105. Вияснити історичні та церковно-юридичні традиції класифікації церковних законів.

З огляду на територіальне поширення закони поділяються на: універсальні коли зобов’язують всіх членів Церкви у цілому світі без винятку, та партикулярні, коли зобов’язують членів Церкви на якійсь визначеній території, такій як патріархат, митрополія,єпархія тощо.

З огляду дії на осіб закони поділяються на:

• Загальні, тобто зобов’язуючі для всіх осіб без огляду на їхній стан і умови.

• Спеціальні якшо є обов’язковими для певних категорій осіб, наприклад, світських, клириків, священнослужителів, ченців та ін.

• Персональні, які є постійно зобов’язуючими для безпосередньо визначених осіб, де б вони не перебували, наприклад, обов’язок відчитувати часослов для священика.

• Територіальні^ Ці закони є обов’язковими лише для осіб, що в даний момент перебувають на даній території. Взагалі закон ніколи не передбачається персональним, але територіальним, хіба що у законі сказано інакше.

З огляду на формулу закони можуть бути: афермативними, тобто наказовими, та негативними, тобто забороняючими.

106. Охарактеризувати засадничі риси дефектів юридичних актів та понять згоди і поради при юридичному акті.

Дефекти юридичних актів – це загальні причини, які негативно впливають на важливість юридичного акту, або обмежують свободу волі, яка є суттєвим елементом юридичного.акта.

Такими причинами чи дефектами є насильство, вчинене особі, а ніяк не може йому опертися, страх, підступ, незнання, помилка. Насильство і страх безпосередньо загрожують волі людини, а підступ, незнання, помилка - опосередковано.

Юридичний акт, здійснений під впливом зовнішнього насильства, вчиненого особі, яка не могла ніяк опертися, вважається недійсним. Страх сам по собі не робить юридичний акт недійсним. За винятком якщо суб’єкт занепокоєний так, що зовсім втрачає рівновагу і не є більше відповідальним за свої вчинки Ефекти підступу є ідентичними з тими, що характеризують страх. Як правило, підступ не уневажнює юридичного акта, але коли ж підступ є причиною суттєвої помилки, тоді весь юридичний акт є неправосильним. Юридичний акт, здійснений внаслідок незнання і через помилку, яка стосується самої суті акта або дотичить необхідної умови, є недійсним. Якщо право постановляє, що влада для здійснення юридичного акта потребує згоди або поради якоїсь колегії осіб, то слід скликати її. Якщо немає «згоди» колегії, то можливий є неправосильним.

107. Розкрити особливості і критерії класифікації церковних законів.

З огляду на територіальне поширення закони поділяються на: універсальні коли зобов’язують всіх членів Церкви у цілому світі без винятку, та партикулярні, коли зобов’язують членів Церкви на якійсь визначеній території, такій як патріархат, митрополія, єпархія тощо.

З огляду дії на осіб закони поділяються на:

1) загальні, тобто зобов’язуючі для всіх осіб без огляду на їхній стан і умови;

2) спеціальні. якщо є обов’язковими для певних категорій осіб, наприклад, світських, клириків, священнослужителів, ченців та ін.;

3) персональні, які є постійно зобов’язуючими для безпосередньо визначених осіб, де б вони не перебували, наприклад, обов’язок відчитувати часослов для священика;

4) територіальні. Ці закони є обов’язковими лише для осіб, що в даний момент перебувають на даній території.

З огляду на формулу закони можуть бути: афермативними, тобто наказовими, та негативними, тобто забороняючими.

З огляду на ефект розрізняють закони такі, що визначають недійсність акта і такі, що позбавляють здатності.