
- •1. Визначити місце та значення канонічного права у католицькій церкві
- •2. Проаналізувати зміст та значення юридичних актів у канонічному праві
- •3. Розкрити природне право як право ідеальне і моральне
- •4. Дати оцінку історичним матеріальним і формальним джерелам церковного права
- •5. Охарактеризувати змістовну суть та значення в канонічному праві юридичного ефекту закону
- •6. Розкрити зміст та значення категорії фізичної особи в канонічному праві
- •7. Проаналізувати поняття права. Дефініція права. Право писане і живе.
- •8. Дати оцінку принципу вакансії закону
- •9. Проаналізувати історичні особливості розвитку канонічного права.
- •10. Означити канонічну суть юридичної особи.
- •11.Розкрити критерії і засади побутового права і моралі.
- •12.Визначити особливості застосування закону в канонічному праві.
- •13.Дати оцінку теологічних джерел канонічного права.
- •14. Вияснити зміст вкладу іі Ватиканського Собору в становлення канонічного права Католицької церкви.
- •15. Дати оцінку конкордатам як досконалій формі церковного публічного права.
- •16. Проаналізувати Святе Письмо як історичне джерело становлення канон. Права.
- •17. Визначити основоположні засади поняття церкви і церковного права.
- •18. Вияснити юридичні наслідки загальних та партикулярних законів церкви.
- •19. Дати оцінку суті інтерпретації карних церковних законів
- •20. Означити і охарактеризувати основні джерела канонічного права
- •21. Проаналізувати історично-суспільну парадигму церковних конкордатів.
- •22. Розкрити юридичне значення в канонічному праві місця проживання суб’єкта права
- •23. Розкрити юридичну природи і ефекти конкордату як міжнародного договору
- •24. Проаналізувати суть позитивного права
- •25. Виявити природу та особливості законодавчої влади в Церкві
- •26. Розкрити зміст і особливості розвитку канонічного права після іі Ватиканського собору.
- •27. Проаналізувати зміст поняття та класифікацію конкордатів
- •28. Дати оцінку суті та засад загально поділу права
- •29. Визначити природу і зміст суб’єкта
- •30. Проаналізувати концепцію загального поділу в канонічному праві
- •31. Охарактеризувати історичні й суспільно-церковні особливості церковного публічного права
- •32. Проаналізувати церковне публічне право в світлі соц.Доктрини Церкви
- •33. Розкрити особливості конкордату Ватикану з Португалією, Іспанією та Францією
- •34. Визначити роль законодавства римських і візантійських імператорів в становленні канонічного права
- •35. Дати оцінку проблемам світського та церковного публічного права
- •36. Охарактеризувати юридичну суть конкордату та його сучасні проблеми
- •37. Проаналізувати впливи богослужбових книг на становлення церковного права
- •38. Розкрити юридичні особливості змісту і дії адміністративного акту
- •39. Визначити місце канонічних кодексів Київської церкви і кормчих книг в становленні канонічного права
- •40. Дати оцінку зміни церковного закону та її зовнішніх і внутрішніх причин
- •41. Дати оцінку змісту та суспільно-церковного значення конкордатів Ватикану з постсоціалістичними країнами
- •42. Розкрити роль синодів та соборів Київської церкви доберестейської доби в становленні канонічного права
- •43. Дати суспільно-юридичну оцінку незнання або помилки щодо канонів
- •44.Розкрити проблеми походження і становлення церковного публічного права.
- •45.Проаналізувати історичні особливості становлення церковних звичаїв як джерела канонічного права.
- •46.Вияснити основні принципи й суть автентичного тлумачення законів та його різновиди. Автентичне тлумачення у формі закону.
- •47.Виявити історичні особливості й дати загальну оцінку діючих конкордатів Католицької Церкви.
- •48. Окреслити й розкрити засадничі правотворчі риси перших чотирьох Вселенських соборів.
- •49.Охарактеризувати юридичні особливості судового й адміністративного тлумачення церковних законів.
- •50.Розкрити історичні проблеми та особливості розвитку церковного публічного права.
- •51.Обгрунтуйте юридичні основи конкордату Ватикану з Італійською республікою.
- •52.Дати оцінку засадничих правотворчих здобутків п’ятого-сьомого вселенських соборів.
- •53. Проаналізувати наслідки доктринального – юридичного і звичаєвого тлумачення церковних законів.
- •54. Дати оцінку впливу соціального вчення Католицької церкви на церковне публічне право.
- •55. Виявити зміст та суспільно – церковне значення конкордатів конкордатів Ватикану з латиноамериканськими країнами.
- •56.Проаналізувати номоканони Візантійської церкви Івана Схоластика і Фотія
- •57. Обгрунтувати юридичні засади та розкрити суть поняття браку виразного припису церковного закону.
- •58. Розкрити взаємозв’язок юридичного і суспільного в канонічному праві.
- •59. Проаналізувати зміст конкордату Апостольської столиці з Німеччиною,Австрією і Швейцарією.
- •60. Вияснити засади припинення припинення церковного закону.
- •61.Проаналізувати особливості функціонування конкордату як форми узгоджувального права.
- •62. Означити й розкрити канонычну дыю адмыныстративних законів
- •63. Проаналізувати значення церковних уставів князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого для становлення церковного права
- •64. Розкрити суть, поділ та класифікацію поняття звичаю в церкві.
- •65. Проаналізувати канонічні особливості функціонування звичаїв
- •66. Обґрунтувати роль звичаю та його класифікації в канонічному праві
- •67. Проаналізувати суть об’єкту і мети церковного закону
- •68. Розкрити особливості і юридичну природу конкордатів Католицької церкви
- •69. Дати оцінку принципу вакансії закону.
- •70. Виявити суть і дію позитивного права.
- •72. Дати юридичну оцінку проблеми затвердження звичаю
- •73. Обгрунтувати історичні та суспільно-теологічні засади конкордатів Апостольської Столиці.
- •74. Розкрити природу і зміст адміністративних актів.
- •76. Дати юридичну оцінку проблемі усунення звичаю в церкві
- •77. Визначити значення та роль конкордатів в розвитку суспільної парадигми католицизму.
- •78. Охарактеризувати загальні засади юридичної дії адміністративного акту.
- •79. Дати оцінку рішень Берестейського собору 1595-1596 рр. Щодо становлення канонічного права в угкц.
- •80. Окреслити зміст адміністративних актів і суть поняття декрету, наказу й рескрипту
- •81. Проаналізувати особливості законодавчої влади в Католицькій церкві.
- •82. Розкрити юридичну природу і зміст спеціальних (доповнюючи) адміністративних актів (диспенз).
- •83. Визначити і охарактеризувати основні юридичні ефекти, пов’язані з постійним і тимчасовим місцем проживання суб’єкта права.
- •84. Проаналізувати проблеми публічного права.
- •85. Визначити суть суб’єкта і об’єкта конкордату.
- •87. Розкрити юридичні принципи та зміст і роль поняття сумніву в церковних законах.
- •88. Визначити вклад Кобринського собору (1626 р.) в становлення канонічного права Укр.-Білор. Церкви
- •89. Дати аналіз та оцінку влади, компетентної видавати й тлумачити декрети,накази, рескрипти
- •90. Охарактеризувати о-т і с-т церковного закону
- •91. Дати оцінку декрету як особливої форми адміністративного акту.
- •92. Розкрити суспільно-релігійну класифікацію церковних законів
- •93. Визначити зміст і дію спеціальних форм адміністративних актів
- •94. Проаналізувати канонічні принципи рішень соборів і синодів угкц в др.Пол. Хх ст.
- •95. Обгрунтувати основоположні засади поняття особи, її повноліття та вживання розуму в канонічному праві.
- •96. Визначити особливості і теологічно-юридичну суть законодавчої влади в церкві.
- •97. Дати оцінку змісту і дії рескрипту як спец. Фрми адміністративних актів
- •98. Вияснити значення та зміст поняття юридичної особи і суттєвих елементів юо.
- •99. Охаректеризувати загальні проблеми юридичної ефективності церковного права
- •100. Проаналізувати засаду і дію привілею як спец. Форми адміністративних актів
- •101. Розкрити природу і властивості церковного закону
- •102.Дати тлумачення юридичного акту та факту. Суттєві елементи юрид. Особи
- •103. Проаналізувати юридичні засади і наслідки незнання і тлумачення законів в Церкві.
- •104.Визначити джерела й особливості дії партикулярної диспензи
- •105. Вияснити історичні та церковно-юридичні традиції класифікації церковних законів.
- •106. Охарактеризувати засадничі риси дефектів юридичних актів та понять згоди і поради при юридичному акті.
- •107. Розкрити особливості і критерії класифікації церковних законів.
- •108. Дати оцінку юридичного значення та змісту спеціальних адміністративних актів.
- •109. Проаналізувати значення Замойського собору (1720 р.) в становленні канонічного права Українсько-Білоруської церкви.
- •110. Вияснити зміст та юридичне значення адміністративного акту, його виконання та припинення дії.
- •111. Проаналізувати мету і властивості церковних законів.
- •112. Визначити правничі засади та вклад Львівського синоду (1891 р.) угкц в становленні канонічного права церкви.
- •113. Виявити юридичну суть поняття привілею, диспензи й епікеї (???) в канонічному праві.
- •114. Обґрунтувати засади і значення промульгації (оприлюднення) закону в канонічному праві.
- •115. Виявити особливості церковного і публічного права.
- •116. Охарактеризувати особливості і зміст церковних адміністративних актів.
- •§ 2. Адміністративними актами зокрема є:
91. Дати оцінку декрету як особливої форми адміністративного акту.
Той, хто видає декрет, повинен мати це на увазі і зважати на те, що здається найбільш корисним для спасіння душ і загального добра, дотримуючись при тому законів і законних звичаїв, справедливості й безсторонності.У декреті повинні бути виражені, принаймні загально, мотиви; якщо ж небезпека гро¬мадської або приватної шкоди не дозволяє виявити мотиви, то їх треба висловити в таємній книзі і показати тому, хто надалі розглядатиме рекурс, поданий проти декрету, якщо сам просить.Кожний окремий декрет має бути видано у письмовій формі. Якщо декрет має вирішальний характер, він повинен містити в собі, хоча б загально, мотиви рішення; не лише для того, щоб уникнути актів сваволі, але також і для того, щоб той, кому адресовано декрет, відчуваючи себе скривдженим, або якщо він хоче робити рекурс проти декрету, знав, на чому має опирати свій відклик, тобто рекурс. Метою такої норми є об’єктивність і легальність декретів, і тим самим охорона права вірних.
92. Розкрити суспільно-релігійну класифікацію церковних законів
З огляду на територіальне поширення закони поділяються на: універсальні, коли зобов’язують всіх членів Церкви у цілому світі без винятку, та партикулярні, коли зобов’язують членів Церкви на якійсь визначеній території, такій як патріархат, митрополія, єпархія тощо. З огляду дії на осіб закони поділяються на:
• Загальні, тобто зобов’язуючі для всіх осіб без огляду на їхній стан і умови.
* Спеціальні. якшо є обов’язковими для певних категорій осіб, наприклад, світських, кліриків, священнослужителів, ченців та ін.
* Персональні, які є постійно зобов’язуючими для безпосередньо визначених осіб, де б вони не перебували, нап-д, обов’язок відчитувати часослов для священика.
• Територіальні. Ці закони є обов’язковими лише для осіб, що в даний момент перебувають на даній території. Взагалі закон ніколи не передбачається персональним, але територіальним, хіба що у законі сказано інакше.
З огляду на формулу закони можуть бути: наказовими, та забороняючими.Наказовий закон зобов’язує завжди, але не в кожному випадку. Негативний закон зобов’язує завжди і в кожному випадку. Це означає, що заборонений акт не сміємо ніколи робити, а наказовий акт робимо в приписаному часі й у приписаних обставинах.
З огляду на ефект розрізняють закони такі, що визначають недійсність акта і такі, що позбавляють здатності: карні.
Закон позбавлення здатності вступає у дію тоді, коли декларує дану особу нездатною зробити якийсь юридичний акт, хоч вона спроможна його зробити. Закони карні можуть бути і наказовими, і забороняючими, з зим, що до них долучається кара.
93. Визначити зміст і дію спеціальних форм адміністративних актів
Наявність спеціальних законодавчих актів, які визначають механізми реалізації права на свободу совісті, свободу церкви. Ці законодавчі акти регулюють права власності релігійних організацій, їх добродійну та культурно-освітню діяльність, трудові відносини у релігійних організаціях та на їх підприємствах, можливості створення власних, а також використання державних засобів масової інформації, встановлюють певні пільги для релігійних об'єднань. У законодавчих актах є так само норми, які вказують на конкретну відповідальність за порушення законодавства України про свободу совісті. Водночас слід зазначити, що передбачені законом обмеження при реалізації прав на свободу совісті, свободу церкви постають як необхідні для охорони громадської безпеки та порядку, здоров'я, життя і моралі, а також прав і свобод інших громадян. Ці обмеження відповідають нормам міжнародного права в цій сфері.