Категорія роду іменників. Іменники спільного роду. Подвійні форми одного роду. Хитання в роді. Рід невідмінюваних іменників.

Усі іменники у формі однини мають рід. Множина – не має. Іменники типу ножиці, окуляри, фінанси, канікули, відносяться до парного роду. Спільний, або подвійний рід:

Рід невідмінюваних імен.. Назви осіб чоловічої статі належать до Ч.Р. (аташе). Назви осіб жін статі – до Ж.Р. (мадам, міс). Невідмінювані імен, що означають тварин – Ч.Р. Виняток – Цеце(муха), івасі (риба). Субстантивовані невідмінювані слова належать до С.Р. Невідмінювані імен, що назив неістот – С.Р. До Ж.Р. належать кольрабі, авеню, салямі.

Загальна кількість назв осіб утворюють паралельні форми жін і чол. роду: журналіст, лікар, дипломник, доцент.

Категорія числа іменників.Іменники singularia tantum, pluralia tantum.

Граматичними ознаками числа є: си-ма відмінкових форм, окрема для однини і множини, відповідний синтаксичний зв'язок з іншими словами в реченні, специфічні засоби словотворення, інколи наголос.

Однина означає один предмет з ряду однорідних. Окрім свого осн значення може виражати узагальнення без вказівки на кількість, і множ не утворюється.Протиставленя однини множині може бути не чітким, однина може виражати сукупність, відповідні множинні форми вказують на більшу кількість, число таких скупчень.

Іменники , що мають форму тільки однини – ST, або однинні (дружба, студентство).

Причина вживання іменників тільки в одн полягає в їх семантиці, бо вони виражають назви понять, предметів, які не слід визначати у якійсь кількості, хоча форми множини від таких іменників утворити можна. Воднині функціонують: збірні ім.; ім. з абстрактним значенням, що познач. – назви дії і стану, властивостей і якостей, назви почуттів, суспільних течій і напрямів.

Іменники, що вжив лише у множині PT – сани, граблі, нари.

Означають назви: предметів, що скл з декількох часин, сукупність маси матеріалу, речовини, проміжок часу, назви складних або тривалих дій, деякі назви населених пунктів.

Є іменники для яких властива і однина, і множина (вовк – вовки).

Система відмінків в українській мові та їх основні значення.

Категор відмінка – відношення імен до інших слів у словосполученні чи реченні, які виражаються у протиставлених рядах граматичних форм, як і категорія числа, категорія відмінка є словозмінною. Категорія відмінка становить 7 відмінкових форм, які розрізняються морфологічними значеннями і си-мою закінчень. Ф-я відмінків: зв'язок імен в словосполученні і реченні з іншими словами.

Значення відмінків – Об’єктивне (значення відношення предмета до дії, яка на нього спрямована), суб’єктивне (значення відношення предмета до дії, яка виконується предметом, або до стану и озн, носієм яких він є), атрибутивне (відношення предмета до дії, до інш предмета, до озн, стану, певної ситуації, які хар-ть цей предмет).

Н.В. – має значення суб’єкта, атрибута, атрибута у ф-ї прикладки.

Р.В – може мати значення обєкні, обставинні, значеня належності особі чи предметові.

Д.В, - виражає особу або предмет, для яких чи на користь яких відбувається дія. Означає: особу якій приписується певний стан.

З.В. – вираження прямого об’єкта. Значення часу, місця.

О.В. значення: знаряддя і способу дії, засобу пересування, суб’єкта дії, співучасника діяча, обставинної характеристики.

М.В. – значення обмежені. Має такі значення: місця дії, часу, об’єктне.

К.В. – виконує в реченні ф-ю звертання до адресата мовлення.