Перехідні явища в системі частин мови.

В С.У.М виділяють такі типи перехідних явищ: субстантивація, ад’єктивація, прономеналізація, вербалізація, нумералізація, адвербіалізація, препозиціоналізація, артикуляція, інтерєктивація.

Субстантивація – перехід інших частин мови в іменники, набуття синтаксичних властивостей і категоріального значення іменника. Субстантивуватися можуть прикметники (пальне, слідчий), дієприкметники (полонена, наречена), числівники (п’ять(одержав), прислівники (завтра належить нам), особові займенники (відстоювати власне Я), службові слова (ти часто кажеш ні), вигуки (доносилось голосне УРА!).

Ад’єктивація (ад’єктив – прикметн) – перхід інших частин мови у прикметник, набуття синт ф-й і категор значення прикметника. Ад’єктивуватися можуть: дієприкметники (смажен, варене, квашене), неозначені займенники (хочу купити не будь-яку сукню, а найкращу), числівник «один» (у нас одна мета(в значенні «спільна»).

Прономеналізіція – перехід інших Ч.М. у займенник, набуття вказівної ф-ї у знаменника. Прноменалізуватися можуть: іменники (одна дівчина розповідала), прикметники (цілий, певний, останній).

Вербалізація – перехідінш Ч.М. у дієслово.

Нумералізація – перехід інших Ч.М у числівник. Це стос іменника.

Адвербіалізація – перехід інш Ч.М. у прислівник. Адвербіалізуються іменники (страх як хотілося на море), прикметники.

Препозиціоналізація – перехід інш Ч.М у прийменники: 1) прислівники із знач місця (назустріч дув вітер, іду назустріч вітрові); 2) іменники (накреслити коло, коло млина).

Коньюкціоналізація – перехід різних Ч.М. у сполучники: 10числівники часу (коли ж я просвіток побачу), 2) займенники (ЧИМ(займ) ти здивуєш мене; ЧИМ(спол) далі в ліс).

Інтерєктивація – перехід інших Ч.М. у вигуки.

• господи, горе, лихо (імен).

• Пробач, прощай (дієсл)

• Гей (займ).

Перехід буває повним або частк.

Партикуляція – зустр рідко.