- •Граматика як наука про будову мови. Основні поняття граматики (граматичне значення, граматична форма, граматична категорія).
- •Засоби і способи вираження граматичних значень слова в українській мові.
- •Способи вираження г.З.:
- •Проблема виділення частин мови. Принципи їх класифікації.
- •Категорія роду іменників. Іменники спільного роду. Подвійні форми одного роду. Хитання в роді. Рід невідмінюваних іменників.
- •Категорія числа іменників.Іменники singularia tantum, pluralia tantum.
- •Система відмінків в українській мові та їх основні значення.
- •Поділ іменників на відміни і групи.
- •Особливості відмінювання іменників 1 відміни
- •Особливості відмінювання іменників 2 відміни
- •Особливості відмінювання іменників 3 відміни
- •Особливості відмінювання іменників 4 відміни
- •Прикметник, його граматичні категорії. Синтаксична роль.
- •Розряди прикметників за значенням
- •Ступені співвідносної та безвідносної міри якості прикметників та способи їх творення.
- •Ступені безвідносної міри ознаки:
- •Відмінювання прикметників.
- •2)Частиною додатку (сім струн я торкаю), 3) Неузгодженим означенням (я зустрів дівчину п’ятнадцяти років).
- •Групи числівників за будовою
- •Займенник як частина мови, його граматичні категорії та синтаксична роль.
- •Групи займенників за значенням та їх семантико-граматичні особливості
- •Категорія стану дієслова.
- •Категорія способу дієслова. Творення форм способів дієслова
- •Категорія часу дієслова. Творення часових форм (з іст коментарем).
- •Значення і граматичні способи вираження категорії особи дієслова.
- •Безособові дієслова
- •Категорія виду дієслова, способи творення видових форм.
- •Перехідні і неперехідні дієслова
- •Поділ дієслів на дієвідміни. Визначення дієвідміни за основою теперішнього часу та основою інфінітива.
- •Дієприкметник як особлива форма дієслова.
- •Творення дієприкметників.
- •Безособові дієслівні форми на –но, -то.
- •Дієприслівник як особлива форма дієслова.
- •Розряди прислівників за значенням
- •Ступені порівняння прислівників та способи їх творення.
- •Словотвір прислівників
- •Прийменник як частина мови
- •Класифікація прийменників з погляду походження і будови.
- •2) Прості, складні і складені
- •Прості, складні, складені:
- •Особливості вживання деяких прийменникових конструкцій в українській мові порівняно з російською.
- •2) Непохідні- похідні, 3)сурядні - підрядні
- •Сполучники сурядності в с.У.М.
- •Сполучники підрядності у с.У.М.
- •Вигуки як особливий розряд слів. Звуконаслідувальні слова.
- •Синтаксична роль:
- •Розряди вигуків за походженням
- •2) Словотворчі; 3) формотворчі;
- •Перехідні явища в системі частин мови.
Класифікація прийменників з погляду походження і будови.
Розряди за значенням:
Прийменники поділяються на: 1)первинні (непохідні),
вторинні (похідні)
2) Прості, складні і складені
Первинні та вторинні:
За походженням прийменники поділяються на первинні (непохідні) і вторинні (похідні):
прийменники
приклади
первинні біля, без, в (у), від (од), для, до, з (із, зі, зо), за, над (наді), під (піді), о (об), через
вторинні поряд, коло, кінець, край, незважаючи на, зважаючи на, поблизу
До первинних (непохідних) належать прийменники, походження яких зараз важко встановити (саме тому, з сучасної точки зору, вони й вважаються непохідними). Це- прийменники за, від (од), без, для, на, в (у), до, з, між, крізь, під, по, при, ради, через, о (об).
До вторинних належать прийменники, походження яких можна встановити, оскільки вони зберегли зв'язок з формами тих слів, від яких утворилися.
До них належать прийменники, що утворюються:
переходом з інших частин мови: іменника (край, кінець, коло), дієприслівника (незважаючи на, зважаючи на), прислівника (поряд, поблизу, навпростець);
поєднанням двох або кількох прийменників (задля, поза, поміж, з-за, з-під).
Первинних прийменників значно менше, ніж вторинних. Частина первинних прийменників може вживатися з формами багатьох відмінків: було в мене (родовий)- покласти в шухляду (знахідний)- побачити під стріхою (орудний).
Усі вторинні прийменники здебільшого вживаються тільки з формою одного відмінка: згідно з інструкцією (орудний), центр міста (родовий).
Первинні прийменники часто бувають багатозначними, вторинні, як правило, однозначні.
Прості, складні, складені:
За будовою прийменники поділяються на прості, складні і складені:прості по, про, у, без, коло, протягом
складні з-поперед, з-за, понад, довкола
складені з метою, паралельно з, згідно з, відповідно до
Прості прийменники складаються з однієї частини. Це можуть бути як похідні, так і непохідні прийменники (до, по, край, близько).
Складні прийменники утворюються поєднанням кількох простих. Це похідні прийменники, утворені складанням двох або кількох непохідних прийменників. Непохідні прийменники легко вичленовуються у складі похідних складних прийменників (заради, з-попід, понад, поза, з-під).
Складні прийменники пишуться разом (понад, навколо, напроти), крім тих, що починаються на з, із (пишуться через дефіс: з-за, з-під, з-посеред).
Складені прийменники складаються з двох частин, що пишуться окремо. Це- похідні прийменники, утворені поєднанням форм прислівників та іменників з непохідними прийменниками (нарівні з, на чолі, одночасно з, за допомогю, в галузі).
У складених прийменниках усі слова пишуться окремо (на відміну, від, поряд з, у зв’язку з); виняток становить прийменник внаслідок.
Якщо ж поєднання прийменника з іменником чи іншою частиною мови переходить у прислівник, така сполука пишеться разом (зустрілися утрьох, це було вперше).
Є частина прийменників, які здатні утворювати синонімічні конструкції (напр., коло- біля- близько- поблизу- при- поруч: коло ялинки- біля ялинки- близько ялинки- поблизу ялинки- при ялинці- поруч з ялинкою; на- в: на полі- в полі; до- на- в(у):до Києва- на Київ- у Києві);
До деяких прийменників, що закінчуються на приголосний, додається і або о (переді(о) мною, зі страху).
