
- •Граматика як наука про будову мови. Основні поняття граматики (граматичне значення, граматична форма, граматична категорія).
- •Засоби і способи вираження граматичних значень слова в українській мові.
- •Способи вираження г.З.:
- •Проблема виділення частин мови. Принципи їх класифікації.
- •Категорія роду іменників. Іменники спільного роду. Подвійні форми одного роду. Хитання в роді. Рід невідмінюваних іменників.
- •Категорія числа іменників.Іменники singularia tantum, pluralia tantum.
- •Система відмінків в українській мові та їх основні значення.
- •Поділ іменників на відміни і групи.
- •Особливості відмінювання іменників 1 відміни
- •Особливості відмінювання іменників 2 відміни
- •Особливості відмінювання іменників 3 відміни
- •Особливості відмінювання іменників 4 відміни
- •Прикметник, його граматичні категорії. Синтаксична роль.
- •Розряди прикметників за значенням
- •Ступені співвідносної та безвідносної міри якості прикметників та способи їх творення.
- •Ступені безвідносної міри ознаки:
- •Відмінювання прикметників.
- •2)Частиною додатку (сім струн я торкаю), 3) Неузгодженим означенням (я зустрів дівчину п’ятнадцяти років).
- •Групи числівників за будовою
- •Займенник як частина мови, його граматичні категорії та синтаксична роль.
- •Групи займенників за значенням та їх семантико-граматичні особливості
- •Категорія стану дієслова.
- •Категорія способу дієслова. Творення форм способів дієслова
- •Категорія часу дієслова. Творення часових форм (з іст коментарем).
- •Значення і граматичні способи вираження категорії особи дієслова.
- •Безособові дієслова
- •Категорія виду дієслова, способи творення видових форм.
- •Перехідні і неперехідні дієслова
- •Поділ дієслів на дієвідміни. Визначення дієвідміни за основою теперішнього часу та основою інфінітива.
- •Дієприкметник як особлива форма дієслова.
- •Творення дієприкметників.
- •Безособові дієслівні форми на –но, -то.
- •Дієприслівник як особлива форма дієслова.
- •Розряди прислівників за значенням
- •Ступені порівняння прислівників та способи їх творення.
- •Словотвір прислівників
- •Прийменник як частина мови
- •Класифікація прийменників з погляду походження і будови.
- •2) Прості, складні і складені
- •Прості, складні, складені:
- •Особливості вживання деяких прийменникових конструкцій в українській мові порівняно з російською.
- •2) Непохідні- похідні, 3)сурядні - підрядні
- •Сполучники сурядності в с.У.М.
- •Сполучники підрядності у с.У.М.
- •Вигуки як особливий розряд слів. Звуконаслідувальні слова.
- •Синтаксична роль:
- •Розряди вигуків за походженням
- •2) Словотворчі; 3) формотворчі;
- •Перехідні явища в системі частин мови.
Групи займенників за значенням та їх семантико-граматичні особливості
Особові – вказують на особу : я, ми (перша особа), ти, ви (друга особа), він, вона, воно, вони (третя особа).
Зворотний – себе. Вказує на ту особу, яка виконує дію.
Присвійні – вказують на належність предмета першій особі – мій, наш; другій – твій, ваш; третій – його, їхній; особі яка виконує дію – свій; н6а належність предме третій особі однини вказують особові займен в Р.В. його, її.
Вказівні – вказують на предмет (оцей, отой), на ознаку (такий, отакий), на кількість (стільки).
Означальні – весь(увесь), всякий, кожний, інший, сам, самий.
Питальні – явл собою запитання до імен ( хто, що), до прикметн (який, чий), до числівник (скільки, котрий).
Відносні – ті, що й питальні, але вони вживаються для приєднання підрядних речень до головних.
Неозначені – утв від питальн за допомогою часток –аби, -де, -сь. (пиш разом), хтозна, казна, бозна, будь, небудь (через дефіс).
Заперечні – утв від питальн за доп частки ні (пиш разом): ніхто, ніщо, ніякий.
Відмінювання займенників. Суплетивні форми.
Займенники наш, ваш, всякий, всілякий, інший, самий, сам, такий, який, котрий, кожен, відмінюються як прикметники твердої групи, а займенник їхній – як прикметник м’якої.
Неозначені та заперечні займенники відмінюються лише в основній частині за зразком тих займенників, від яких утворені.
Особливістю відмінювання форм неозн і заперечн займенників є розділення словотворчої частки і власне займенника прикметником: ні в кого (нікОго, нІкого), аби з ким (але абИким).
У Н.В. Ч.Р означальні займенники мають фонет варіанти – весь, увесь.
Дієслово, його граматичні категорії, синтаксична роль.
Дієслово – це повнозначна частина мови, що служить для вираження динамічної ознаки (дії, стану) у процесі її тривання, розгортання, або становлення. Має граматичні категорії: виду, стану, способу, часу, особи, перехідності.
Поняття процесу передбачає певні зміни: рух, дію, які відб в часі. Значення часу є визначальною ознакою будь-якого дієслова. Під процесом розуміють різноманітні явища (фізичну дію, стан, перебування в просторі, вияв звукових явищ, вияв ознаки (світліти), думки (мислити), ставлення (поважати). Отже, категоріальне значення дієслова – це дія, як процес.
Синтаксичні функції: дієслова поділ на сам ост і служб, допоміжні.
Синтаксичні властивості:
Присудок.
Підмет (жити – батьківщині служити)
Додаток (наказую серцю забути)
Означення (рішення виступити на світанку прийшло не відразу)
Обставина (прилетіли зозуленьки над нею кувати) <-обставина мети.
Категорія стану дієслова.
Це граматична категорія яка виражає відношення між дією, дійовою особою (суб’єкт дії) і предметом (те сама що й об’єкт дії), на який спрямована дія. Суб’єкт виконує дію, яка спрямована на об’єкт. Цю категорію можуть мати лише перехідні слова, та неперехідні з постф ся, що утв від неперехідн (одягатися). Решта не перехід дієслів перебувають поза категор стану.
Дієсл бувають в активному, пасивному, зворот станах (загально-зворотні).
Дійсний стан – стан при якому суб’єкт у Н.В. займає позицію підмета і спрямовує дію на прямий об’єкт, виражений З.В. без прийменника (прямий додаток).При пасивному стані суб’єкт дії є пасив носієм дії, виражений О.В, і займає позицію непрямого додатка. (картина малюється художником).
Зворотні, або зворотно-середні – дієслова на постф ся, що утв від перехідних дієслів, але не можуть мати при собі додатка в О.В. Дієсл зворотнього стану поділ на:
загально-зворотні – означ дію, яка поширюється на суб’єкт (вдягатися, взуватися).
Взаємо-зворотні – означ дію, яка взаємно спрямована на обидва суб’єкти, кожний з яких, одночасно є і об’єктом (цілуватися, обніматися)
Безобєктно-зворотні – означ дію поза відношенням до об’єкта, яка виражає властивість або х-ку суб’єкта (пес кусається, папір рветься, кіт шкрябається).
Пасивно-зворотні – означ дію такої діючої особи, яка вираж додатком у давальн відмінку (мені пригадується минуле літо).
За Виноградовим категор стану не мають:
Всі неперехідні слова без постф ся (зеленіти, молодіти)
Не перехід слова з постф ся, що без постф не вживаються (боятися, сміятися)
Дієсл з постф ся від не перехід дієсл, що можуть вжив без постф (стукати, стукатися).
Неперех дієслова (світає, темніє)
Не перехід дієсл, лексичне значеня яких відрізн від відповідних дієслів без постф ся (добити, добитися).