1987). Программа была построена на основных идеях,

которые Д.Кабалевский высказало в своих

радиовыступлениях для детей "О чем говорит музыка"

и в своей книге "О трех китах и про многое другое".

Основной целью программы стало решение

задач общего музыкально-эстетического и морального

воспитания школьников, прививание навыков разных

видов музыкально-эстетичной деятельности, здорового

эстетического вкуса, привлечение к участию в

художественном творчестве, старание жить по "законам

красоты".

Д.Кабалевский утверждал, что главная задача —

"…это вызвать у детей и подростков понимания и

ощущение того, что музыка (как и другие виды 77

Н.Крупської, які в музичному вихованні визначали

основне завдання: д о п о м о г т и д и т и н і ч е р е з

м у з и ч н е м и с т е ц т в о н а в ч и т и с я я с н і ш е

м и с л и т и і г л и б ш е в і д ч у в а т и

н а в к о л и ш н є ж и т т я .

"Три кити", як винайшов Д.Кабалевський, —

ц е п і с н я , т а н о к і м а р ш , на яких тримається

музика. Три основних її сфери, до кожної з яких

відносяться такі визначення, як "жанр", "форма", "тип",

"характер", ін.

Пісня, танок та марш в конкретному музичному

матеріалі визначає їхню характерність —

п і с е н н і с т ь , т а н ц ю в а л ь н і с т ь ,

м а р ш е в і с т ь , ( український дослівний переклад) що

при обговоренні на уроках музики створює ситуацію

розмірковування, порівняння.

Генеральна лінія програми визначається темою

— "Музика і життя". Тому музичне навчання тісно

пов’язується з його загальноосвітньою, виховною та

розвиваючою функціями. Це підтверджується і

тематичною побудовою програми. Для кожної чверті

навчального року визначається своя тема і свої

завдання. Між чвертями та роками існує внутрішня

наступність і тісний взаємозв’язок.

У 80-х роках ХХ ст. програма Д.Кабалевського

широко втілювалася в практику роботи українських

шкіл, але сприймалася вона не однозначно. Цьому

сприяли її декілька негативних особливостей.

По-перше — музична змістовність українського

варіанту програми базувалася в основному на

неукраїнській музиці або на русифікованих її варіантах.

По-друге — у програмі значною мірою

нівелювалися традиційні для української школи види

діяльності на уроці — хоровий спів та колективне

музикування.

Але в цілому теоретичні та методичні ідеї

Д.Кабалевського відіграли значну роль у подальшому

становленні та розвитку музичної педагогіки.

2.2. Сутність процесу музичного виховання

та його компоненти

Будь-який виховний процес являє собою

сукупність закономірних і послідовних дій, спрямованих

на досягнення певного результату.

Це процес має двосторонній характер і

припускає як організацію і керівництво, так і власну

діяльнісну активність особистості вихованця. Проте

головна роль у цьому процесі належить педагогу, що

розробляє програму реалізації загальної мети виховання,

обґрунтовано вибирає і застосовує форми організації,

методи і прийоми виховної роботи.

Що варто розуміти під с у т н і с т ю

в и х о в н о г о п р о ц е с у ?

Як філософська категорія сутність означає зміст

даної речі, те, що вона є сама по собі на відміну від всіх

інших речей. У процесуальному значенні сутність

відбиває глибинні зв'язки, внутрішні відношення, що

визначають основні риси і тенденції розвитку даного

искусства) не простое развлечение и не приложение, не

"гарнир" к жизни, которым можно пользоваться и не

пользоваться на свое усмотрение, а важная часть самой

жизни, жизнь в целом и жизнь каждого отдельного

человека…".

В этом он он непосредственно был

последователем Б.Асафъева, А.Луначарского и

Н.Крупской, которые в музыкальном воспитании

определяли основную задачу: п о м о ч ь р е б е н к у

ч е р е з м у з ы к а л ь н о е и с к у с с т в о

н а у ч и т ь с я я с н е е м ы с л и т ь и г л у б ж е

о щ у щ а т ь о к р у ж а ю щ у ю ж и з н ь .

"Три кита", как изобрел Д.Кабалевский, —

э т о п е с н я , т а н е ц и м а р ш , на которых

держится музыка. Три основных ее сферы, к любой из

которых относятся такие определения, как "жанр",

"форма", "тип", "характер", др.

Песня, танец и марш в конкретном

музыкальном материале определяет его характерность

— песенность, танцевальность, маршевость, что при

обсуждении на уроках музыки создает ситуацию

раздумывания, сравнение.

Генеральная линия программы определяется

темой — "Музыка и жизнь". Поэтому музыкальное

обучение тесно связывается с его общеобразовательной,

воспитательной и развивающей функциями. Это

подтверждается и тематическим построением

программы. Для каждой четверти учебного года

определяется своя тема и свои задачи. Между

четвертями и годами существует внутренняя

преемственность и тесная взаимосвязь.

В 80-х годах ХХ ст. программа Д.Кабалевского

широко воплощалась в практику работы украинских

школ, но воспринималась она не однозначно. Этому

оказывали содействие ее несколько отрицательных

особенностей.

Во-первых — музыкальная содержательность

украинского варианта программы базировалась в

основном на неукраинской музыке или на

русифицированных ее вариантах.

Во-вторых — в программе в значительной мере

нивелировались традиционные для украинской школы

виды деятельности на уроке — хоровое пение и

коллективное музицирование.

Но в целом теоретические и методические идеи

Д.Кабалевского сыграли значительную роль в

дальнейшем становлении и развитии музыкальной

педагогики.