Творення дієприкметників.

Активні. Їх творення: Вказують на озн дійового предмета. Можуть бути мин і теп часу.

Утворюються рідковживані в С.У.М. активні дієприкметники теп часу, перехідн і неперехідн дієслів недокон виду, додаванням суфікса уч, юч для дієслів 1 дієвідміни, і ач, яч – для дієслів 2 дієвідміни. Активні дієприкметн мин часу утв від основи, неозначеної форми префіксальних перехідних дієслів доконаного виду за допомогою суф л (збідніти – збіднілий).

Пасивні дієприкм творяться від основи інфінітива перехідних дієслів і мають тільки минулий час.

• Можуть утв за доп суф н, якщо основа закінчується на а або я (писати – написаний; відрізати – відрізаний). Якщо основа інфінітива має суф ува, нова, ва, то цей суф зберігається і в утвореному дієприкметнику, який у наголош позиції у змінює на о (бетонувати – бетонований). Виняток – розмальований, переписуваний.

• За доп су фен, єн, від основи інфінітива, що закінч на и або і, при чому ці су фен, єн виступапають у дієприкметн на місці суф и, і. Чергування д і дж (попередити – попереджати, г чергуються з ж (зберегти – збережений), с – ш (заносити – заношений), ст – сч (вимастити – вимасчений).

• За доп суф т від односкл інфініт основ, що закінч на и(і), а(я), у(о) (мити – митий, гріти – грітий).

Безособові дієслівні форми на –но, -то.

В С.У.М вживаються безособові дієслівні форми на –но, -то (крито, складено, закінчено). За походженням ці слова є колишніми короткими дієприкметниками пасивного стану, минулого часу, С.Р. З часом вони перетворились на невідмінювані форми з новими синтаксичними фу-ями, а саме фу-єю присудка в односкладному безособовому реченні (закладено фундамент нового будинку). Мають спільні ознаки з пасивними дієприкметниками.

- Утв від основи інфінітива перехідних дієслів.

- Мають фу-ю присудка в реченні.

- Наявність минулого часу.

- Наявність суф т, н (покритий – покрито, збудований – збудовано).

Не виконує ф-ї означення, має власний суф о.

Дієприслівник як особлива форма дієслова.

Дієприслівник – незмінна форма дієслова, що виражає дію або стан, як ознаку іншої дії або стану і поєднує ознаки прислівника і дієслова. (запаливши, співаючи)

Прислівникові ознаки:

• відсутн форми словозміни.

• Здатн вживатись у ф-ї обставини (пересунувшись ліворуч, хлопець знайшов виступ у стіні).

• Здатн поєднуватися опорним дієсловом способом прилягання.

Дієслівні ознаки:

• Творяться на базі дієслів і мають спільне з ними лекс значення.

• Категорія виду дієприслівників залежить від категорії виду відповідного дієслова.

• Перехідність/ неперехідність залежить від дієслів, від яких вони.

• Дієприслівники зберігають актив чи пасив стан залеж від твірного дієслова.

• Мають постф ся, сь, як спільний засіб.

Не мають катег: способу, особи, числа, роду. Лише іноді визн категорія часу. Але це не власне час, а часове значеня (одночасність, попередність, наступність).

Творення дієприслівників.

1. Дієприслівники недоконаного виду утв від дієслівних основ теперішнього часу за допомогою суф учи, ючи, ачи, ячи.

2. Дієприслівники доконаного виду творяться від основи інфінітива за допомогою суф ши (після приголосного основи) і вш (після голосного основи). (привезти – привезши, покласти – поклавши).

Прислівник як частина мови, граматичні ознаки, синтаксична роль.

Прислівник – незмінна повнозначна частина мови, яка називає ознаку дії, процесу, за допомогою яких відбувається подія чи явище.

• Може передавати ознаку дії, виражену дієсловом (пливе мелодія довірливо).

• Ознаку якості, виражену прикметником.

• Ознаку іншої ознаки, виражену прислівником (На книги дедалі більше зростає попит)

• Ознаку предмета, що позначається іменником.

Категорія значення – значення не процесуальної ознаки. Відсутня морфологічна парадигма. Наявні особливі, властиві лише прислівникам, суфікси: е, о – тихо, добре), суф ому, ему, які разом із префіксами утв прислівники. Відрізняється лексичн і словотвір співвідношенням з іншими Ч.М. Від службових відрізняється тим, що має лекс і грамат ф-ї.

.Синтаксична роль прислівника

Обставини місця, часу, міри і ступеня, причини, допусту, мети	Означення	Присудок у безособових реченнях
А восени шумів-шумів ліс по-осінньому.	Карлос вибрав шлях направо.	Соромно сліз, що ллються від безсилля.