2.3. Структура и движущие силы процесса

музыкального воспитания

Процесс музыкального воспитания в своем

логическом построении имеет свою структуру, которая

определяется объективными и субъективными

факторами.

К о б ъ е к т и в н ы м факторам принадлежат

особенности развития современного общества и

связанных с этим процессов художественно-

эстетического творчества и музыкального искусства,

развитием профессионального музыкального

образования и воспитания на государственном уровне,

возрождением национальных музыкальных традиций и

народного творчества, расширением сферы влияния

музыкального искусства на разные сферы общественной

жизни.

С у б ъ е к т и в н ы м и факторами является

стремление значительной части молодежи к овладению

привычками музыкально-творческой деятельности,

использование образцов музыкального искусства в

повседневной жизни, расширением сети учреждений,

которые используют музыкальное искусство как

средство организации прибыльного бизнеса. 79

естетичним категоріям, які відповідають і сприяють

відтворенню і поліпшенню життя ―за законами краси‖.

Така умова може бути створена тільки при

підпорядкуванні об’єктивних і суб’єктивних чинників

розвитку процесу музичного виховання єдиній меті —

формуванню особистості, здатної цінити красу і

створювати її навколо себе.

Таким чином, с т р у к т у р а п р о ц е с у

м у з и ч н о г о в и х о в а н н я — це логічна, послідовна

сукупність основних теоретичних і практичних

компонентів виховного процесу, які складають його

основну сутність. До неї належать: Мета, зміст, форми

організації, методи і засоби виховання, результат.

Мета музичного виховання передбачає

всебічний музичний розвиток людини, що дасть

спроможність їй сприймати й цінувати музично-

естетичні явища як частку суспільної свідомості,

розвивати й використовувати їх для поліпшення

навколишнього життя, створювати музичні твори та

інші зразки музичної культури.

Мета музичного виховання формується з

основної мети, декларованої суспільним замовленням на

основі суспільної моралі, сформульованої основним

Законом — Конституцією України та іншими

законодавчими актами — всебічний розвиток людини як

особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток

її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання

високих моральних якостей, збагачення на цій основі

інтелектуального, творчого, культурного потенціалу

українського народу.

Зміст музичного виховання включає:

формування музично-естетичної свідомості

особистості, її музичних здібностей та навичок музично-

творчої діяльності.

Формування музично-естетичної свідомості

особистості за кінцевим результатом передбачає:

оволодіння певним комплексом знань і уявлень про

музичне мистецтво; навичками аналітично-оціночного

музичного мислення, базованого на пріоритетних

загальнолюдських та художніх цінностях. Зміст

музичного виховання реалізується: умовами створення

музично-естетичного середовища; виховним впливом

музичних явищ за допомогою педагогічної діяльності

викладачів; створенням умов для самостійної музично-

творчої діяльності особистості.

Форми організації музичного виховання

поділяють на і н д и в і д у а л ь н і , г р у п о в і т а

м а с о в і . У контексті навчально-виховного процесу

розрізняють у р о ч н і та п о з а у р о ч н і форми

організації музичного виховання.

В умовах суспільного функціонування

музичних явищ слід виділити також і форми

с о ц і о к у л ь т у р н о г о м у з и ч н о г о в п л и в у на

особистість — це насамперед виховання в сім’ї та так

зване комітатне музичне виховання — опосередкований

вплив музичних явищ як фону у побутовому житті, або

Методологической основой музыкального

воспитания, как и художественно-эстетического

творчества в целом, является эстетика — философская

наука об общих закономерностях художественного

освоения действительности человеком, о сути и формах

отображения действительности и преобразование жизнь

по законам красоты. Поэтому цель и структура

музыкального воспитания в целом должны быть

подчинены эстетическим категориям, которые отвечают

и оказывают содействие воспроизведению и улучшению

жизни ―по законам красоты‖.

Такое условие может быть создана только при

подчинении объективных и субъективных факторов

развития процесса музыкального воспитания единой

цели — формированию личности, способной ценить

красоту и создавать ее вокруг себя.

Таким образом, с т р у к т у р а п р о ц е с с а

м у з ы к а л ь н о г о в о с п и т а н и я — это логическая,

последовательная совокупность основных

теоретических и практических компонентов

воспитательного процесса, которые составляют его

основную сущность. К ней принадлежат: Цель,

содержание, формы организации, методы и средства

воспитания, результат.

Цель музыкального воспитания

предусматривает всестороннее музыкальное развитие

человека, который даст возможность ему воспринимать

и ценить музыкально-эстетические явления как частицу

общественного сознания, развивать и использовать их

для улучшения окружающей жизни, создавать

музыкальные произведения и прочие образцы

музыкальной культуры.

Цель музыкального воспитания формируется из

основной цели, декларированной общественным заказом

на основе общественной морали, сформулированной

основным Законом — Конституцией Украины и

другими законодательными актами — всестороннее

развитие человека как личности и высочайшей ценности

общества, развитие его талантов, умственных и

физических способность, воспитание высоких

моральных качеств, обогащение на этой основе

интеллектуального, творческого, культурного

потенциала украинского народа.

Содержание музыкального воспитания

включает: формирование музыкально-эстетического

сознания личности, его музыкальных способность и

навыков музыкально-творческой деятельности.

Формирование музыкально-эстетического

сознания личности по конечному результату

предусматривает: овладение определенным комплексом

знаний и представлений о музыкальном искусстве;

привычками аналитически-оценочного музыкального

мышления, базирующегося на приоритетных

общечеловеческих и художественных ценностях.

Содержание музыкального воспитания реализуется:

условиями создания музыкально-эстетичной среды;

воспитательным влиянием музыкальных явлений с

помощью педагогической деятельности преподавателей;

созданием условий для самостоятельной музыкально-

творческой деятельности личности.

Формы организации музыкального воспитания

разделяют на и н д и в и д у а л ь н , г р у п п о в ы е и

м а с с о в ы е . В контексте учебно-воспитательного

процесса различают у р о ч н ы е и в н е у р о ч н ы е 80

неаналітичне сприймання музики під час дозвілля.

Методи музичного виховання — це взаємодії

між об’єктами та суб’єктами (вихованцями та

вихователями) музичного виховного процесу,

спрямовані на формування музично-естетичної

свідомості, навичок практичної музичної творчості та

особистісних музичних якостей.

Методи музичного виховання в практичній

реалізації мають складові частини — прийоми.

П р и й о м музичного виховання — короткочасна дія

(взаємодія), деталь методу виховання, що реалізується в

умовах конкретної виховної ситуації.

Засобами музичного виховання вважаються

різні види музично-естетичної діяльності, які

реалізуються в процесі вивчення навчальних предметів

музичного циклу, а також у позаурочних формах

організації музично-виховної роботи.

Ці види діяльності можна поділити на суто

н а в ч а л ь н і , н а в ч а л ь н о - і г р о в і ,

с у с п і л ь н о - т в о р ч і т а р о з в а ж а л ь н о -

п р и к л а д н і .

Вибір методів та засобів музичного виховання

залежить від мети, змісту та принципів виховання,

вікових та індивідуальних особливостей вихованців.

Як і всякий суспільний процес, що передбачає

розвиток особистості, музичне виховання має свої

рушійні сили, тобто передумови, які змушують

поступове кількісне і якісне перетворення рівня її

музичної вихованості.

До головної р у ш і й н о ї с и л и процесу

суспільного музичного виховання можна віднести

основне внутрішнє протиріччя, яке визначає

необхідність просування музично-виховного процесу

вперед — суперечність між бажаним і наявним станом

розвитку національної музичної культури у контексті

розвитку світових культуротворчих процесів.

З іншого боку, рушійними силами можуть

виступати особистісні протиріччя, що спонукають

людину до участі в процесі музичного виховання й

розвитку своїх музичних якостей. Ці протиріччя

викликані суперечністю між новими музично-

естетичними потребами, запитами, потягами

особистості та досягнутим рівнем можливостей до їх

задоволення.

Як динамічний процес музичне виховання

особистості у логіці своєї побудови має послідовні

етапи. Ці етапи обумовлюються основними критеріями

музично-естетичної сформованості особистості і

проходять паралельно з етапами формування

особистості в цілому.