Групи займенників за значенням та їх семантико-граматичні особливості

• Особові – вказують на особу : я, ми (перша особа), ти, ви (друга особа), він, вона, воно, вони (третя особа).

• Зворотний – себе. Вказує на ту особу, яка виконує дію.

• Присвійні – вказують на належність предмета першій особі – мій, наш; другій – твій, ваш; третій – його, їхній; особі яка виконує дію – свій; н6а належність предме третій особі однини вказують особові займен в Р.В. його, її.

• Вказівні – вказують на предмет (оцей, отой), на ознаку (такий, отакий), на кількість (стільки).

• Означальні – весь(увесь), всякий, кожний, інший, сам, самий.

• Питальні – явл собою запитання до імен ( хто, що), до прикметн (який, чий), до числівник (скільки, котрий).

• Відносні – ті, що й питальні, але вони вживаються для приєднання підрядних речень до головних.

• Неозначені – утв від питальн за допомогою часток –аби, -де, -сь. (пиш разом), хтозна, казна, бозна, будь, небудь (через дефіс).

• Заперечні – утв від питальн за доп частки ні (пиш разом): ніхто, ніщо, ніякий.

Відмінювання займенників. Суплетивні форми.

Займенники наш, ваш, всякий, всілякий, інший, самий, сам, такий, який, котрий, кожен, відмінюються як прикметники твердої групи, а займенник їхній – як прикметник м’якої.

Неозначені та заперечні займенники відмінюються лише в основній частині за зразком тих займенників, від яких утворені.

Особливістю відмінювання форм неозн і заперечн займенників є розділення словотворчої частки і власне займенника прикметником: ні в кого (нікОго, нІкого), аби з ким (але абИким).

У Н.В. Ч.Р означальні займенники мають фонет варіанти – весь, увесь.

Дієслово, його граматичні категорії, синтаксична роль.

Дієслово – це повнозначна частина мови, що служить для вираження динамічної ознаки (дії, стану) у процесі її тривання, розгортання, або становлення. Має граматичні категорії: виду, стану, способу, часу, особи, перехідності.

Поняття процесу передбачає певні зміни: рух, дію, які відб в часі. Значення часу є визначальною ознакою будь-якого дієслова. Під процесом розуміють різноманітні явища (фізичну дію, стан, перебування в просторі, вияв звукових явищ, вияв ознаки (світліти), думки (мислити), ставлення (поважати). Отже, категоріальне значення дієслова – це дія, як процес.

Синтаксичні функції: дієслова поділ на сам ост і служб, допоміжні.

Синтаксичні властивості:

• Присудок.

• Підмет (жити – батьківщині служити)

• Додаток (наказую серцю забути)

• Означення (рішення виступити на світанку прийшло не відразу)

• Обставина (прилетіли зозуленьки над нею кувати) <-обставина мети.

Категорія стану дієслова.

Це граматична категорія яка виражає відношення між дією, дійовою особою (суб’єкт дії) і предметом (те сама що й об’єкт дії), на який спрямована дія. Суб’єкт виконує дію, яка спрямована на об’єкт. Цю категорію можуть мати лише перехідні слова, та неперехідні з постф ся, що утв від неперехідн (одягатися). Решта не перехід дієслів перебувають поза категор стану.

Дієсл бувають в активному, пасивному, зворот станах (загально-зворотні).

Дійсний стан – стан при якому суб’єкт у Н.В. займає позицію підмета і спрямовує дію на прямий об’єкт, виражений З.В. без прийменника (прямий додаток).При пасивному стані суб’єкт дії є пасив носієм дії, виражений О.В, і займає позицію непрямого додатка. (картина малюється художником).

Зворотні, або зворотно-середні – дієслова на постф ся, що утв від перехідних дієслів, але не можуть мати при собі додатка в О.В. Дієсл зворотнього стану поділ на:

• загально-зворотні – означ дію, яка поширюється на суб’єкт (вдягатися, взуватися).

• Взаємо-зворотні – означ дію, яка взаємно спрямована на обидва суб’єкти, кожний з яких, одночасно є і об’єктом (цілуватися, обніматися)

• Безобєктно-зворотні – означ дію поза відношенням до об’єкта, яка виражає властивість або х-ку суб’єкта (пес кусається, папір рветься, кіт шкрябається).

• Пасивно-зворотні – означ дію такої діючої особи, яка вираж додатком у давальн відмінку (мені пригадується минуле літо).

За Виноградовим категор стану не мають:

• Всі неперехідні слова без постф ся (зеленіти, молодіти)

• Не перехід слова з постф ся, що без постф не вживаються (боятися, сміятися)

• Дієсл з постф ся від не перехід дієсл, що можуть вжив без постф (стукати, стукатися).

• Неперех дієслова (світає, темніє)

• Не перехід дієсл, лексичне значеня яких відрізн від відповідних дієслів без постф ся (добити, добитися).