальных явлений, а и практическая музыкально-

творческая деятельность.

На этом этапе музыкальное воспитание 84

86

Философский энциклопедический словарь / Гл. редакция: Л.Ф.Ильичев и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1983. — С.188.

особистості, спроможної створювати нові музичні твори

та зразки музично-естетичної культури.

На цьому етапі зміст музичного виховання

спрямований на завершення музично-естетичного

формування особистості. Він реалізується в основному в

умовах професійної підготовки музиканта.

Засоби і методи виховної роботи спрямовуються

на створення потреби особистості в заняттях музичною

творчістю, необхідністю удосконалення своєї

виконавської майстерності, створенням нових музичних

творів, інтерпретацій, бажанням створити навколо себе

світ яскравих художньо-естетичних образів і

переживань.