2.4. Принципи та етапи процесу музичного

виховання особистості

Будь-яка соціально-педагогічна система

складається з єдності двох структур. Перша —

з м і с т о в н а — дає чітке уявлення про основні цілі

системи, методологічні підходи до визначення змісту,

формы организации музыкального воспитания.

В условиях общественного функционирования

музыкальных явлений следует выделить также и формы

с о ц и о к у л ь т у р н о г о м у з ы к а л ь н о г о

в л и я н и я на личность — это прежде всего

воспитание в семьи и так называемое комитатное

музыкальное воспитание — опосредствованное влияние

музыкальных явлений как фона в бытовой жизни, или

неаналитическое восприятие музыки во время досуга.

Методы музыкального воспитания — это

взаимодействие между объектами и субъектами

(воспитанниками и воспитателями) музыкального

воспитательного процесса, направленные на

формирование музыкально-эстетического сознания,

навыков практического музыкального творчества и

личностных музыкальных качеств.

Методы музыкального воспитания в

практической реализации имеют составные части —

приемы. П р и е м музыкального воспитания —

кратковременное действие (взаимодействие), деталь

метода воспитание, которое реализуется в условиях

конкретной воспитательной ситуации.

Средствами музыкального воспитания

считаются разные виды музыкально-эстетической

деятельности, которые реализуются в процессе изучения

учебных предметов музыкального цикла, а также в

внеурочных формах организации музыкально-

воспитательной работы.

Эти виды деятельности можно поделить на

сугубо учебные, наставительно-игровые, общественно-

творческие, развлекательно-прикладные.

Выбор методов и средств музыкального

воспитания зависит от цели, содержания и принципов

воспитания, возрастных и индивидуальных

особенностей воспитанников.

Как и всякий общественный процесс, который

предусматривает развитие личности, музыкальное

воспитание имеет свои движущие силы, то является

предпосылки, которые заставляют постепенное

количественное и качественное преобразования уровня

ее музыкальной воспитанности.

К главной движущей силе процесса

общественного музыкального воспитания можно

отнести основное внутреннее противоречие, которое

определяет необходимость продвижения музыкально-

воспитательного процесса вперед — разногласие между

желательным и имеющимся состоянием развития

национальной музыкальной культуры в контексте

развития мировых культуротворческих процессов.

С другой стороны, движущими силами могут

выступать личностные противоречия, которые

побуждают человека к участию в процессе

музыкального воспитания и развития своих

музыкальных качеств. Эти противоречия вызваны

разногласием между новыми музыкально-эстетическими

потребностями, запросами личности и достигнутым

уровнем возможностей к их удовлетворению.

Как динамический процесс музыкальное

воспитание личности в логике своего построения имеет

последовательные этапы. Эти этапы обуславливаются

основными критериями музыкально-эстетической

сформированности личности и проходят параллельно с

этапами формирования личности в целом.

81

форм організації та методів її реалізації. За допомогою

змістовної структури визначається і формулюється

основний набір конкретних змістовних задач. До них

належать, наприклад, такі, як: розвиток фізіологічної і

психологічної основи музично-естетичної культури;

розвиток культури сприйняття й оцінки художньо-

естетичних явищ з позицій єдності форми й змісту;

виховання художнього смаку в його єдності з морально-

естетичним ідеалом, формування особливого типу

художньо-образного мислення; розвиток емоційної

сфери особистості; змістовне збагачення процесу

духовного життя, змісту духовних потреб і забезпечення

глибокого естетичного переживання.

Інший бік соціально-педагогічної системи

передбачає ф о р м а л ь н у ( з о в н і ш н ю ) структуру,

що оформляє розглянуті вище змістовні завдання у

теоретичні межі логіки їхньої реалізації.

Ефективність музично-естетичного виховання

залежить не тільки від ступеня єдності його внутрішньої

та зовнішньої структур. Вона залежить ще від

правильного розуміння специфіки музичного мистецтва

як суспільного явища, від уміння викладачів виявити цю

специфіку і врахувати її в практичній викладацькій

діяльності.

Формальну (зовнішню) структуру організації

музичного виховання визначають принципи —

теоретичні ідеї, на яких базується зміст процесу

музичного виховання.

Принцип зв’язку музичного виховання з

національною культурою. В умовах розбудови

української держави відбуваються процеси відродження

та розвитку національної культури. Вона своїм корінням

сягає у найдавніші часи і має неповторні специфічні

риси, характерні тільки для української нації. Процес

музичного виховання молоді в умовах сучасної

національної освітньої політики повинен бути

підпорядкований основним цілям розвитку української

національної культури. Але це не означає, що зміст

національного музичного виховання не повинен

враховувати найкращі зразки світової музичної

культури, особливостей зарубіжних виховних систем.

Принцип єдності музичного виховання і

загального художньо-естетичного розвитку

особистості.

Дорослі і діти постійно стикаються з

естетичними явищами. У сфері духовного життя,

повсякденної праці, спілкування з мистецтвом і

природою, у побуті, у міжособистісному спілкуванні,

скрізь основні естетичні категорії — прекрасне і

потворне, трагічне і комічне — грають істотну роль.

В суспільстві не можна говорити про

гармонійний розвиток особистості без естетичних

ідеалів, естетичного розвитку і художньої освіченості,

без уміння в роботі доводити якість до художньо-

естетичної досконалості. Музичне виховання як

об’єктивний і суб’єктивний процес повинно проходити

у тісному зв’язку з іншими напрямками виховної