- •1. Загальна частина проекту
- •1.1. Характеристика споживачів електроенергії цеха
- •2. Розрахункова частина проекту
- •2.1. Розрахунок електричних навантажень
- •2.1.1. Розрахунок електричних навантажень проектованого цеху
- •2.1.2. Розрахунок електричних навантажень сторонніх споживачів
- •2.1.3. Визначення розрахункового навантаження на освітлення проектованого цеху
- •2.1.4. Визначення сумарного навантаження
- •2.2. Розрахунок і вибір компенсувальних пристроїв
- •2.3.Розрахунок і вибір кількості і потужності силових трансформаторів
- •2.4. Вибір схеми первинних з’єднань
- •2.4.1. Схема приєднання до мережі
- •2.4.3. Вибір вимикача навантаження ввідного пристрою та запобіжника
- •2.4.4. Щит низької напруги підстанції
- •2.5 Вибір і розрахунок схеми цехових електромереж
- •2.5.1. Вибір схеми цехової електричної мережі
- •2.5.2. Розрахунок і вибір розподільчих щитів і ліній дільниць цеху
- •2.6. Розрахунок струмів короткого замикання
- •2.7. Вибір та перевірка автоматичних вимикачів цехової мережі на стійкість до струмів короткого замикання
- •3. Експлуатаційна частина проекту
- •3.1. Захист від надструмів в мережі до 1000 в цеха
- •3.2. Облік сигналізація та вимірювання щита низької напруги цехової підстанції
- •3.3. Телемеханізація та диспечиризація
- •4. Охорона праці та довкілля
- •4.1. Охорона довкілля
- •4.2. Захист від ураження електричним струмом
- •4.3. Розрахунок заземлення цехової трансформаторної підстанції на землю
- •Використана література:
4. Охорона праці та довкілля
4.1. Охорона довкілля
В установах електропостачальних систем небезпека отруєння середовища спричинюється в основному наступними отруйними речовинами:
- пентахлордифенолом (соволом), трихлорбензолом (совтолом), їх сумішшю, які активно високо використовуються в трансформаторах і конденсаторах як негорючі діелектрики;
- ртуттю.
Використання соволу та совтолу в даний час заборонені, але вони зустрічаються в старому обладнанні. Основним заходом захисту від них є реальне збирання та здача на дезактивацію.
Ртуть створює особливу небезпеку у випадках попадання їх у водоймища, оскільки через них вона може попадати в продукти харчування. Основні апарати та прилади в яких присутня ртуть є ртутні розрядні лампи (в тому числі люмінесцентні), ртутні реле та інші пристрої.
Основним заходом боротьби проти забруднення ртуттю являється централізований збір знятих з експлуатації ламп, приладів та апаратів з ртуттю.
Іноді небезпека отруйного забруднення провокується і іншими хімічними речовинами (електролітами джерел струму, розчинниками, тощо). Небезпечним для здоров’я матеріалом також є азбест, який останнім часом замінюють полімерами та іншими безпечними матеріалами.
Нафтопродукти також спроможні викликати певну небезпеку забруднення довкілля під час аварій енергетичних установок, найбільше з них може провокувати трансформаторне масло та рідке паливо (мазут). Основними заходами боротьби з таким забрудненням являється побудова надійних масло збірників під апаратами з маслом, постійний контроль за станом цистерн та маслопроводів, а також утилізація видалених масло продуктів.
4.2. Захист від ураження електричним струмом
Захисти від ураження електричним струмом поділяють на захист від безпосереднього дотику, захист від посереднього дотику та захист від безпосереднього і посереднього дотику.
До захистів від безпосереднього дотику належать:
ізоляція струмовідних частин;
використання огорож та оболонок;
встановлення бар’єрів;
розміщення поза зоною досяжності;
доповнення захисту від безпосереднього дотику застосуванням пристроїв захисного вимкнення, що реагують на диференційні струми (струми спливу на землю).
Захист від посереднього дотику до доступних провідних частин електроустановки з пошкодженою ізоляцією полягає в застосуванні одного чи кількох з наступних заходів:
автоматичне вимкнення живлення;
застосування обладнання з подвійною ізоляцією (чи посиленою або рівноцінною ізоляцією) – обладнання ІІ класу захисту;
ізолювання робочого місця;
застосування незаземленого місцевого вирівнювання потенціалів;
електричне розділення мереж (захисне розділення).
Крім того, існують спеціальні або особливі способи захисту від прямого та непрямого дотику:
із застосуванням наднизьких безпечних та захисних напруг;
із застосуванням наднизьких функційних напруг, а також обмеженням енергії розряду.
4.3. Розрахунок заземлення цехової трансформаторної підстанції на землю
Визначаємо струм однофазного КЗ в мережі 10 кВ:
,
(4.1)
де U н = 10 кВ – номінальна напруга мережі;
l n = 0 – довжина повітряних ліній;
l k = 1,62 км – довжина кабельних ліній
Отримаємо:
Визначаємо опір заземлювачів, заземлення виконується спільним для напруги 10 кВ і 0,4 кВ.
(4.2)
Отримаємо:
Максимально допустимий опір заземлення в мережі 0,4 кВ становить 4 Ом, в мережі 10 кВ – 0,5 Ом, тому приймаємо максимально допустимий опір заземлення 0,5Ом.
Визначаємо опір штучних заземлювачів:
,
(4.3)
де R з = 0,5 Ом – опір заземлення підстанції;
R n – 15,1
Отримаємо:
Для штучних заземлювачів приймаємо пруткові електроди діаметром 12 мм і довжиною 5 м визначаємо опір одного пруткового електрода.
,
(4.4)
де
= 0,2∙104
Ом/м – питомий опір грунту;
= 1,02 -
коефіцієнт підвищення опору
Отримаємо:
При розміщенні електродів в ряд по периметру підстанції кількість їх скаде:
,
(4.5)
де Р = 36 м – периметр підстанції;
d = 3 м – відстань між сусідніми електродами
Отримаємо:
Визначаємо опір заземлюючого пристрою:
,
(4.6)
де η = 0,85 - коефіцієнт екранування
Отримаємо:
=
0,45 Ом менше допустимого R
(шт)
= 0,52 , то кількість заземлювачів вибрана
вірно.
