Розряди прислівників за значенням

Означальні			Обставинні				Модальні
Якісно- озна­чальні	Способу дії	Кількіс- но-озна­чальні (міри і ступеня)	Часу	Місця	Причи­ни	Мети
весело, сум- лінно, добре	разом, удвох, гуртом	ледве, трохи, мало	завт- ра, торік, давно	побли- зу, давно, ліворуч	згарячу, зопалу, спере- сердя	напоказ, на зло	треба, слід, мож- на, до речі, зрештою, певно, поперше, можливо, дійсно

Означальні – виражають значення якісної х-ки дії, рідше процесу чи стану. Означальні поділяються на: якісно-означальні, кількісно-озна­чальні (прислівники міри вияву озн, градаційні слова), способу дії.

Якісно-означальні хар дію, стан чи іншу ознаку з якісного погляду. Відп на питання як? (тихесенько вітер віє). Можуть пояснювати дієслова і дієприсл; саме від них утв ступені порівняння.

Кількісно-озна­чальні – виражають міру або ступінь якості чи дії. Відп на питання скільки? В якій мірі? Як багато? Ці прислівники сполучаються з прикметниками, рідше з дієсл. (винятково талановитий, трохи поспати).

Прислівники способу дії. Ці прислівники можна поділити на:

• які вказують на безвідносно велику міру вияву ознаки.

• Вказують на безвідносно невелику міру вияву ознаки

• Означальні прислівн способу дії. Пояснюють дію чи стан щодо ха-ру або способу її вияву. Утв від іменників, прикм, рідше від числівн і займен. Відп на пит як? Яким способом? Подібно до кого/ чого? У цій групі розрізн:

1. прися що вказують на спільне або роздільне виконання дії (разом, поодинці).

2. Порівняльно-уподібнювальні присл а)Утв за до префікса по від прийменників (займ) – по-нашому; б) утв від іменників у формі О.В. – павутиння летіло нитками.

Обставинні - поділяються на місця, часу, способу дії, причини, мети.

Часу – визнач час дії або стану, відп на пит коли? Відколи? Доки? По який час? Поділ на:

1. Прислівники що вказують на час дії (ще було рано, а вже всі в школі).

2. Прися, що позначають вихідну мету часу.

3. Визначають кінцеву межу часу (допізна було чути гомін у селі).

Місця – означають місце дії або напрям руху (всюди, близько, вниз).

Причини – вказ на причини дії процесу чи стану.

Мети – озн мету дії і відп на питання для чого? З якою метою? Навіщо? (назло, навмисно).

Предикативні можуть виражати:

Стан природи (тепло, зимно), психічний, фіз. стан (сумно, тривожно), необхідність дії в оцінці (необхідно, потрібно). Поділяються:

• Власне предикативні (викон фу-ю предиката) (у хаті душно).

• Предикат – атрибут, які можуть в реченні вжив то в ролі присудка, то в ролі обставини (на серці спокійно, спокійно спати)

Модальні – хар особливістю є те, що вони не пов’язуються граматично і семантично з якимось із членів речення, а служать для виявлення ставлення мовця до змісту всього речення (по-перше, по-друге, по-третє, що вжив у вигляді аргументів). У ф-ї модальних можуть виступати і предикативно-модальні і атрибутивно-модальні (безперечно). У реченні модальні прися є вставними словами.