Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
заготовки на екзамен.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
212.83 Кб
Скачать

88. Визначити вклад Кобринського собору (1626 р.) в становлення канонічного права Укр.-Білор. Церкви

Сигизмунд III, на просьбу уніятського митрополита Рутсько-го, призначив спільний собор на 26 вересня 1626 р. в м. Кобрині. Православні, що спочатку погодилися було взяти участь в нарадах в Кобрині, де мали „обмишляти о потребах і покою церковнім" з латино-уніятами, зовсім не приїхали до Кобрина і навіть якої-будь відомости не прислали, хоч уніяти кілька днів на них очікували.

Що ж спонукало латино-уніятську сторону до ініціятиви і дальшого настоювання в спробах замирення православних з уніятами, в справі утворення „універсальної унії"? Рим в першій чверті XVII в. був двічі тяжко заведений в своїх мріях про підпорядкування йому „схизматицького" сходу Европи, що було б не аби-якою компенсатою за спустошення в католицькій Церкві, спричинені в XVI в. протестантством.

89. Дати аналіз та оцінку влади, компетентної видавати й тлумачити декрети,накази, рескрипти

Адміністративні акти можуть видавати ті, хто має виконавчу владу управління, в межах їхньої компетенції, а також ті, яким ця влада належить виразно або включно на підставі самого права чи внаслідок законної делегації.Така влада належить владі законодавчій, яка в деяких випадках є виключно компетентною, як наприклад, при уділюванні привілеїв та в деяких особливих випадках при уділюванні диспенз ( канонізації).

Адміністративні акти і розпорядження для цілої Церкви можуть видавати Папа Римський і Дикастерії Римської Курії. Для місцевої Церкви в межах своєї юрисдикції і компетенції це можуть робити єпархіальний єпископ, генеральний вікарій, єпископський вікарій та синод єпископів. В чинах і клерикальних згромадженнях папського права цю владу мають головний настоятель, що має звичайну владу, та його вікарій ( єпископ-помічник)

90. Охарактеризувати о-т і с-т церковного закону

О - том церковного закону є все те, що безпосередньо або посередньо стосується до мети і місії Церкви, особливо віри, засад життя, моралі і дисципліни. Матерія церковного кодексу дуже широка, що простежується з його змісту. Слід пам’ятати про те, що закон, яким би він не був - цивільним чи церковним, - завжди стосується тільки зовнішніх актів людини. Акти чисто внутрішні не можуть бути об-том жодного закону, навіть церковного. Про суб - кт церковного закону. Хто підлягає церковним законам? Цю проблему регулює кан., в якому говориться: Суто церковним законам підлягають хрещені в католицькій Церкві або прийняті до неї, які достатньо користуються розумом і, якщо право виразно не передбачає чогось іншого, закінчили сім років життя. Це стосується законів чисто церковних, бо Закон Божий і природний стосується всіх хрещених без винятку, як католиків, так і православних чи протестантів. Три обов язкові вимоги до суб-тів церк. Законів:

• хрещення - позитивний Божий закон;

• достатнє користування розумом - вимога природного закону;

• сім закінчених років життя - вимога церковного закону.