
- •Політекономія
- •1.Понняття та функції ринкової інфраструктури
- •2.Фірми,їх функції та організаційна структура
- •3.Економічні закони та категорії,їх пізнання та використання
- •4.Агропромислова інтеграція та її форми
- •5.Циклічність суспільного відтворення.Види циклів та їх фази
- •6.Система міжнародних економічних відносин та основні напрями їх розвитку
- •7.Основний капітал.Фізичний і марольний знос.Норма амортизації
- •8.Оборотний капітал.Фонди обігу.Оборотні засоби
- •9.Величина вартості товару та фактори, що на неї впливають
- •10.Ціна та ціноутворення.Види та функції ціни
- •11.Форми і методи державного регулювання економіки
- •12.Предмет та функції політекономії
- •13.Товар та його властивості
- •14.Економічна ефективність та її показники
- •15.Поняття ринку та його структура
- •16.Суть підприємства.Обєкти та субєкти підприємництва
- •17.Прибуток.Економічний прибуток.Норма рентабельності
- •18.Світова торгівля її види та структура
- •Історія економічних вчень
- •1.Розвиток класичної школи політекономії
- •2.Ідейно-теоретичні основи інституціоналізму та етапи його розвитку
- •3.Розвиток економічної теорії в незалежній Україні
- •4.Теорія меркантилізму та її значення
- •5.Особливості теорії циклу а.Хансена
- •6.Основні етапи розвитку економічної науки срср.М.Кондратьєва,о.Челінцев,с.Струмилін
- •7Теорія конвергенції та її суть
- •8.Еволюція кейнсіанства та його основні напрямки
- •Макроекономіка
- •1.Валовий внутрішній продукт та методика його обчислення
6.Основні етапи розвитку економічної науки срср.М.Кондратьєва,о.Челінцев,с.Струмилін
Сучасна світова економічна думка формувалась, об’єднуючи різноманітні напрямки економічного знання. Вона синтезувала досягнення цілих поколінь, добираючи раціональне та відкидаючи дрібне, несуттєве. Кожну із сучасних доктрин чи шкіл було започатковано в минулі століття, і кожна з них розвивалась відповідно до вимог часу та економічної реальності, була породженням конкретних соціально-економічних обставин.
всі економісти ідеологізували економічну науку або сліпо захищали партійні інтереси. Російські марксисти в 20-х—на початку 30-х рр. зробили значний внесок в економічну теорію. З них треба назвати передовсім М. Кондратьєва, О. Чаянова, О. Челінцева, М. Левитського, Є. Слуцького, В. Леонтьєва та багатьох інших.
Варто проаналізувати, наприклад, еволюцію поглядів на оцінку планової роботи у Радянській державі, великого авторитета радянської економічної науки С. Струмиліна. До початку 30-х рр. господарські проблеми планового народного господарства — «кризу збуту» 1923 р., «товарний голод» 1925 р., падіння обсягів виробництва, він зв’язує з помилковою економічною політикою радянських відомств. Так, він указував, що свавільне втручання в якусь ланку економічного організму призводить до негайного розладу всієї системи. Він справедливо зазначає, що більшість негараздів у сільському господарстві пояснюється надто високими цінами на промислові товари, нещадно критикує кредитну політику Держбанку, указуючи, що його діяльність розбалансовує економіку, призводить до криз, стимулює інфляцію. Цікаво, що свою критику Струмилін аргументує з допомогою неокласичних наукових теорій.
Але якщо у 20-ті роках зриви у плановій роботі пояснювалися Струмиліним з класичних позицій, які базувались на тезі про самоврівноваження економіки, то на початку 30-х років його погляди дуже змінилися.
7Теорія конвергенції та її суть
Починаючи з 50-х рр. XX ст., в соціології переважала точка зору (Уоят Ростоу, Деніель Лернер), що існує певна фундаментальна система цінностей, які повинні засвоїти суспільства для того, щоб подолати бар'єр традиційності і модернізуватися — тобто отримати здатність до динамічного розвитку, перебудови і пристосування до швидкозмінного світу
Цю теорію поділяє і відомий польський соціолог Єжи Вятр. Наприкінці 80-х рр. XX ст., перебуваючи в еміграції у Відні, він, разом з іншими вченими зі соціалістичних країн, розробив концепцію змін соціальної організації суспільств радянського типу. Згідно з цією концепцією, існує три напрями розвитку таких суспільств: до крайнього тоталітаризму, до авторитаризму і в бік демократії. Однак третій варіант є мало ймовірним, оскільки йому на заваді стоятиме партійно-державний апарат, який при такому варіанті розвитку подій втратить владу. Відтак — суспільство радянського типу не може еволюціонувати у напрямку "демократичного, гуманного соціалізму" і його демократизація є неодмінно пов'язана із "дерадянизацією".
8.Еволюція кейнсіанства та його основні напрямки
Кейнсіанство набуло світової слави не тільки у зв'язку з теоретичними побудовами і тлумаченнями природи економічний явищ, скільки внаслідок своєї головної політико-економічної настанови - обґрунтування необхідності державного регулювання господарських процесів. Концепція Кейнса склалася після світової кризи 1929-1933 рр. і відображала загальне розчарування в концепції, яка панувала раніше, про ефективну саморегуляцію ринкового господарства.