2)Частиною додатку (сім струн я торкаю), 3) Неузгодженим означенням (я зустрів дівчину п’ятнадцяти років).

Розряди числівників за значенням

Поділяються на означено-кількісні і неозначено-кількісні.

Означено-кількісні позн кількість, яка скл з певного числа одиниць або з певного числа частин цілого. Поділяються на: 1) власне кількісні, 2) збірні, 3) дробові.

Власне кількісні – означають кількість предметів, або абстрактну кількість у цілих одиницях.

Збірні - позначають кількість предметів як одне ціле, сукупність.

Дробові – означають кількість, що склад з повного числа част цілого, вони, на відміну від інших, вживаються при іменниках, які не піддаються лічбі.

Неозначено-кількісні – становлять невелику групу слів, точно не визначених, узагальнених кількісних понять (багато, небагато, мало, немало, кілька, декілька і т.п.).

Групи числівників за будовою

За структурою, числівники поділяються на прості, складні і складені.

Прості:

• Назви чисел першого десятка: сто, тисяча, сорок, мільйон, нуль.

• Збірні числівники: двоє, троє, четверо, обоє.

• Неозначено кількісні числівники: кілька, декілька, багато.

Складні:

• Назви чисел другого десятка від 11-19.

• Назви десятків крім 40.

• Назви сотень крім 100

• Збірні числівники: обидва, обидві, одинадцятеро.

• Дробові числівники: півтора, півтори, півтораста.

• Познач. Кількісні: кількадесят.

Складені:

Сполучення двох-трьох і більшої кількості складних і простих числівників (триста сорок шість).

Правопис і відмінювання числівників

Відмінювання:

Числівник 5. до цієї групи належать числа від 5-30; від 50-80. Числ 40, 90, 100 скл з інш тип відмін. В усіх відмінках, крім Н.В і З.В. флокс «а».

Скл числівн на позн сотень від 200 до 900 у них відмінюються обидві частини.

Числівн 0, тисяча, млн., млрд., мають іменниковий тип словозміни.

Збірні числ у непрямих відм мають форми власне кількісних числівників.

Дробові числа мають змішаний тип словозміни чисельн. відм міняються як власне кількісні, а знамен як порядковий прикм.

Сполучуваність числівників з іменниками

Після числівників 2, 3, 4 іменник завжди стоїть у формі Н.В. множини, з наголосом род відм. (дев’яносто два роки, три апельсини). Імен із суф ин, який зникає у формі множини та імен чол.. в значенні лічильного слова з числівниками 2, 3, 4 вжив у формах Р.В. однини. Прикм після числівників 2, 3, 4 вжив у формі Н.В. Р.В. або З. В множини. Збірні числівники можна поєднати з іменниками із назвами осіб чол. статі, з ім. pl.tantum , що позначають парні предмети. (Четверо окулярів). В окр випадках може сполучатися з ім. С.Р. які позначають предмет. Після обидва, обидві, імен вжив в Н.В. множини. З неозначено-кількісним числівником, імен вжив у Р.В. Дробові числівн вимагають від іменника Р.В. однини. Коли дробові частини приєднують прийменник «з», то керований іменник залеж від числівника, що виражає цілу частину змішаного дробу.

Займенник як частина мови, його граматичні категорії та синтаксична роль.

Займенник – повнозначна змінна частина мови, яка об’єднує слова, що вказують на предмети, ознаки, кількості чи порядок, не називаючи їх. Граматичні категорії: змінюються за відмінками, родами, числами. Синтаксична функція: може виступати в ролі займенника, прикметника, числівника.

Особливості граматичних категорій займенника.

3 якою частиною мови співвід­носяться	3 іменниками	3 прикметниками	3 числівниками
	Я, ти, ми ви, він, вона, вони, себе, хто, хтось, що, щось, хто-небудь, що-небудь, дехто, ніщо, абищо, ніхто, та ін.	Цей, той, такий, кож­ний, усякий, увесь, мій, твій, свій, наш, ваш, їх­ній, який, чий, ніякий, ні­чий, деякий, якійсь, сам та ін.	Стільки, скількись, скі­льки, котрий, будь-скільки, аніскільки та ін.
Як змінюються	За відмінками (як імен­ники). Деякі (він, вона, воно) мають рід, вказу­ють на особу (я, ти ...).	За родами, відмінками й числами (як прикмет­ники).	За відмінками (як кіль­кісні та порядкові чи­слівники).
Синтак­сична роль	Як у іменника.	Як у прикметника.	Як у числівника.