Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
заготовки на екзамен.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
212.83 Кб
Скачать

113. Виявити юридичну суть поняття привілею, диспензи й епікеї (???) в канонічному праві.

Досить часто можна почути звинувачення Церкви в тому, що безпосевона хоче зберегти у своєму законодавстві певні анахронізми у над у формі привілеїв. У нинішній людській спільноті, де сильно закріплений принцип рівності людських прав, до будь-якого привілею ставляться закону з великою підозрілістю, а деколи привілеї вважають справжнім носити правним надужиттям, певною юридично затвердженою формою нерівності громадян. Вважається, що привілеї суперечать людській гідності, призводять до несправедливої та небезпечної дискримінації. В дійсності такі звинувачення Церкви є несприятливими і необґрунтованими, оскільки не враховують сутності особливої місії Церкви у світі, найвищою метою якої є спасіння людських душ. Через привілей, як і через диспензи – послаблення права, Церква не має наміру чи дискримінувати когось, а лише більш успішно діяти в окремих ситуаціях і потребах окремих осіб, яким закон, через свою загальність й абсолютність, не спроможний дати адекватної відповіді. Таким чином дотримується й сам принцип рівноправності між вірними. Тим самим інститут привілеїв у канонічному праві становить розумну гнучкість і корисність, маючи можливість застосовувати свої норми у складних конкретних ситуаціях. У реальності привілеї й диспензи становлять необхідне доповнення законів, і, як закон, вони також є виявом функціональності й пасторальної гнучкості Церкви.

Диспензи, зарезервовані особисто Папі Римському: • диспенза для шлюбу після втрати духовного стану; • диспенза для одержання звільнення від недовершеного подружжя.

Диспензи, зарезервовані Апостольській Столиці: • диспенза про залишення монастиря і повернення до світського життя ченця по вічних обітах у монастирі папського права; • диспенза єпископові на право одному, без співсвятителів, висвятити іншого єпископа

114. Обґрунтувати засади і значення промульгації (оприлюднення) закону в канонічному праві.

В кан. 1488 говориться про постання законів через їхню промульгацію. Закони постають через їх проголошення. Тут не вистачає звичайної вістки, газетного чи радіоповідомлення. Тому акт оприлюднення належить до суті закону. Воно відбувається різними способами:

А. Універсальні закони Церкви, дані найвищою владою Церкви, тобто Вселенським Архієреєм і Вселенським Собором, оприлюднюються їхньою публікацією в офіційному бюлетені Актів Апостольської Столиці. Вони починають зобов’язувати після закінчення трьох місяців від дня, яким позначено число актів.

Б. Партикулярні закони, видані Вселенським Архієреєм або іншими законодавцями, проголошуються в спосіб, визначений цими законодавцями, і починають зобов’язувати від дня, ними встановленого. До партикулярного права належать усі закони, законні звичаї та інші правничі приписи, які не є спільними для цілої Вселенської Церкви або для всіх Східних Церков.

Афермативний закон, за визначенням моралістів, зобов’язує завжди, але не в кожному випадку. Негативний закон зобов’язує завжди і в кожному випадку.