- •1. Визначити місце та значення канонічного права у католицькій церкві
- •2. Проаналізувати зміст та значення юридичних актів у канонічному праві
- •3. Розкрити природне право як право ідеальне і моральне
- •4. Дати оцінку історичним матеріальним і формальним джерелам церковного права
- •5. Охарактеризувати змістовну суть та значення в канонічному праві юридичного ефекту закону
- •6. Розкрити зміст та значення категорії фізичної особи в канонічному праві
- •7. Проаналізувати поняття права. Дефініція права. Право писане і живе.
- •8. Дати оцінку принципу вакансії закону
- •9. Проаналізувати історичні особливості розвитку канонічного права.
- •10. Означити канонічну суть юридичної особи.
- •11.Розкрити критерії і засади побутового права і моралі.
- •12.Визначити особливості застосування закону в канонічному праві.
- •13.Дати оцінку теологічних джерел канонічного права.
- •14. Вияснити зміст вкладу іі Ватиканського Собору в становлення канонічного права Католицької церкви.
- •15. Дати оцінку конкордатам як досконалій формі церковного публічного права.
- •16. Проаналізувати Святе Письмо як історичне джерело становлення канон. Права.
- •17. Визначити основоположні засади поняття церкви і церковного права.
- •18. Вияснити юридичні наслідки загальних та партикулярних законів церкви.
- •19. Дати оцінку суті інтерпретації карних церковних законів
- •20. Означити і охарактеризувати основні джерела канонічного права
- •21. Проаналізувати історично-суспільну парадигму церковних конкордатів.
- •22. Розкрити юридичне значення в канонічному праві місця проживання суб’єкта права
- •23. Розкрити юридичну природи і ефекти конкордату як міжнародного договору
- •24. Проаналізувати суть позитивного права
- •25. Виявити природу та особливості законодавчої влади в Церкві
- •26. Розкрити зміст і особливості розвитку канонічного права після іі Ватиканського собору.
- •27. Проаналізувати зміст поняття та класифікацію конкордатів
- •28. Дати оцінку суті та засад загально поділу права
- •29. Визначити природу і зміст суб’єкта
- •30. Проаналізувати концепцію загального поділу в канонічному праві
- •31. Охарактеризувати історичні й суспільно-церковні особливості церковного публічного права
- •32. Проаналізувати церковне публічне право в світлі соц.Доктрини Церкви
- •33. Розкрити особливості конкордату Ватикану з Португалією, Іспанією та Францією
- •34. Визначити роль законодавства римських і візантійських імператорів в становленні канонічного права
- •35. Дати оцінку проблемам світського та церковного публічного права
- •36. Охарактеризувати юридичну суть конкордату та його сучасні проблеми
- •37. Проаналізувати впливи богослужбових книг на становлення церковного права
- •38. Розкрити юридичні особливості змісту і дії адміністративного акту
- •39. Визначити місце канонічних кодексів Київської церкви і кормчих книг в становленні канонічного права
- •40. Дати оцінку зміни церковного закону та її зовнішніх і внутрішніх причин
- •41. Дати оцінку змісту та суспільно-церковного значення конкордатів Ватикану з постсоціалістичними країнами
- •42. Розкрити роль синодів та соборів Київської церкви доберестейської доби в становленні канонічного права
- •43. Дати суспільно-юридичну оцінку незнання або помилки щодо канонів
- •44.Розкрити проблеми походження і становлення церковного публічного права.
- •45.Проаналізувати історичні особливості становлення церковних звичаїв як джерела канонічного права.
- •46.Вияснити основні принципи й суть автентичного тлумачення законів та його різновиди. Автентичне тлумачення у формі закону.
- •47.Виявити історичні особливості й дати загальну оцінку діючих конкордатів Католицької Церкви.
- •48. Окреслити й розкрити засадничі правотворчі риси перших чотирьох Вселенських соборів.
- •49.Охарактеризувати юридичні особливості судового й адміністративного тлумачення церковних законів.
- •50.Розкрити історичні проблеми та особливості розвитку церковного публічного права.
- •51.Обгрунтуйте юридичні основи конкордату Ватикану з Італійською республікою.
- •52.Дати оцінку засадничих правотворчих здобутків п’ятого-сьомого вселенських соборів.
- •53. Проаналізувати наслідки доктринального – юридичного і звичаєвого тлумачення церковних законів.
- •54. Дати оцінку впливу соціального вчення Католицької церкви на церковне публічне право.
- •55. Виявити зміст та суспільно – церковне значення конкордатів конкордатів Ватикану з латиноамериканськими країнами.
- •56.Проаналізувати номоканони Візантійської церкви Івана Схоластика і Фотія
- •57. Обгрунтувати юридичні засади та розкрити суть поняття браку виразного припису церковного закону.
- •58. Розкрити взаємозв’язок юридичного і суспільного в канонічному праві.
- •59. Проаналізувати зміст конкордату Апостольської столиці з Німеччиною,Австрією і Швейцарією.
- •60. Вияснити засади припинення припинення церковного закону.
- •61.Проаналізувати особливості функціонування конкордату як форми узгоджувального права.
- •62. Означити й розкрити канонычну дыю адмыныстративних законів
- •63. Проаналізувати значення церковних уставів князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого для становлення церковного права
- •64. Розкрити суть, поділ та класифікацію поняття звичаю в церкві.
- •65. Проаналізувати канонічні особливості функціонування звичаїв
- •66. Обґрунтувати роль звичаю та його класифікації в канонічному праві
- •67. Проаналізувати суть об’єкту і мети церковного закону
- •68. Розкрити особливості і юридичну природу конкордатів Католицької церкви
- •69. Дати оцінку принципу вакансії закону.
- •70. Виявити суть і дію позитивного права.
- •72. Дати юридичну оцінку проблеми затвердження звичаю
- •73. Обгрунтувати історичні та суспільно-теологічні засади конкордатів Апостольської Столиці.
- •74. Розкрити природу і зміст адміністративних актів.
- •76. Дати юридичну оцінку проблемі усунення звичаю в церкві
- •77. Визначити значення та роль конкордатів в розвитку суспільної парадигми католицизму.
- •78. Охарактеризувати загальні засади юридичної дії адміністративного акту.
- •79. Дати оцінку рішень Берестейського собору 1595-1596 рр. Щодо становлення канонічного права в угкц.
- •80. Окреслити зміст адміністративних актів і суть поняття декрету, наказу й рескрипту
- •81. Проаналізувати особливості законодавчої влади в Католицькій церкві.
- •82. Розкрити юридичну природу і зміст спеціальних (доповнюючи) адміністративних актів (диспенз).
- •83. Визначити і охарактеризувати основні юридичні ефекти, пов’язані з постійним і тимчасовим місцем проживання суб’єкта права.
- •84. Проаналізувати проблеми публічного права.
- •85. Визначити суть суб’єкта і об’єкта конкордату.
- •87. Розкрити юридичні принципи та зміст і роль поняття сумніву в церковних законах.
- •88. Визначити вклад Кобринського собору (1626 р.) в становлення канонічного права Укр.-Білор. Церкви
- •89. Дати аналіз та оцінку влади, компетентної видавати й тлумачити декрети,накази, рескрипти
- •90. Охарактеризувати о-т і с-т церковного закону
- •91. Дати оцінку декрету як особливої форми адміністративного акту.
- •92. Розкрити суспільно-релігійну класифікацію церковних законів
- •93. Визначити зміст і дію спеціальних форм адміністративних актів
- •94. Проаналізувати канонічні принципи рішень соборів і синодів угкц в др.Пол. Хх ст.
- •95. Обгрунтувати основоположні засади поняття особи, її повноліття та вживання розуму в канонічному праві.
- •96. Визначити особливості і теологічно-юридичну суть законодавчої влади в церкві.
- •97. Дати оцінку змісту і дії рескрипту як спец. Фрми адміністративних актів
- •98. Вияснити значення та зміст поняття юридичної особи і суттєвих елементів юо.
- •99. Охаректеризувати загальні проблеми юридичної ефективності церковного права
- •100. Проаналізувати засаду і дію привілею як спец. Форми адміністративних актів
- •101. Розкрити природу і властивості церковного закону
- •102.Дати тлумачення юридичного акту та факту. Суттєві елементи юрид. Особи
- •103. Проаналізувати юридичні засади і наслідки незнання і тлумачення законів в Церкві.
- •104.Визначити джерела й особливості дії партикулярної диспензи
- •105. Вияснити історичні та церковно-юридичні традиції класифікації церковних законів.
- •106. Охарактеризувати засадничі риси дефектів юридичних актів та понять згоди і поради при юридичному акті.
- •107. Розкрити особливості і критерії класифікації церковних законів.
- •108. Дати оцінку юридичного значення та змісту спеціальних адміністративних актів.
- •109. Проаналізувати значення Замойського собору (1720 р.) в становленні канонічного права Українсько-Білоруської церкви.
- •110. Вияснити зміст та юридичне значення адміністративного акту, його виконання та припинення дії.
- •111. Проаналізувати мету і властивості церковних законів.
- •112. Визначити правничі засади та вклад Львівського синоду (1891 р.) угкц в становленні канонічного права церкви.
- •113. Виявити юридичну суть поняття привілею, диспензи й епікеї (???) в канонічному праві.
- •114. Обґрунтувати засади і значення промульгації (оприлюднення) закону в канонічному праві.
- •115. Виявити особливості церковного і публічного права.
- •116. Охарактеризувати особливості і зміст церковних адміністративних актів.
- •§ 2. Адміністративними актами зокрема є:
97. Дати оцінку змісту і дії рескрипту як спец. Фрми адміністративних актів
Слово «рескрипт» походить від лат. rescribere - відповідати письмово.Перший рескрипт, який знаходимо у джерелах Церковного права,- це рескрипт папи Сирікія 385 рокуВідтак інститут рескриптів поширився в практиці єпархіальних єпископів та інших ієрархів. Тому слово рескрипт набуває значення акта церковної влади, яка має юрисдикцію і посідає повноваження управління, виданого на письмі на приватне домагання або прохання. Рескрипт - це найбільш поширена форма уділення диспензи, привілеїв та інших ласк з боку церковної влади. В загальному рескрипт - це окремий адміністративний акт, виданий компетентною виконавчою владою Церкви. Об’єктом рескрипту є уділення привілею, диспензи, ласки в найширшому значенні цього слова.Р. має бути дано письмово й він має бути попереджений чиїмсь проханням. Деколи рескрипт може бути дано за власною ініціативою, бо церковна влада вільна надавати комусь привілеї чи ласки.Структура рескриптівРескрипт має різні зовнішні форми: булла, бреве, лист, пові¬домлення тощо. Р. переважно складається з двох частин:
1) Експозитивної--ясовуються прохання, ім’я особи, об’єкт прохання й наводяться мотиви;
2) диспозитивної, - містить у собі відповідь настоятеля з уціненням ласки чи повноважень, про які проситься, та евентуальні умови або приписані норми.
Поділ рескриптівР. справедливості містить повноваження і права у від¬ношенні до суперечок і суперечливих судових питань.Р. ласки містить у собі всілякі угоди, дозволи й ласки, як, наприклад, подружня диспенза, привілей або відзначення.Мішаний Р. містить у собі як елемент якоїсь ласки чи угоди, так й елемент якогось рішення у справах спорів, позовів.Р «згідно з правом» стосується засто¬сування закону, надаючи повноваження і угоди, передбачені правом, нап¬риклад, уділення влади священикові миропомазувати у латинській Церкві.Р. «попри право» уділяють ласки, які хоч і не передбачені у праві, також і не суперечать йому.Р. «проти права» містять у собі якийсь відклик, виняток з загального права.Рескрипт для іншого, виданий без його згоди. Р. можна просити для іншого, навіть незалежно від його згоди, і він є правосильний правди..Рескрипт - це уділення ласки, вартість якої не залежить від згоди або прийняття отримувача, а від волі того, хто його уділяє.
98. Вияснити значення та зміст поняття юридичної особи і суттєвих елементів юо.
В юридичному сенсі особа- це суб’єкт прав і обов’язків. юридична особа для свого існування повинна відповідати двом вимогам:А)мати юридичну здатність, бути юридично здатною прийняти ні права і обов’язки;Б) бути юридично здатною чинити юридичні акти. Канонан фізичної особи в Церкві визначає її хрещення. Людина стає втіленою в Христову Церкву, набуває юридич особи разом з усіма обов’язками й правами. Юридична персональність людини - це природне право людини. Кожна людина - це особа, тобто натура, наділена розумом і свобідною волею. Тому вона вже сама по собі є суб’єктом прав і обов’язків, які випливають з її природи. Ці права і обов’язки - універсальні, непорушні й невіддільні від людини.Цивільна особистість людини охоплює права й обов’язки цивільного характеру. Релігійна особистість людини охоплює радше церковні, релігійні права й обов’язки. Основою цивільної юридичної особи є державна приналежність, яку визначає факт народження або громадянства. Основою церковної юридичної особи є приналежність до Церкви, що здійснюється через факт духовного народження - хрещення, яке є конститутивним актом втілення людини до Церкви Христової. Хрещення є джерелом церковних прав і обов’язків для хрещеної людини (кан. 675, КЛЦ 96). Всі ці права й обов’язки реалізуються в залежності від партикулярних обставин, в яких перебуває та чи інша особа. На підставі хрещення між християнами існує загальна рівність щодо гідності й діяння, від звичайної людини до Папи Римського (кан. 11). приналежність до Церкви через хрещення - це не чисто формальний акт, суттєво це - з’єднання (communio), без якого не існує й не може існувати церковна особа.
Суттєві елементи ЮО. (кан. 921)
1. Юридичні особи встановлюються для мети, яка відповідає місії Церкви, або на підставі самого припису права, або через спеціальне надання компетентної церковної влади, видане у формі декрету.2. На підставі самого права юридичними особами є Церкви свого права, провінції, єпархії, екзархії та інші інститути, про які виразно постановляється в цьому загальному праві.3. Компетентна влада повинна надавати статус юридичної особи лише тим сукупностям осіб або речей, які ставлять собі специфічну справді корисну мету і, взявши все до уваги, мають засоби, яких за передбаченнями, вистачає для досягнення наміченої мети.