
- •Граматика як наука про будову мови. Основні поняття граматики (граматичне значення, граматична форма, граматична категорія).
- •Засоби і способи вираження граматичних значень слова в українській мові.
- •Способи вираження г.З.:
- •Проблема виділення частин мови. Принципи їх класифікації.
- •Категорія роду іменників. Іменники спільного роду. Подвійні форми одного роду. Хитання в роді. Рід невідмінюваних іменників.
- •Категорія числа іменників.Іменники singularia tantum, pluralia tantum.
- •Система відмінків в українській мові та їх основні значення.
- •Поділ іменників на відміни і групи.
- •Особливості відмінювання іменників 1 відміни
- •Особливості відмінювання іменників 2 відміни
- •Особливості відмінювання іменників 3 відміни
- •Особливості відмінювання іменників 4 відміни
- •Прикметник, його граматичні категорії. Синтаксична роль.
- •Розряди прикметників за значенням
- •Ступені співвідносної та безвідносної міри якості прикметників та способи їх творення.
- •Ступені безвідносної міри ознаки:
- •Відмінювання прикметників.
- •2)Частиною додатку (сім струн я торкаю), 3) Неузгодженим означенням (я зустрів дівчину п’ятнадцяти років).
- •Групи числівників за будовою
- •Займенник як частина мови, його граматичні категорії та синтаксична роль.
- •Групи займенників за значенням та їх семантико-граматичні особливості
- •Категорія стану дієслова.
- •Категорія способу дієслова. Творення форм способів дієслова
- •Категорія часу дієслова. Творення часових форм (з іст коментарем).
- •Значення і граматичні способи вираження категорії особи дієслова.
- •Безособові дієслова
- •Категорія виду дієслова, способи творення видових форм.
- •Перехідні і неперехідні дієслова
- •Поділ дієслів на дієвідміни. Визначення дієвідміни за основою теперішнього часу та основою інфінітива.
- •Дієприкметник як особлива форма дієслова.
- •Творення дієприкметників.
- •Безособові дієслівні форми на –но, -то.
- •Дієприслівник як особлива форма дієслова.
- •Розряди прислівників за значенням
- •Ступені порівняння прислівників та способи їх творення.
- •Словотвір прислівників
- •Прийменник як частина мови
- •Класифікація прийменників з погляду походження і будови.
- •2) Прості, складні і складені
- •Прості, складні, складені:
- •Особливості вживання деяких прийменникових конструкцій в українській мові порівняно з російською.
- •2) Непохідні- похідні, 3)сурядні - підрядні
- •Сполучники сурядності в с.У.М.
- •Сполучники підрядності у с.У.М.
- •Вигуки як особливий розряд слів. Звуконаслідувальні слова.
- •Синтаксична роль:
- •Розряди вигуків за походженням
- •2) Словотворчі; 3) формотворчі;
- •Перехідні явища в системі частин мови.
Особливості відмінювання іменників 4 відміни
До поданих іменників доберіть спільнокореневі іменники, що означають назви малят. Запишіть слова
парами.
Білка — білченя.
Заєць, вовк, лев, слон, жираф, динозавр.
Кішка, кішечка, кошеня, котик; козенятко, козлик, козеня, козлят-ко, кізка; пташенятко, пташеня, пташечка, пташинка, птах.
ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЧЕТВЕРТОЇ ВІДМІНИ
ОДНИНА МНОЖИНА
Н. лоша ім'я лошата імена
Р. лошати імені (ім'я) лошата імен
Д. лошаті імені лошатам іменам
Зн. лоша ім'я лошата, лошата імена
Ор. лошам іменем (ім'ям) лошатами іменами
М. (на) лошаті (в) імені (на) лошатах (в)іменах
Кл. лоша ім'я лошата імена
Суфікси -от-, -ят- з'являються в родовому, давальному та місцевому відмінках іменників четвертої відміни однини: лошати, ягняті, малят.
Суфікс -єн- буває в усіх відмінках однини, крім називного, знахідного та кличного, а також у всіх відмінках множини: племені, імен.
У знахідному відмінку множини іменники — назви істот мають паралельні форми: Погнав пасти телят (або телята ), а пригнав гусенят (або гусенята). (Народна творчість).
Форми іменників — назв неістот у знахідному відмінку множини збігаються з називним відмінком множини: розмалюємо горнята; пам'ятаємо імена.
3 основою на нешиплячий (теля) 3 основою на шиплячий (лоша) 3 основою на нешиплячий (теля)
3 основою на шиплячий (лоша)
До четвертої вiдмiни належать iменники середнього роду, якi при вiдмiнюваннi набувають суфiксiв -ат (-ят), -ен.
В іменниках IV відміни в усіх непрямих відмінках, крім орудного відмінка однини, з'являється суфікс -ат-. В орудному відмінку однини іменники мають лише закшчення -ам (без суфікса -ат-): каченям, гусям, лошам, коліщам.
Іменник плем 'я відмінюється так само, як ім'я.
Іменники тім 'я і вим 'я за характером відмінкових форм належать скоріше до II, ніж до IV відміни.
Прикметник, його граматичні категорії. Синтаксична роль.
Прикметник – самостійна, повнозначна частина мови, що передає процесуальну ознаку предмета, виражену категоріями роду, числа, відмінку. Відповідає на питання який, чий котрий. Під ознакою розуміють властивість, якість, відношення явища, якими хар предмет.
Значення ознаки предмета мають засоби вираження: закінчення. Категоріальне значення може виражатися двома способами: Безпосередньо (поза відношення ознаки до інших предметів, ознак, подій); опосередковано (шляхом відношення його до інш предметів, подій, ознак).
У реченні може виступати: означенням, іменною частиною складеного присудка ( степ був одноманітний, безмежний).
Розряди прикметників за значенням
Якісні |
Відносні |
Присвійні |
Порядкові |
Виражають прямі, безпосередні ознаки предметів, які можуть виявлятися різною мірою: білий, світлий, широкий, сміливий, старий, добрий. |
Виражають ознаку предмета за відношенням до: а) матеріалу - дубовий, скляний; б) особи - студентський; в) явища - сніговий; г) часу, місця, дії - вечірній, міський. |
Називають ознаку, що виражає належність предмета людині або тварині і відповідає на питання чий? заячий, мамин, братів. |
Утв від числівн слова, що виражають ознаку предм щодо його порядкового місця серед інш таких же предметів. |
Якісні: відповідають на питання який, яка, яке. У різних предметах ці ознаки можуть мати неоднакову міру вияву, ступені порівняння.
Відносні: виражають ознаку, що є стабільною щодо міри та інтенсивності вияву і хар предмет за відношенням його до інших предметів, дії, обставини. Відп на питання як і якісні.
Присвійні: виражає постійні щодо міри вияву не безпосередні озн, які хар предмет за належністю його конкр особі чи істоті.
Порядкові:Утв від числівн слова, що виражають ознаку предм щодо його порядкового місця серед інш таких же предметів. Відп на питання котрий, котра, котре.
Повні та короткі форми прикметників. Їх стилістичні властивості та сфера вживання.
Повна |
Коротка |
|
стягнена (скорочена): синя, добра, зелене, мужні |
нестягнена: синяя, добрая, зеленеє, мужнії |
Форма чоловічого роду називного (знахідного) відмінка однини окремих якісних прикметників ладен, годен, певен, зелен, повен. |
Загальновживана форма |
Вживається в поетичному мовленні, у фольклорних творах. |
Повні – відмінювані прикметники. Можуть мати стягнену і нестягнену форму. Стягнені належать до стилістично-нейтральних форм, що використовуються у будь якому стилі. Нестягнені – використовуються переважно у фольклорі, поезії.
Короткі – не відмінювані. Вони дуже обмежені у вживанні. Використовуються у фольклорі, поезії., розмовна мова.