
- •Граматика як наука про будову мови. Основні поняття граматики (граматичне значення, граматична форма, граматична категорія).
- •Засоби і способи вираження граматичних значень слова в українській мові.
- •Способи вираження г.З.:
- •Проблема виділення частин мови. Принципи їх класифікації.
- •Категорія роду іменників. Іменники спільного роду. Подвійні форми одного роду. Хитання в роді. Рід невідмінюваних іменників.
- •Категорія числа іменників.Іменники singularia tantum, pluralia tantum.
- •Система відмінків в українській мові та їх основні значення.
- •Поділ іменників на відміни і групи.
- •Особливості відмінювання іменників 1 відміни
- •Особливості відмінювання іменників 2 відміни
- •Особливості відмінювання іменників 3 відміни
- •Особливості відмінювання іменників 4 відміни
- •Прикметник, його граматичні категорії. Синтаксична роль.
- •Розряди прикметників за значенням
- •Ступені співвідносної та безвідносної міри якості прикметників та способи їх творення.
- •Ступені безвідносної міри ознаки:
- •Відмінювання прикметників.
- •2)Частиною додатку (сім струн я торкаю), 3) Неузгодженим означенням (я зустрів дівчину п’ятнадцяти років).
- •Групи числівників за будовою
- •Займенник як частина мови, його граматичні категорії та синтаксична роль.
- •Групи займенників за значенням та їх семантико-граматичні особливості
- •Категорія стану дієслова.
- •Категорія способу дієслова. Творення форм способів дієслова
- •Категорія часу дієслова. Творення часових форм (з іст коментарем).
- •Значення і граматичні способи вираження категорії особи дієслова.
- •Безособові дієслова
- •Категорія виду дієслова, способи творення видових форм.
- •Перехідні і неперехідні дієслова
- •Поділ дієслів на дієвідміни. Визначення дієвідміни за основою теперішнього часу та основою інфінітива.
- •Дієприкметник як особлива форма дієслова.
- •Творення дієприкметників.
- •Безособові дієслівні форми на –но, -то.
- •Дієприслівник як особлива форма дієслова.
- •Розряди прислівників за значенням
- •Ступені порівняння прислівників та способи їх творення.
- •Словотвір прислівників
- •Прийменник як частина мови
- •Класифікація прийменників з погляду походження і будови.
- •2) Прості, складні і складені
- •Прості, складні, складені:
- •Особливості вживання деяких прийменникових конструкцій в українській мові порівняно з російською.
- •2) Непохідні- похідні, 3)сурядні - підрядні
- •Сполучники сурядності в с.У.М.
- •Сполучники підрядності у с.У.М.
- •Вигуки як особливий розряд слів. Звуконаслідувальні слова.
- •Синтаксична роль:
- •Розряди вигуків за походженням
- •2) Словотворчі; 3) формотворчі;
- •Перехідні явища в системі частин мови.
Розряди прислівників за значенням
Означальні |
Обставинні
|
Модальні
|
|
||||||
Якісно- означальні |
Способу дії |
Кількіс- но-означальні (міри і ступеня) |
Часу |
Місця |
Причини
|
Мети |
|
|
|
весело, сум- лінно, добре |
разом, удвох, гуртом |
ледве, трохи, мало |
завт- ра, торік, давно |
побли- зу, давно, ліворуч |
згарячу, зопалу, спере- сердя |
напоказ, на зло |
треба, слід, мож- на, до речі, зрештою, певно, поперше, можливо, дійсно |
|
Означальні – виражають значення якісної х-ки дії, рідше процесу чи стану. Означальні поділяються на: якісно-означальні, кількісно-означальні (прислівники міри вияву озн, градаційні слова), способу дії.
Якісно-означальні хар дію, стан чи іншу ознаку з якісного погляду. Відп на питання як? (тихесенько вітер віє). Можуть пояснювати дієслова і дієприсл; саме від них утв ступені порівняння.
Кількісно-означальні – виражають міру або ступінь якості чи дії. Відп на питання скільки? В якій мірі? Як багато? Ці прислівники сполучаються з прикметниками, рідше з дієсл. (винятково талановитий, трохи поспати).
Прислівники способу дії. Ці прислівники можна поділити на:
які вказують на безвідносно велику міру вияву ознаки.
Вказують на безвідносно невелику міру вияву ознаки
Означальні прислівн способу дії. Пояснюють дію чи стан щодо ха-ру або способу її вияву. Утв від іменників, прикм, рідше від числівн і займен. Відп на пит як? Яким способом? Подібно до кого/ чого? У цій групі розрізн:
прися що вказують на спільне або роздільне виконання дії (разом, поодинці).
Порівняльно-уподібнювальні присл а)Утв за до префікса по від прийменників (займ) – по-нашому; б) утв від іменників у формі О.В. – павутиння летіло нитками.
Обставинні - поділяються на місця, часу, способу дії, причини, мети.
Часу – визнач час дії або стану, відп на пит коли? Відколи? Доки? По який час? Поділ на:
Прислівники що вказують на час дії (ще було рано, а вже всі в школі).
Прися, що позначають вихідну мету часу.
Визначають кінцеву межу часу (допізна було чути гомін у селі).
Місця – означають місце дії або напрям руху (всюди, близько, вниз).
Причини – вказ на причини дії процесу чи стану.
Мети – озн мету дії і відп на питання для чого? З якою метою? Навіщо? (назло, навмисно).
Предикативні можуть виражати:
Стан природи (тепло, зимно), психічний, фіз. стан (сумно, тривожно), необхідність дії в оцінці (необхідно, потрібно). Поділяються:
Власне предикативні (викон фу-ю предиката) (у хаті душно).
Предикат – атрибут, які можуть в реченні вжив то в ролі присудка, то в ролі обставини (на серці спокійно, спокійно спати)
Модальні – хар особливістю є те, що вони не пов’язуються граматично і семантично з якимось із членів речення, а служать для виявлення ставлення мовця до змісту всього речення (по-перше, по-друге, по-третє, що вжив у вигляді аргументів). У ф-ї модальних можуть виступати і предикативно-модальні і атрибутивно-модальні (безперечно). У реченні модальні прися є вставними словами.